Китай замовчав : чому відсутність Сі Цзіньпіна на саміті G20 – не найкраща ідея

Напередодні саміту «великої двадцятки» головна новина – це рішення Сі Цзіньпіна не їхати в Нью-Делі, замість нього китайську делегацію очолить прем’єр Держради КНР Лі Цян. Лі – другий за рангом керівник країни і права рука Сі. Однак відсутність глави Китаю на такому впливовому форумі може поставити під сумнів життєздатність такого формату.

Політологи і журналісти гадають, що це може означати. МЗС країни спростувало припущення, що таким чином Пекін перешкоджає досягненню консенсусу G20 зі скорочення викидів парникових газів. Для Сі така поведінка радше виняток: китайські лідери зазвичай суворо дотримуються дипломатичного протоколу. Усі згадали, як на нещодавньому саміті БРІКС у Йоганнесбурзі глава КНР не прийшов на бізнес-форум, відправивши замість себе міністра торгівлі.

Саміт «двадцятки» з’явився незабаром після світової фінансової кризи 2008 року: тоді країни-учасниці намагалися скоординувати свої дії. Журналісти одразу охрестили «двадцятку» новим головним міжнародним органом ухвалення рішень – і важливу роль у цьому відіграв Китай, який приєднався до формату. Країну розглядають як лідера країн, що розвиваються, який відстоює їхні інтереси в глобальному порядку денному.

На думку аналітиків, спочатку Сі розглядав G20 як інструмент для посилення геополітичного впливу Китаю. Але з часом інтерес Пекіна до цього формату знизився: вплинуло погіршення відносин зі США, Японією, Південною Кореєю та європейськими країнами, які стали більш жорстко критикувати Пекін. Для Сі «двадцятка» стала непростою групою, тому він розглядає альтернативи такому формату.

Незадовго до саміту в Делі закінчилася зустріч БРІКС у Південній Африці. Головне досягнення того саміту була новина про розширення блоку з п’яти до 11 членів, що палко підтримувала китайська делегація. За словами Сі, це історичний момент для економік, що розвиваються, які оскаржують світовий порядок, підтримуваний Заходом. На ділі поява в блоці нових членів свідчить скоріше про спроби знайти розв’язання проблем, що вже накопичилися.

Переваги розширення БРІКС не зрозумілі: включення Аргентини, Єгипту, Ірану, ОАЕ, Саудівської Аравії та Ефіопії поки що суто символічне. Журналісти іронізують, що організація сама стане схожою на «велику двадцятку», в якій учасники перебувають у різному становищі й іноді дотримуються прямо протилежних поглядів. Тим більше що інтереси самих засновників БРІКС часто мають мало спільного.

Експерти помітили, що серед нових членів організації немає жодної країни Південно-Східної Азії – регіону з традиційно сильним впливом Китаю, який претендує на домінування в цій частині світу. Посилення сусідів у такий дипломатичний спосіб Китаю ні до чого – натомість країна демонструє спроби домінувати в Південно-Китайському морі. БРІКС для Пекіна виглядає майданчиком, що конкурує зі Штатами за увагу Глобального Півдня.

Радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США не розглядають БРІКС як геополітичного суперника. Єдиною проблемою може стати поява в організації Ірану – це ще один крок щодо виходу з міжнародної ізоляції. Однак усе не так райдужно, як хоче піднести Китай, оскільки інші нові учасники блоку – Єгипет, ОАЕ і Саудівська Аравія – досить прохолодно ставляться до Тегерана.

На тлі розширення БРІКС відсутність глав Росії та Китаю на саміті «двадцятки» виглядає красномовно. Проте США мають намір скористатися ситуацією: Салліван уже заявив, що Байден розглядає саміт у Делі як «можливість для США і партнерів-однодумців зробити цінну пропозицію, особливо для країн Глобального Півдня». Це може означати, що Штати збільшать фінансування країн, що розвиваються, через Світовий банк і Міжнародний валютний фонд.

Не залишився осторонь і Євросоюз, який засідає у «двадцятці» на правах повноправного учасника. За даними Bloomberg, Брюссель активізує роботу з країнами Глобального Півдня і насамперед з Африкою. ЄС хоче підтримати заявку Африканського союзу на постійне членство в G20. Експерти вважають, що відсутність глав Китаю і Росії дасть змогу західним країнам продавити український порядок денний у спільних заявах, хоча проти цього виступає господиня саміту. Індія принципово відмовилася надіслати запрошення президенту України Володимиру Зеленському, мотивуючи це тематикою заходу – Нарендра Моді розраховує зосередити увагу гостей на глобальних економічних проблемах.

Відсутність Сі на саміті – це й удар по престижу Індії, яка зараз головує у «двадцятці». У Китаю непрості відносини з Індією – традиційним партнером США в регіоні, особливо після прикордонної сутички в Гімалаях 2020 року. Тоді внаслідок конфлікту загинули 20 індійських і чотири китайських військовослужбовці. Також Китай претендує на території в штаті Аруначал-Прадеш і плато Аксай-Чін.

Таким чином, рішення Сі означає відсутність єдності і в лавах БРІКС, і в «двадцятці». Підігріває розкол позиція країн з приводу війни в Україні, в якій Китай явно симпатизує Росії. Альтернативою G20 у Пекіні розглядають власну ініціативу – Шанхайську організацію співробітництва, куди входять також Росія і країни Центральної Азії. Однак демарш Сі може вдарити і по самому Китаю: восени відбудеться чергова Генасамблея ООН, і західні країни розглядають саміт G20 як майданчик для пошуку нових прихильників у протистоянні з Москвою і Пекіном.