«Мотор Січ» розбрату II: Pandora Papers, афера з продажем українського авіапідприємства в офшори китайцям та судові чвари

На початку жовтня 2021 року у мережі розірвалася інформаційна бомба. І здетонувала вона через нещодавній великий міжнародний скандал із розсекреченими документами під назвою «Pandora Papers», які розкривають офшорні махінації високопосадовців різних країн світу. Серед переданих міжнародним журналістам-розслідувачам файлів виявився і кейс про деталі непрозорого продажу у 2015 році акцій АТ «Мотор Січ» китайським бізнесменам.

Агия Загребельская – бывшая государственная уполномоченная Антимонопольного комитета Украины в 2015-2019 гг., а ныне соучредитель общественного проекта «Лига Антитраста» Агія Загребельська – колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України в 2015-2019 рр., а нині співзасновник громадського проекту «Ліга Антитрасту» розповідає нашому виданню в ексклюзивному коментарі, на які хитрощі шість років тому пішли китайський мільйонер. Aviation Industry Investment Co. ltd» та «Beijing Xinwei Technology Group Co. Ltd. (Xinwei Group)», і президент АТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв, щоб провернути угоду вартістю 500 мільйонів доларів.

«Як випливає з документів Pandora Papers, транзакція з продажу акцій запорізького авіапідприємства була спеціально розбита на кілька частин. Цінні папери купувалися фізичними та юридичними особами, на перший погляд, абсолютно не пов’язаними між собою загальною фінансовою діяльністю. Кожен пакет, придбаний у 2015 році, спеціально не сягав 25%.Таким чином учасники угоди штучно уникли необхідності йти за дозволом до Антимонопольного комітету України», – розкриває хитрощі покупки запорізького авіапідприємства Агія Загребельська.

Китайський мільйонер Ван Цзін, про який ми детально розповіли у першій частині розслідування, через свою компанію Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment co. ltd» викупив близько 10% акцій АТ «Мотор Січ» через дочірню фірму «Skyrizon Aircraft Holdings Limited», зареєстровану в офшорній зоні на Британських Віргінських островах.

Скромного Лі Фенджу записали як бенефіціара офшорної фірми “Firestorm Business Limited” з Британських Віргінських островів, до структури якої входила фірма-прокладка “Reckoner Investment Holdings Ltd” з Кіпру. Саме ця організація і купила 2015 року близько 22% акцій АТ «Мотор Січ» за 217 мільйонів доларів. Інші фірми, які допомагали Ван Цзиню купувати підприємство – українські компанії «Торговий дім Олена» та «Мотор-Інтерком», чиїм власником виявився ще один громадянин Китаю Сюй Чаншунь.

Організації-помічники придбали 19% акцій запорізького авіапідприємства у сумі 190 мільйонів доларів. При цьому всі складові операції купівлі курирував Китайський банк розвитку «China Development Bank», вклавши в угоду 500 мільйонів доларів.

Таку багатоступінчасту схему купівлі заводу, на думку Агії Загребельської, китайці розробили, щоб обійти контроль Антимонопольного комітету за вчиненням угоди:

«За законодавством про захист економічної конкуренції будь-яка транзакція з придбання понад 25% акцій активу, частки бізнесу за умови перевищення фінансових порогових показників діяльності компанії вимагає дозволу Антимонопольного комітету України.

У випадку АТ «Мотор Січ» фінансові показники діяльності перевищували встановлений законом про захист економічної конкуренції поріг. І якби одна юридична особа придбала понад 25% акцій, то вона мала б іти в АМКУ за дозволом, який з високою ймовірністю просто відмовив би китайським інвесторам.

Причиною для відмови стало б те, що з одного боку така транзакція містить ознаки так званого «придбання-вбивці», коли компанія купує фірму-конкурента, щоб отримати контроль над його технологіями та результатами інтелектуальної праці, а потім закриває виробництво. А з іншого боку, тому що є певні загрози з погляду національної безпеки, оскільки підприємство виробляє продукцію подвійного, тобто оборонного призначення.

У законодавство України досі повністю не інтегрований механізм скринінгу іноземних інвестицій, що дозволяє перевіряти фінансові вкладення у підприємства оборонного значення щодо загрози національній безпеці. Поки що певною мірою зазначені функції щодо контролю конкуренції виконує саме Антимонопольний комітет України.»

Але найголовніше в цьому кейсі від Pandora Papers те, що в ньому виявлено американський слід – юридичним супроводом заплутаної угоди займалася відома в США фірма DLA Piper, і це при тому, що офіційний Вашингтон був проти продажу підприємства китайцям.

«Міністерствам юстиції та фінансів США належить з’ясувати, чому американська юридична компанія брала участь у транзакції та сприяла порушенню антимонопольного законодавства на території України. Всі переговори китайців та юристів щодо угоди відбувалися в штатах, і позиція американської компанії виглядає дуже дивною – вона не відповідає офіційній міжнародній політиці Америки щодо обмеження передачі наукомістких стратегічних технологій Китаю», – аналізує ситуацію Агія Загребельська.

Згідно з документами Pandora Papers, саме юристи DLA Piper розробили хитрий фінансовий механізм, згідно з яким три компанії-прокладки з Британських Віргінських островів, і дві фірми на Кіпрі викуплять через офшори контрольний пакет акцій заводу. У свою чергу бенефіціари цих офшорних «покупців» – довірені особи Ван Цзіня та компанії «Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment co. Ltd».

У березні 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про повернення АТ «Мотор Січ» у державну власність та анулювання продажу запорізького авіапідприємства китайським інвесторам. У свою чергу, бізнесмен з піднебесної, а також український доларовий мультимільйонер Олександр Ярославський, який теж хотів придбати акції, подали позови до Господарського суду Києва, щоб їм дозволили провести угоду. І 30 березня 2021 року його було задоволено Господарським судом міста Києва.

Експерт із конкурентного права громадського проекту «Ліга Антитрасту» Олена Поканевич прокоментувала нам нюанси цього судового рішення:

«Суд став на бік китайців і ухвалив рішення, в якому зобов’язав АМКУ прийняти їхню заяву до розгляду. Але в даному випадку Антимонопольний комітет не може його розглянути, оскільки на сьогоднішній день китайська компанія та її акціонери перебувають під санкціями Ради з питань нацбезпеки та оборони України (РНБО). Китайським інвесторам заборонено здійснювати концентрації на території України та виводити капітали, заблоковані активи.»

У свою чергу Агія Загребельська зазначає, що Антимонопольний комітет подав апеляцію до Апеляційного господарського суду Києва на рішення Господарського суду щодо дозволу купівлі акцій китайським компаніям та фірмам бізнесмена Олександра Ярославського:

«Ми чекаємо на розгляд справи, бо існує кілька процесів у Господарському суді міста Києва. За окремими з них прийнято рішення, що знаходяться на стадії апеляційного провадження. Ці окремі рішення суперечать одне одному. Тут треба чекати на рішення апеляції, а остаточно крапку у цих справах поставить Верховний Суд.»

АМКУ на наш журналістський запит надіслав письмову відповідь:

«Наразі в АМКУ на розгляді немає заяв про дозвіл на придбання у власність акцій АТ «Мотор Січ». Проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства під час купівлі-продажу можливе лише в межах повноважень АМКУ, що стосуються контролю за концентрацією суб’єкта господарювання. Наразі Антимонопольним комітетом досліджується питання дотримання законодавства щодо захисту економічної конкуренції суб’єктами господарювання – резидентами Китайської Народної Республіки під час угоди. У разі виявлення, що цими суб’єктами господарювання (резидентами Китайської Народної Республіки) під час угоди було здійснено концентрацію без дозволу АМКУ (у разі, якщо були потрібні подібні дозволи) до них будуть застосовані штрафні санкції відповідно до чинного законодавства.»

Також у вересні цього року до Апеляційного господарського суду Києва звернулося Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів АРМА, представники якого клопотали про призупинення розгляду справи. Але суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у заявленому клопотанні про зупинення провадження слід відмовити через необґрунтованість.

Виникає логічне питання: чому бізнесмен Олександр Ярославський, президент групи DCH – «Development Construction Holding», стан якого на лютий 2021 Forbes оцінює у 820 мільйонів доларів, став співпрацювати з китайським інвестором Ван Цзінем і планував придбати у 2020 році 25% акцій запорізького. авіапідприємства?

До речі, Ярославський товаришує з топ бізнесменом Китаю мультимільярдером Джеком Ма – головою ради директорів групи торгових компаній Alibaba Group, чий статки в листопаді 2021 року Forbes оцінив у 41,5 мільярда доларів. Можливо, саме він і звів харків’янина із Ван Цзінем.

Український військовий експерт Олег Жданов заявляє, що коли кілька років тому у китайців почалися проблеми з передачею прав власності АТ «Мотор Січ», Ярославський запропонував Ван Цзіню свої інвестиції, щоби підприємство стало спільним:

«До речі, саме тому Ван Цзінь у своїх інтерв’ю наголошував, що «Мотор Січ» завжди буде українським підприємством на території України і працюватиме, зокрема, на українській економіці. Але китайці, на мою думку, не продавали Ярославському частину своїх акцій, Ван Цзінь та Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment co. ltd» викуповували акції «Мотор Січі» не для того, щоб потім їх перепродати, а щоб володіти контрольним пакетом.

Олександр Ярославський запропонував китайським свої послуги, він сказав, що готовий вкласти мільярд доларів у “Мотор Січ”, така сума точно звучала. Цей мільярд інвестицій він планував залучити у вигляді кредитного траншу від одного із банків. Суми цілком вистачило б, щоби запорізьке підприємство отримало велике замовлення на авіадвигуни і почало повноцінно працювати.

Бізнесмени хотіли представити громадськості завод як українсько-китайське підприємство та врегулювати спірні питання з прав власності та передачі технологій. Ярославський планував вкласти мільярд доларів, а отримати дохід у два. Він усвідомлював, що Китай готовий був зробити велике замовлення на продукцію підприємства, і в такому разі прибуток міг би обчислюватися не однією сотнею відсотків».

Дії Ярославського зацікавилася Служба безпеки України, коли почала розслідувати кейс АТ «Мотор Січ», і в січні 2021 року харківського бізнесмена викликали на допит як свідка. На той час бізнесмен заявив, що завод ще з 2010 року є повністю приватною компанією, а державні органи України не володіють жодною його акцією, і з 2015 року запорізьке авіапідприємство навіть не має статусу стратегічного.

Дійсно, у постанові N 83 Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» у підрозділі стратегічних підприємств Запорізької області немає даних про АТ «Мотор Січ».

Також харківський мультимільйонер заявляв, що хоче купити пакет акцій виключно у власних бізнес-інтересах, а не для подальшої співпраці з Росією, тим більше, що проти нього офіційний Кремль запровадив економічні санкції ще у 2018 році.

На відправлений в офіс DCH журналістський запит із проханням прокоментувати потенційну покупку та судові позови структур харківського мільйонера проти Антимонопольного комітету України відповіді так і не надійшло.

Тим часом китайський мільйонер Ван Цзін 6 березня 2021 року опублікував прямо на сайті АТ «Мотор Січ» заяву, що з 2005 року акції запорізького авіапідприємства вже були розміщені на Українській фондовій біржі, тобто їх можна було купити відкрито та публічно.

Агія Загребельська наголошує – ще кілька років тому, коли мільйонер Олександр Ярославський та китайські інвестори намагалися придбати акції запорізького авіапідприємства, воно справді не входило до Реєстру стратегічних підприємств України, але виробляло та виробляє продукцію подвійного оборонного призначення, і про цей факт влада та громадськість знали:

«Випуск цільової продукції для військового сектору України дозволяє вітчизняним державним органам офіційно втручатися у транзакції з купівлі та продажу цього активу, щоб це підприємство не потрапило до рук країни-агресора. Будь-який актив в Україні, який виробляє продукцію подвійного, зокрема оборонного призначення, має бути обов’язково під наглядом органів влади в умовах війни.

Українська влада може використовувати безліч різних інструментів щодо зміни статусу форми власності заводу. Також державні органи можуть провести переговори з президентом компанії В’ячеславом Богуслаєвим щодо потенційної безоплатної передачі частини акцій в управління, користування або держвласність.

Є варіант, коли над приватним підприємством, яке випускає продукцію оборонного значення, здійснюється певний контроль Міністерством економічного розвитку та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, але без права державної власності. Ці інструменти можуть бути як примусовими для запровадження державного регулювання діяльності, так і добровільною угодою між міністерствами та власником.»

Варто зазначити, що державне «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка, яке розробляло всю технічну документацію авіадвигунів для літаків та гелікоптерів, а також інших вузлів, які виготовляє АТ «Мотор Січ», у свою чергу входить до реєстр стратегічних підприємств. 6 квітня 2011 року рішенням Кабінету Міністрів України було створено державний концерн «Укроборонпром», до якого й увійшло КБ.

За твердженням військового експерта Олега Жданова, ще однією скандальною та неоднозначною особливістю придбання заводу китайськими інвесторами кілька років тому став той факт, що Ван Цзінь та його технологічні компанії сподівалися отримати доступ до документації запорізького Конструкторського бюро «Івченко-Прогрес».

«Фактично, КБ «Івченко – Прогрес» це мозок АТ «Мотор Січ». Саме приватне акціонерне підприємство мало двосторонні договори використання документації, створеної в бюро.

Тоді, 2015-го, китайці сподівалися після покупки самого заводу викупити і відповідну проектну документацію на виготовлення авіадвигунів, а також вузлів, агрегатів та комплектуючих для гелікоптерів, але цього не сталося.

До 2017 року КБ входило до складу «Мотор Січ». Наскільки я розумію, у самому договорі купівлі-продажу цього підприємства китайцям значилося конструкторське бюро з передачею технологій новому власнику. І це була проблема. Петро Порошенко наклав вето на оформлення цієї угоди.

Коли у 2019-му з’ясувалося, що запорізьке КБ не входить у пакет покупки, між Пекіном та Києвом спалахнув міжнародний скандал», – піднімає завісу над кулуарними домовленостями Києва та Пекіна Олег Жданов.»

Тим часом Гліб Каневський – керівник організації з питань моніторингу влади «State Watch» – зазначає, що між АТ та КБ досі існують економічно невигідні для держави контракти на безоплатне використання технологій.

«КБ «Івченко-Прогрес», яке входить до державного концерну «Укроборонпром», не отримувало грошової оплати від АТ «Мотор Січ» за передачу своїх технологій. Отже, «КБ Івченко-Прогрес» сплачувало менше податків до державного бюджету, аніж могло б.»

Не меншою проблемою для української влади на думку Каневського є і потенційна загроза передачі проектної документації китайському мільйонеру у зв’язку з тим, що між Китаєм та Росією існують двосторонні військові угоди в галузі оборонно-промислового комплексу, і сучасні креслення та схеми авіадвигунів запорізького конструкторського бюро. опинилися б у силових відомствах Кремля:

«Служба безпеки України прорахувала ці ризики у 2016-2017 роках та ініціювала розслідування, в рамках якого акції АТ «Мотор Січ» було заарештовано. Тому і США подавали Україні геополітичні сигнали, що неприпустимо продавати «Мотор Січ» саме китайському інвестору».

Водночас, за заявою Олени Трегуб – голови правління Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони та національної безпеки (НАКО), українська влада досі не має чіткого розуміння, кому саме були продані акції:

«Глава фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія звертався до китайських дипломатів, щоб з’ясувати, чи знають вони імена чинних акціонерів. Бізнесмени Піднебесної взяли кредити у 2015 році у китайських державних банках безпосередньо під купівлю активів українського авіапідприємства. Враховуючи періодичні гучні корупційні скандали, пов’язані з китайськими держчиновниками, постає питання, чи були погоджені ці кредити з керівництвом компартії КНР та Сі Цзіньпінем.

Зараз українська влада до кінця не знає всіх справжніх акціонерів, які ховаються за офшорними фірмами. З іншого боку, є позов китайських інвесторів до одного з міжнародних арбітражних судів на 3,6 мільярда доларів на владу України. Спочатку було 3,5 мільярда, а потім ще додалися інвестори, і позов збільшився ще на 100 мільйонів.»

Сума позовних претензій китайських бізнесменів до української влади в кілька разів перевищує кілька сотень мільйонів доларів, які фігурують в умовах угоди. Олег Жданов бачить у такій великій грошовій компенсації спосіб тиску на українську владу:

«Сторона, яка подає позов, по-перше, суму контракту збільшує вдвічі. По-друге, в судові претензії включають моральну шкоду, яка становить сотні відсотків, потім репутаційні ризики для компанії, що не змогла придбати актив, що їх цікавить. І ще китайці додають втрати за неотримання очікуваного прибутку.

Примітно, що у липні 2021 року Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером комуністичного Китаю Сі Цзіньпінем. Президент України назвав Китай економічним партнером та висловив зацікавленість у повній реалізації потенціалу двосторонньої взаємодії у сфері торгівлі та великих інфраструктурних проектів.

Про спірну ситуацію навколо АТ «Мотор Січ» Зеленський ні словом не промовив, але це не означає, що Офіс Президента не намагається врегулювати цей міжнародний скандал. Тим більше, що заступник голови ВП з ​​міжнародних питань Ігор Жовква наголошував, що через протистояння навколо запорізького авіапідприємства Україна може втратити деякі сегменти ринку Піднебесної.

NewsPrice направив кілька журналістських запитів пану Жовкве з проханням прокоментувати, як зараз вирішуються проблемні моменти з китайськими інвесторами за позовом на 3,6 мільярда доларів, але не отримав навіть письмової відповіді з Офісу Президента.

Олег Березюк – директор Інституту глобальної політики та права зазначає, що з урахуванням відкритої кримінальної справи СБУ з незаконної приватизації АТ «Мотор Січ» у 90-х, якщо справу передадуть до українського суду, і суд винесе позитивне рішення, то китайцям доведеться відсуджувати мільярди доларів над міжнародних арбітражних судах.

«У міжнародному праві є таке поняття, як місце скоєння злочину. Коли йдеться про кримінально-правові відносини, якщо майно вибуло злочинним шляхом, то суд відбувається на території тієї країни, де було скоєно правопорушення. У разі доказу в суді незаконної приватизації АТ «Мотор Січ» фінансові претензії китайців щодо розірвання договору купівлі-продажу акцій запорізького авіарухового підприємства розглядатимуть українські суди», – пояснює юридичні особливості Березюк.

Китай у 2021 році став світовим лідером із фінансових обсягів інвестицій у міжнародні проекти за межами Піднебесної, всього вони вклали 153 мільярди доларів. У зв’язку з цим фактом експерти з міжнародної політики припускають, що Пекін не агресивно тиснутиме на Київ через суперечку з АТ «Мотор Січ».

«Я не думаю, що китайці через конфлікт навколо одного заводу зіпсують відносини з Україною. У Пекіна є важчий міжнародний суд з великої китайської телекомунікаційної компанії Huawei на заборону продажу її продукції в США. Такі міжнародні процеси можуть тривати роками. Питання АТ “Мотор Січ” може стати спадщиною для подальшої влади. Пекін розглядає Україну як ворота до Європи, щоб ще більше продавати, експортувати і мати хороші торгові відносини», – вважає експерт із геополітики Олексій Голобуцький.»

У свою чергу військовий експерт Олег Жданов уже зауважив, що представники правлячої в українському парламенті партії «Слуга Народу» анонсують, як вони домовлятимуться з Пекіном, щоб не зіпсувати економічних відносин через міжнародний скандал:

«Давид Арахамія озвучив пропозицію для китайців щодо нових інвестиційних проектів. Можливо, це спроба компенсувати розірвання контракту та передачу запорізького авіапідприємства у державну власність. Тим самим українська влада намагається відтягнути розгляд судового позову з Китаю».

А вже 29 листопада 2021 року стало відомо, що компанія Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment co. Ltd» китайського мільйонера Ван Цзіня через суд у Гаазі в Голландії планує відсудити в української влади вже не 3,6, а 4,5 мільярда доларів за розірвання угоди. Тобто позовні претензії зросли додатково майже на мільярд доларів.

Поки тривають судові чвари, розглянемо, що відбувається безпосередньо на самому підприємстві. Житель Запоріжжя журналіст Сергій Сидоров порівнює завод у системі регіону зі своєрідною державою у державі.

«Це феодальне господарство, є сюзерен В’ячеслав Богуслаєв, є місцеві чиновники як васали. Менеджери різного рівня тісно інтегровані у Запоріжжі у політичному, економічному та в інфраструктурному відношенні. Представники підприємства стабільно вже 20 років потрапляють до міськради та органів місцевого самоврядування. Саме їхня людина регулярно стає заступником мера з комунальних питань.З урахуванням нинішньої ситуації із поверненням у держвласність запорізького авіапідприємства Богуслаєв може і не керує заводом, згідно зі штатним розкладом та інструкціями чи статутом, але фактично царює. До нього все одно приходять, коли упираються в будь-яке питання, це компетенція “Діда”, як його негласно називають.»

На сьогодні найбільшим міжнародним проектом, в якому бере участь АТ «Мотор Січ» спільно з КБ «Івченко-Прогрес», є виготовлення двигунів для турецьких ударних військових безпілотників «Akıncı» та «Bayraktar TB2» виробництва компанії «Baykar Makina». Безпілотники поставляються, зокрема, і для української армії і використовуються в конфлікті на Донбасі. Про це у Стамбулі на виставці оборонної та космічної промисловості заявив генеральний директор «Baykar Makina» Халюк Байрактар.

Підприємство також планують залучити до технічного обслуговування безпілотників у новому центрі з модернізації та виробництва, який «Baykar Makina» збудує в Україні. Крім цього, компанія поставить 14 двигунів для важких вертольотів «Atak-II» для офіційної Анкари до 2025 року.

Запорізьке авіапідприємство анонсує амбітні проекти і на внутрішньому українському ринку – менеджмент заводу планує у найближчі два роки запустити повний цикл виготовлення вітчизняних вертольотів «МСБ-2» та «МСБ-8».

Навесні 2021 року АТ «Мотор Січ» представило лопаті вертольотів Міністерству оборони та Міністерству стратегічної промисловості, ще коли їх очолювали попередні керівники – Олег Таран та Олег Уруський.

Також запорізька авіарухова компанія поставить 4 двигуни флагману українського авіабудування держпідприємству «Антонов» для транспортних літаків АН 178. А ще для них модернізує та відремонтує літакові двигуни на 920 млн. У тому числі і для легендарного АН-225 «Мрія».

Заява попереднього міністра з питань стратегічної промисловості Олега Уруського влітку 2021 року про те, що націоналізації підприємства не буде – залишило дров і так складну ситуацію. Сам пан Уруський відмовився від коментарів до нашого видання, а його представники навіть не відповіли письмово на наш журналістський запит.

4 листопада 2021 року міністром з питань стратегічної промисловості став колишній голова Митної служби України Павло Рябікін, який у відповідь на дзвінок з редакції заявив, що щойно приступив до своїх обов’язків і почав вивчати весь перелік проблемних ділянок роботи міністерства, у тому числі і по запорізькому авіапідприємству.

Вдалося в результаті додзвонитися і до В’ячеслава Богуслаєва, який дізнавшись, хто йому дзвонить на одному подиху, випалив у трубку:

«Ми були і будемо акціонерним товариством, націоналізації підприємства не буде, працюємо, як і працювали.»

Однією пропозицією на запитання щодо націоналізації відповів і секретар Ради з нацбезпеки та оборони України Олександр Данилов, якого вдалося «виловити» біля Верховної Ради:

«Націоналізація та повернення у державну власність підприємства це процеси, які мають нюанси.»

Прес-служба РНБО України у відповідь на журналістський запит щодо ситуації навколо повернення заводу до держвласності надіслала письмову відповідь, в якій вказала таке:

«Питання вашого листа не містять прохання про отримання, відображене та задокументоване апаратом РНБО України інформації і тому цей лист не є запитом на отримання публічної інформації.»

Олена Трегуб – голова правління Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони та національної безпеки (НАКО) заявляє, хоча Верховна Рада і ухвалила закон №3822 Проект Закону про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності про реформу державних підприємств оборонно-промислового комплексу, а президент Зеленський підписав документ у жовтні 2021 року, загалом реорганізація оборонно-промислового комплексу (ОПК) останніми роками відбувається дуже повільно, і це негативно впливає на бізнес-процеси з урахуванням того, що Україна воює з Росією на Донбасі:

«Рано говорити, що АТ «Мотор Січ» може увійти до нового аерокосмічного холдингу, який планують створити в рамках цієї корпоратизації. Існують приховані конфлікти в держорганах, але вони не вихлюпуються в громадський простір. Іде боротьба за владу, хто контролюватиме цю корпоратизацію «Укроборонпрому». Наразі йде прийняття стратегії розвитку ОПК.У цьому стратегічному документі є суперечність: з одного боку йдеться про впровадження корпоративних стандартів управління, як у НАТО, а з іншого – йдеться про централізацію, в якій Мінстратегпром планує безпосередньо управляти підприємствами і саме профільне міністерство призначатиме керівництво та втручатиметься у господарські процеси. Тобто «Укроборонпром» може виглядати як якийсь гібрид НАТО з ОПК СРСР»

На думку керівника НАКО, майбутнє підприємства залежить і від закордонної підтримки:

 «Можливо є сенс залучити до цього процесу американців. Нам не дають великих інвестицій західні партнери через велику корупцію в оборонно-промисловій галузі. Вони чекають, коли ми проведемо повноцінну корпоратизацію «Укроборонпрому» та знизимо рівень корупції. Якщо нам не допоможуть міжнародні партнери – буде дуже важко розв’язати цю ситуацію з позитивним результатом, оскільки ресурси обмежені і проблема навколо запорізького авіапідприємства затяглася в часі. Ця справа почалася у 2015 році, потім продовжилася у 2017-му. І незалежно від того, хто при владі, Петро Порошенко чи Володимир Зеленський, та намагається відкладати вирішення питання, бо немає гарного виходу. Ще за часів президентства Дональда Трампа радник з нацбезпеки Джон Болтон приїжджав до Києва і до «Hyatt» зустрічався з представниками української влади щодо цього питання, та й зараз ці переговори продовжуються, але вже з представниками адміністрації Джо Байдена.»

Експерт авіаційної галузі Микола Щербина вважає, що для того, щоб підприємство не перетворилося на металобрухт, потрібні два фактори:

«Перший — має бути професійне та компетентне керівництво підприємства, а також постійні ринки збуту для продукції. Китай, як ринок збуту, має право на існування і 30 років незалежності АТ постачало до Китаю продукцію, і США не забороняли цього. Запорізька авіафірма ремонтувала радянські гелікоптери Мі в Китаї та постачала на них двигуни. На сьогоднішній день Україна має сильну систему Держекспортконтролю. Представники офіційного Пекіна утрималися, коли в Раді безпеки ООН засуджували агресію Росії проти України, тому рішення не дозволити китайцям купити завод — це ще й політичне рішення. Українська влада має підготувати законопроекти, які забороняють офшорним компаніям володіти акціями оборонно-промислового комплексу. Також потрібно ухвалити законодавчі акти, які забезпечуватимуть інтереси держави у корпоративному управлінні акціонерними товариствами.»

Інший експерт авіаційної галузі Богдан Долинце підрахував, що останні роки приватні українські підприємства виконують понад 50% державного оборонного замовлення:

«Це свідчить про те, що держпідприємства менш ефективні, ніж приватні. Влада хоче контролювати приватні компанії, але світова практика показує, що неможливо весь оборонно-промисловий комплекс тримати лише у державному управлінні. Існують моделі управління, як у Франції, коли у стратегічні приватні підприємства держава призначає своїх представників до органів нагляду, а управляють приватні структури.Якщо ми подивимося на США, то майже всі компанії оборонної сфери, незалежно від того, що це – авіабудування, вертольотобудування – є приватними. З іншого боку, є деякі країни у світі, де ці компанії є державними. Тому говорити, що для України краще чи гірше та чи інша модель навряд чи є правильною. На мою думку, навряд чи можна АТ «Мотор Січ» повернути у держвласність так само, як «ПриватБанк», оскільки це може мати негативні наслідки для України з погляду інвестиційної привабливості.»

Також Богдан Долинце додає, що світовий ринок авіаційної техніки дуже закритий та має свої особливості:

«Компанії, які виробляють літаки, мають зв’язки з тими, хто постачає їм двигуни та інші комплектуючі. Двигуни заводу використовують країни Азії, Африки та пострадянські республіки, що експлуатують зразки радянської військової та цивільної авіаційної техніки. Внутрішній український ринок не настільки великий, щоб повністю завантажити замовлення таке велике підприємство, як АТ «Мотор Січ». Але, щоб постачати авіаційну техніку до країн Європи та США, необхідно пройти відповідну сертифікацію. Вартість такої сертифікації стартує від 1 мільйона доларів та більше на кожен тип двигуна. Немає сенсу проходити таку дорогу сертифікацію, якщо у компанії немає замовлення, що її окупає.»

Підсумовуючи непросту гостросюжетну ситуацію з нинішнім поверненням АТ «Мотор Січ» у державну власність, з урахуванням виявлених афер при приватизації підприємства у 1994 році В’ячеславом Богуслаєвим та продажу акцій авіапідприємства в офшори китайцям, які тепер судяться з українською владою. агресору – образно нагадує спробу відремонтувати величезний особняк, з шаф якого вивалюється величезна кількість скелетів. Все це розбурхує українське суспільство, і нинішня влада прагне максимально убезпечити громадськість від того корупційного трилера, в якому опинилася запорізька авіарухова компанія.