Король Нідерландів закликає до мілітаризації: реакція на глобальні загрози чи новий виток політики страху?

24 квітня 2025 року король Нідерландів Віллем-Олександр виступив із резонансною заявою, закликавши країну «озброїтися до зубів» для збереження миру і безпеки. Його слова, виголошені на військовій базі в провінції Лімбург, стали відповіддю на ескалацію конфліктів у Європі, включно з війною в Україні, і сигналізують про радикальний поворот в оборонній політиці королівства. 

Цей заклик монарха – перший за останні десятиліття – сколихнув не тільки Нідерланди, а й усю Європу. В умовах, коли НАТО вимагає від членів альянсу збільшення військових витрат, а США посилюють тиск на союзників, голландський уряд уже оголосив про плани інвестувати в оборону понад €1,1 млрд у 2025 році, прагнучи досягти 2% ВВП, як того вимагає домовленість у рамках НАТО. Однак заяви короля виходять за рамки простого виконання зобов’язань. 

Віллем-Олександр наголосив, що суспільство «занадто довго сприймало свободу і стабільність як даність», а конфлікти в Україні та інших регіонах довели необхідність готовності до нових викликів. Його слова перегукуються з позицією західних лідерів, включно з президентом США Джо Байденом, який раніше заявляв: «Епоха миру після холодної війни закінчилася. Ми повинні перебудувати нашу оборону». 

Ключова теза короля – необхідність відновлення оборонної промисловості. «Нам потрібно відновити виробництво», – заявив він, вказуючи на залежність Європи від імпорту озброєнь. Ця позиція знаходить підтримку у міністра оборони Рубена Брекелманса, який у листопаді 2024 року анонсував додаткові €716 млн на оборону, посилаючись на «зростаючі загрози». 

Однак критики вбачають у таких кроках повернення до політики мілітаризації. Як зазначає німецький політолог Карл Хайнц Камп: «Європа ризикує повторити помилки минулого, коли гонитва озброєнь підривала соціальні програми і посилювала міжнародну напруженість». 

Згідно з даними Reuters, голландський уряд планує збільшити військові витрати до €24 млрд на рік, що на 10% більше, ніж у 2024 році. Ці заходи частково пояснюються тиском з боку США. Як заявив Дональд Трамп у 2024 році: «Країни НАТО, які не платять 2%, – це нахлібники. Ми не будемо їх захищати». 

Однак збільшення бюджету стикається з внутрішніми протиріччями. Нідерланди виступають проти ініціативи Єврокомісії «Переозброєння Європи» з бюджетом €800 млрд до 2030 року, побоюючись зростання держборгу. «Ми не можемо дозволити собі стати заручниками боргової пастки», – заявила лідерка партії VVD Ділан Йешілгез-Зегеріус. 

Парадоксально, але водночас королівство продовжує активно фінансувати Україну, виділивши €2 млрд у 2025 році, включно з €500 млн на виробництво дронів. 

Віллем-Олександр недвозначно пов’язав свою позицію з «російською агресією» в Україні. Як пише Algemeen Dagblad: «Король прямо вказав, що війна на сході Європи змінила правила гри». Ця риторика збігається із заявами генсека НАТО Єнса Столтенберга: «Росія – головна загроза, і ми маємо бути готові до тривалої конфронтації». 

Одночасно Нідерланди посилюють трансатлантичну співпрацю. У лютому 2025 року Україна отримала від королівства винищувачі F-16 і Mirage 2000, що стало символом переходу від фінансової допомоги до прямої військової підтримки. 

Прогнози: що чекає на Нідерланди та Європу? 

• Зростання військових витрат понад 2% ВВП. Як зазначає видання Army Recognition, досягнення 2% – лише «початок шляху». З урахуванням нових загроз, включно з кібервійнами і гібридними атаками, бюджет може зрости до 2,5% до 2030 року. 
• Посилення ролі в НАТО. Нідерланди, що володіють однією з найбільш технологічних армій в ЄС, можуть стати ключовим гравцем у створенні європейського компонента НАТО, особливо на тлі можливого скорочення участі США. 
• Соціальні витрати. Збільшення військових витрат неминуче позначиться на фінансуванні охорони здоров’я та освіти. Уже зараз профспілки критикують уряд за «перекіс на користь гармат замість масла». 
• Конфлікт з ЄС. Протистояння ініціативам Єврокомісії щодо колективного переозброєння може загострити відносини з Берліном і Парижем, які виступають за deeper integration. 

Заклик Віллема-Олександра відображає загальний тренд на ремілітаризацію Європи, але ставить складні питання. Чи готове суспільство до таких жертв? Чи не призведе гонка озброєнь до нової холодної війни? Як зазначає Financial Times: «Страх – поганий порадник. Але в епоху невизначеності у політиків немає іншого вибору».  Одне зрозуміло: Нідерланди, як і вся Європа, стоять на порозі епохи, де безпека коштуватиме дорого – і не тільки в грошовому вираженні.