Листи нещастя: сотні чиновників США та Європи критикують політику підтримки Ізраїлю

Понад 800 чиновників США, Великої Британії та країн ЄС підписали колективну заяву про незгоду з політикою своїх країн щодо війни між Ізраїлем і ХАМАС. Серед політичних еліт зростає невдоволення рішеннями адміністрацій, які не слухають або зовсім ігнорують думку близькосхідних експертів.

У документі під назвою «Трансатлантична заява» йдеться про те, що уряди можуть виявитися співучасниками «однієї з найгірших людських катастроф цього століття». Автори заяви пішли на цей крок, оскільки їхні експертні рекомендації не беруться до уваги або взагалі ігноруються. Цей документ свідчить про серйозні розбіжності в урядах ключових західних союзників Ізраїлю.

У ньому йдеться про те, що Ізраїль «не продемонстрував жодних обмежень під час своєї військової операції в секторі Газа». Бойові дії ЦАХАЛ «призвели до десятків тисяч смертей мирного населення, яких можна було б запобігти; і… навмисного блокування допомоги… наражаючи тисячі мирних жителів на ризик голоду і повільної смерті». Автори заяви зазначають, що політика союзників може сприяти «серйозним порушенням міжнародного права, воєнним злочинам і навіть етнічним чисткам і геноциду».

Катастрофа Гази зрозуміла всім: за даними Міністерства охорони здоров’я сектору, від початку війни загинуло понад 26 750 палестинців, щонайменше 65 тисяч було поранено. Ізраїль стверджує, що 9 тисяч із вбитих були бойовиками ХАМАС, однак не надали доказів для цієї цифри. Під час нападу ХАМАС у країні було вбито понад 1200 осіб, ще близько 100 померли від отриманих ран. Понад 250 осіб було взято в заручники і вивезено в сектор Газа.

Імена тих, хто підписав заяву, не розкриваються, проте за повідомленнями ЗМІ відомо, що майже половина підписантів має щонайменше десятирічний досвід державної служби. Для міжнародної політики ця подія унікальна, оскільки незгодні чиновники з різних країн порушили субординацію і скоординовано виступили з політичною заявою, не маючи на це повноважень.

За словами одного з організаторів звернення, близько 80 підписантів представляють американські агентства, причому найбільша група – з Державного департаменту. Керівним органом, найбільш представленим серед тих, хто підписав угоду, є колективні інститути Європейського Союзу, за якими слідують Нідерланди та США. Посадові особи національного рівня восьми інших країн-членів НАТО, а також Швеції та Швейцарії схвалили лист.

У США це не перше звернення чиновників до адміністрації Білого дому. Наприкінці минулого року чиновники опублікували кілька подібних листів і особливих думок. У листопаді понад 500 співробітників близько сорока урядових установ США надіслали президенту Байдену лист із критикою його політики щодо війни на Близькому Сході. У цьому листі чиновники також не розкрили своїх імен.

У Європі також існує напруга серед країн-членів ЄС щодо питання підтримки Ізраїлю. Хоча більшість держав налаштовані проізраїльськи, Ірландія, Бельгія та Іспанія послідовно закликають своїх партнерів зменшити підтримку Тель-Авіва, наполягати на припиненні вогню та зосередити увагу на стражданнях жителів Гази. На відміну від США, у європейських структурах не ухвалено офіційних каналів висловлення незгоди для чиновників, тому критика рішень відбувається кулуарно.

Ситуацію навколо листа порівнюють із подіями 2003 року, коли США використовували неправдиві розвідувальні дані для обґрунтування вторгнення в Ірак. У той момент в адміністрації Буша-молодшого також були чиновники, які сумнівалися, але вони вважали за краще промовчати, керуючись пріоритетами національної безпеки. Противники вторгнення знали, що ніякого повоєнного плану не існувало, проте про це ніхто не говорив публічно.

Проблеми, пов’язані з війною в Газі, схожі: масштабні руйнування і величезні жертви серед мирного населення не дозволили Ізраїлю досягти головної мети операції – знищення ХАМАС. Досі немає розуміння того, який вигляд матиме сектор Газа і хто ним керуватиме після закінчення операції. Тель-Авів категорично проти плану створення палестинської держави, незважаючи на сильний тиск союзників.

У цій ситуації військова, політична і дипломатична підтримка, яку надають західні країни Ізраїлю, призводить лише до збільшення жертв і ставить під загрозу життя заручників, стверджують автори заяви. «Військова операція … натомість посилила привабливість ХАМАС, Хезболли та інших негативних акторів», – ідеться в колективному листі.

Попереднє рішення Міжнародного суду ООН, який зажадав від Ізраїлю зробити все можливе для запобігання актам геноциду, Тель-Авів зустрів у багнети. Справа, порушена з ініціативи ПАР, викликала невдоволення серед союзників Ізраїлю. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що позов Південної Африки «не допомагає справі». Однак чиновники в розгубленості, оскільки не знають, що може допомогти вирішити цей конфлікт. Зростаюче невдоволення – тривожний сигнал для союзників, що підтримка Ізраїлю може дорого обійтися їм самим.