НАТО в режимі очікування: підсумки саміту у Вашингтоні
Ювілейний саміт альянсу у Вашингтоні не наблизив вступ України до організації. Керівництво блоку не поспішає ухвалювати доленосні рішення – всі чекають підсумків виборів у США…
Головна проблема, вирішення якої очікували експерти, – це приєднання України до НАТО. У комюніке за підсумками саміту йдеться про те, що країна перебуває «на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО». Керівництво альянсу пообіцяло підтримувати Київ на цьому шляху, а запрошення буде направлено Україні, «коли союзники погодяться і будуть виконані умови».
Таким чином, це вже другий саміт, з якого українська делегація йде без конкретних обіцянок і термінів вступу. Раніше відмова приймати Україну в НАТО під час саміту у Вільнюсі минулого року явно розчарувала президента Зеленського. Невизначені «умови» вступу країни до альянсу викликали подив у Києва – у відповідь керівництво альянсу кулуарно попросило Зеленського «не вимагати неможливого».
Не було новин і про інше питання, яке викликає розбіжності між Києвом і західними союзниками. Україна не перший рік домагається від США дозволу використовувати далекобійні ракети ATACMS для ударів по міжнародно визнаній території Росії (радіус – до 300 кілометрів). Однак досі союзники, за винятком Великої Британії, зберігають свої обмеження на використання зброї, що стримує потенціал української армії.
Чітко з цієї теми висловився президент США Джо Байден, який заявив, що дозволяти українським військовим застосовувати американську зброю для завдання ударів по Москві та вглиб Росії немає сенсу. «Ми дозволили Зеленському застосовувати американські озброєння в короткостроковій перспективі поблизу кордону вглиб Росії. Наприклад, якби у Зеленського були засоби для нанесення удару по Москві, по Кремлю, чи мало б це сенс? Не мало б», – сказав він.
Досі головними противниками вступу України до альянсу аналітики вважають Німеччину та США: обидві країни побоюються, що такий крок міг значно ескалувати ситуацію на фронті. Натомість союзники обмежилися угодами про нові поставки озброєнь. Країни-учасниці НАТО пообіцяли виділити у 2025 році щонайменше 40 мільярдів євро як військову допомогу Україні. США оголосили про новий пакет допомоги на 225 мільйонів доларів: до нього увійде батарея Patriot, снаряди для систем ППО NASAMS та інші боєприпаси. Також США, Нідерланди і Данія вже передали Києву винищувачі F-16.
Під час саміту стало відомо про розміщення американської далекобійної зброї в Німеччині: це стосується ракет SM-6, Tomahawk і нової гіперзвукової зброї. Аналітики зазначають, що це перший випадок з часів Холодної війни, коли на території Німеччини буде розміщено зброю, здатну вразити цілі на території Росії.
Порушником спокою на саміті був прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який вразив усіх нещодавнім вояжем до Києва, Москви та Пекіна. Політик заявив у Вашингтоні, що НАТО «все більше і більше поводиться як військова організація», одна з ознак цього – зростаюча роль у російсько-українському конфлікті. Втім, альтернативна позиція Будапешта не була позначена в підсумковій декларації, а після саміту Орбан зустрівся з Дональдом Трампом у його резиденції Мар-а-Лаго, де вони обговорювали «шляхи встановлення миру».
Багато в чому внутрішньополітична обстановка в США впливає на порядок денний альянсу. Через побоювання приходу в Білий дім Трампа, який уже обіцяв скоротити фінансування НАТО і контакти з союзниками, адміністрація Байдена передала значну частину функцій контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн» керівництву альянсу. У такий спосіб роль організації в координації поставок і підготовці українських військових зросте, а ризики форс-мажорів, спричинених виборами у США, знизяться.
Проте такі заходи не зможуть запобігти зниженню обсягів допомоги, якщо Трамп все-таки переможе на президентських виборах і вирішить припинити фінансування України. Коли Конгрес США протягом півроку не міг узгодити допомогу Києву на 60 мільярдів доларів, європейські союзники не могли компенсувати Україні американську підтримку. І цього разу замість багаторічного плану допомоги союзники змогли узгодити бюджет лише на наступний рік.
Ювілейний саміт показав, що протиріччя між союзниками щодо українського питання залишаються. Підписаний після закінчення саміту «Український договір» містить зобов’язання реалізувати кілька ініціатив. Його схвалили лідери 24 країн, зокрема України та ЄС. Однак документ серед держав НАТО не підписали Албанія, Болгарія, Угорщина, Греція, Північна Македонія, Румунія, Словаччина, Туреччина, Хорватія і Чорногорія. Такий список незгодних свідчить про те, що Києву не доводиться розраховувати на консолідовану підтримку і варто побоюватися зниження темпів допомоги вже до кінця цього року.