На шляху в прем’єри: чи стане Фарадж посередником між Великою Британією та США?

Нещодавно лідер британської ультраправої партії Reform UK Найджел Фарадж запропонував свою кандидатуру на роль посередника між лівим урядом Великої Британії та обраним президентом США Дональдом Трампом, який повернеться до Білого дому наприкінці січня 2025 року. І цього разу британський уряд цілком може погодитися на цю пропозицію. Чи стане Фарадж посередником між Лондоном і Вашингтоном, і чи допоможе ця роль йому перемогти на наступних парламентських виборах у Великій Британії?

Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США в листопаді цього року лідер британської ультраправої партії Reform UK («Реформувати Сполучене Королівство») Найджел Фарадж, друг і союзник Трампа, запропонував свою кандидатуру як посередника між лейбористським британським урядом і майбутньою адміністрацією США. Однак тоді уряд Кіра Стармера не виявив особливого інтересу до цієї пропозиції, а головний секретар Казначейства Даррен Джонс заявив, що кабінет міністрів, найімовірніше, відхилить її. «Я думаю, що це малоймовірно [що уряд погодиться на пропозицію Фараджа]», – сказав він, додавши, що Фараджу, який нещодавно виграв вибори і став депутатом парламенту, імовірно, варто проводити час зі своїми виборцями, а не в США.

Однак лише через місяць ситуація змінилася. У середині грудня Фарадж повторив свою пропозицію щодо посередництва, додавши, що допоможе Великій Британії уникнути жорстких торгових мит, які збирається запровадити Трамп на імпорт товарів з європейських країн. І цього разу британський уряд, всерйоз стурбований тим, що обраний президент США справді виконає цю передвиборчу обіцянку, цілком може погодитися на пропозицію Фараджа.

Нещодавно призначений новим послом Великої Британії у США Пітер Мандельсон, колишній єврокомісар із зовнішньої торгівлі та екс-перший міністр у лейбористському уряді Гордона Брауна, усвідомлює, що його головне завдання – це переконати Трампа не запроваджувати мита на імпорт британських товарів, чи принаймні пом’якшити їх щодо Лондона порівняно з країнами ЄС. І він розуміє, що для досягнення цієї мети йому знадобиться допомога всіх, хто має хоч якийсь вплив у майбутній адміністрації Трампа, включно з Фараджем. «Я б включив [до цього списку] Найджела Фараджа, – заявив Мандельсон, – його не можна ігнорувати. Він – обраний депутат парламенту».

І кандидатура Фаранджа справді видається логічним вибором з огляду на те, що він є другом і союзником Трампа, вхожий у його внутрішнє коло, і вже налагоджує зв’язки з членами його майбутньої адміністрації. Так, нещодавно Фарадж і скарбник партії Reform UK Нік Кенді зустрілися у Флориді з генеральним директором Tesla Ілоном Маском, радником Трампа, який має очолити в його адміністрації Департамент ефективності уряду.

Зустріч відбулася на тлі чуток про те, що мільярдер і власник X хоче пожертвувати британським ультраправим 100 млн доларів на ведення політичної діяльності, що стало б найбільшою пожертвою в історії Великої Британії. Самі Фарадж і Кенді, розповідаючи про зустріч із Маском, про пожертвування нічого не згадали, але заявили, що «дізналися багато чого про стратегію Трампа на місцях» і планують «продовжити обговорення» з главою Tesla з інших питань. Вони також сказали: «У нас залишився всього один шанс на порятунок Заходу, і разом ми можемо домогтися великих звершень. Ми також дякуємо президенту Трампу за надану можливість провести цю історичну зустріч у Мар-а-Лаго [резиденція Трампа у Флориді]. [Наші] особливі відносини продовжуватимуть жити і процвітати».

Таким чином, Фарадж уже налагоджує контакти з майбутньою адміністрацією Трампа, які він може використати для того, щоб захистити Велику Британію від запровадження мит на імпорт її товарів до США. І це особливо важливо в умовах того, що новий британський посол у Вашингтоні може виявитися невідповідною людиною для досягнення цієї мети.

Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер обрав Пітера Мандельсона на посаду посла у США через його великий досвід у міжнародній торгівлі та видатні здібності до налагодження зв’язків, сподіваючись, що той захищатиме інтереси країни у дуже складний період для «особливих відносин» між Лондоном і Вашингтоном. Проте є кілька факторів, які можуть завадити Мандельсону досягти цієї мети.

Для початку, у минулому він критикував Трампа, одного разу назвавши його «практично білим націоналістом і расистом». І радники Трампа вже пригадали йому ці висловлювання, своєю чергою розкритикувавши його призначення на посаду посла у Вашингтоні. Так, головний радник передвиборчої кампанії Трампа Кріс ЛаСівіта заявив, що британський уряд змінює «професійного і всім шанованого посланника [Карен Пірс, яка залишить цю посаду на початку 2025 року] на абсолютного ідіота». Він також додав, що Мандельсону «краще залишитися вдома».

«Це дуже дивний вибір, якщо ви хочете налагодити відносини з адміністрацією Трампа», — сказав старший науковий співробітник American Enterprise Institute Далібор Рохак, маючи на увазі призначення Мандельсона на посаду посла у США.

Крім того, проти Мандельсона також працює його минуле як єврокомісара та противника Брексіту, який свого часу підтримали як сам Трамп, так і багато республіканців, а також його висловлювання щодо Китаю. «Абсурдно уявити, що можна загнати таку могутню країну в кут, — писав Мандельсон у 2018 році, критикуючи Трампа під час його першого президентського терміну за занадто ворожу політику щодо Пекіна, — він [Трамп] вважає, що прогресивна торгова політика — це змусити всіх створювати для США вигідні умови, а не створити систему торгівлі, яка б вигідно працювала для всіх».

Усі ці фактори можуть завадити Мандельсону налагодити зв’язки з адміністрацією Трампа. Водночас новий британський посол закликав свій уряд припинити конфлікт з Ілоном Маском, який різко критикує Кіра Стармера, попередивши, що було б «непомірковано ігнорувати» технологічного магната, тож шанси на те, що він зможе вибудувати відносини з майбутньою адміністрацією США, існують.

«Технічно Мандельсон належить до того самого істеблішменту, від якого Трамп, за його словами, хоче позбутися, — і [Трампу] також буде на вухо нашіптувати Фарадж, що Мандельсон є прихильником занадто тісних відносин між Великобританією та ЄС», — зазначила колишня радниця з питань політики при лідері Консервативної партії Великобританії Кемі Баденок Еллі Ренісон.

Для того щоб налагодити зв’язки з новою адміністрацією США, Мандельсону знадобиться допомога Фараджа. А Фарадж, який любить бути у центрі громадської уваги та відомий своїми провокаційними заявами, не втратить можливості приписати будь-які можливі успіхи у розвитку «особливих відносин» між двома країнами собі, як і використати їх для зміцнення свого політичного іміджу перед наступними парламентськими виборами.

Як заявив партійний скарбник Reform UK Нік Кенді після зустрічі з Ілоном Маском, голова Tesla — лише один із «кількох мільярдерів», зацікавлених у тому, щоб пожертвувати гроші британським ультраправим. «Мені телефонують навіть великі донори Консервативної партії, — похвалився він, — до нас приєднаються багато людей. Рух уже почався».

Кенді також заявив, що вже за три місяці у Reform UK буде більше членів, ніж у консерваторів на чолі з Кемі Баденок. «Reform — це порушник порядку. Зараз ми перебуваємо на стадії початкового фінансування, так би мовити, першої серії. Це буде політичний зсув, якого ми ще ніколи не бачили», — додав він.

І якщо Фарадж стане посередником між Великобританією та США, то він використає цю роль не лише для того, щоб впливати на британську політику щодо Вашингтона, але й для просування своєї партії. За даними опитувань, рейтинг британських ультраправих зростає і наразі становить близько 21%. Вони займають третє місце після лейбористів із 27% і консерваторів із 26%. А серед пенсіонерів Reform і зовсім випереджає лейбористів із 25%. Крім того, за даними опитування Techne UK, 22% виборців, які голосували за Консервативну партію на минулих парламентських виборах у липні, тепер підтримують ультраправих.

Таким чином, популярність Reform UK Фараджа зростає, і якщо він стане посередником між Великобританією та США, то зможе створити собі імідж захисника інтересів країни, що стимулює її подальше зростання. Але навіть якщо британський уряд і цього разу відповість на його пропозицію відмовою, то, використовуючи свої зв’язки серед радників Трампа, Фарадж все одно зможе впливати на відносини між Лондоном і Вашингтоном, але в негативному ключі, роблячи все, щоб знизити рейтинг лейбористського уряду і представити все так, що адміністрація Трампа не хоче працювати з «некомпетентним» кабінетом міністрів. І він у будь-якому разі буде розвивати зв’язки з адміністрацією Трампа, щоб за її підтримки підвищити свої шанси на перемогу на наступних парламентських виборах у Великобританії, які мають відбутися у 2029 році.

За словами експерта Республіканської партії із зовнішньої політики Деніела Вайдича, європейські лідери, парламентарії та посли все ще живуть у «паралельному всесвіті» і досі не усвідомлюють усієї революційної значущості другої перемоги Трампа на виборах. «Не можна продовжувати вести справи так, ніби нічого не сталося, – сказав він, – і вони цього не розуміють».

І якщо лейбористський уряд Великої Британії не зрозуміє, що ситуація змінилася, то він може не тільки не домогтися налагодження стосунків з адміністрацією Трампа, а й програти наступні вибори британським ультраправим на чолі з Найджелом Фараджем.