Нетаньяху втрачає довіру своїх: війна привела Ізраїль до кризи уряду

В уряді Ізраїлю настала травнева криза після провалу чергових переговорів із «Хамас». Тепер члени коаліційного кабінету відкрито критикують прем’єра Нетаньяху, вимагаючи пояснити майбутнє сектору Газа. Але відповіді досі немає ні в кого.

Конфлікт між Ізраїлем і палестинським рухом «Хамас» зайшов у глухий кут. Остання спроба переговорів у Каїрі закінчилася провалом. Сторони не змогли домовитися ні про режим припинення вогню, ні про умови звільнення заручників і визначення поняття «кінець війни». За даними телеканалу Kan, Ізраїль наклав вето на список бойовиків, звільнення яких вимагає «Хамас», а також звинуватив учасників перемовин – Єгипет і Катар – у лояльності до противника. Раніше МЗС Єгипту вирішило приєднатися до поданого ПАР до Міжнародного суду ООН позову проти Ізраїлю.

Безрезультатність переговорів розколола ізраїльський уряд. Першим проти прем’єра Нетаньяху виступив міністр оборони Йоав Галант. Він публічно розкритикував главу кабінету через відсутність ясного плану повоєнного устрою Гази. Галант заявив, що не допустить встановлення ізраїльського контролю над палестинськими територіями після закінчення боїв. Ці слова викликали бурю емоцій серед ультраправих ізраїльських політиків, які звинуватили міністра в «пособництві терористам».

Але Галант непохитний: на його думку, управління анклавом із населенням 2,3 мільйона осіб занадто дорого обійдеться ізраїльській економіці, а також призведе до нових безглуздих жертв серед солдатів. Прем’єр жорстко відповів своєму колезі і заявив, що ніколи не погодиться на створення незалежної палестинської адміністрації. Його палко підтримують ультраправі прихильники уряду, насамперед міністр нацбезпеки Ітамар Бен-Гвір і глава Мінфіну Бецалель Смотрич.

Що запропонувати натомість – Нетаньяху так і не вирішив. У лютому політик представив план «Післязавтра», який передбачає встановлення повного контролю Ізраїлю над Західним берегом річки Йордан і Газою. ЦАХАЛ має повністю ліквідувати «Хамас» і демілітаризувати сектор. Проте документ так і не дав відповіді про політичний статус палестинських територій і керівництво анклавами. Нетаньяху наполягає на тому, що розробка будь-яких планів має розпочатися тільки після повного розгрому «Хамас».

Перепалка між прем’єром і міністром оборони розрослася до дискусії всього кабінету: Бен-Гвір і Смотрич закликали Нетаньяху звільнити Галанта, а також законодавчо закріпити заборону на участь Палестинської адміністрації в післявоєнному управлінні Газою. За іронією долі Нетаньяху вже звільняв Галанта минулого року, коли той критикував судову реформу прем’єра. Під тиском американців Нетаньяху за кілька днів поновив його на посаді.

Ще жорсткіше висловився член військового кабінету Бені Ганц. Міністр висунув ультиматум прем’єру: він покине надзвичайний уряд, якщо до 8 червня не буде затверджено план подальших дій у Газі. «Якщо ви оберете шлях фанатиків і поведете всю націю до прірви – ми будемо змушені вийти з уряду. Ми звернемося до народу і сформуємо уряд, який завоює довіру народу», – заявив Ганц на прес-конференції.

На відміну від Галанта, у Ганца є своє бачення майбутнього Гази. Він запропонував включити до плану дій шість стратегічних цілей: це повернення заручників, повалення «Хамаса», демілітаризацію сектору, ізраїльський контроль над анклавом, створення адміністрації разом із Європою, США та арабськими країнами. А також повернення ізраїльтян у північні райони Ізраїлю, які були переміщені через обстріли.

Як у всіх подібних випадках критики на свою адресу, Нетаньяху заявив, що вимоги міністра ведуть до поразки Ізраїлю і означатимуть «відмову від більшості заручників, залишення «Хамаса» при владі і створення палестинської держави». Сам факт публічної перепалки прем’єра і його міністрів показує, що зараз Ізраїль перебуває в глибокій політичній кризі під час активних бойових дій і найсильнішого міжнародного тиску.

На відміну від минулого року, сьогодні можливості Нетаньяху сильно обмежені. Рейтинги прем’єра і його партії «Лікуд» значно нижчі за рівень популярності його основних конкурентів. Також опитування показують, що більшість ізраїльтян вважають помилкою одностороннє розмежування з Палестинською автономією і виведення ізраїльських військових із Гази 2005 року.

Додатковим ударом по авторитету ізраїльського прем’єра стала вимога прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана видати ордер на арешт Нетаньяху і Галанта. Це рішення жорстко розкритикували в Ізраїлі, міжнародна реакція була різною: Хана підтримала Франція, тоді як Велика Британія і США виступили проти. Спікер Палати представників США Майк Джонсон припустив введення санкцій проти МКС у разі видачі ордера на арешт Нетаньяху.

Експерти вважають, що прем’єр навряд чи піде на повторне звільнення міністра оборони. Це загрожує новими багатотисячними протестами, які нагадуватимуть ситуацію із судовою реформою 2023 року. Тоді уряд Нетаньяху встояв, призупинивши зміни. Цього разу ідея війни «до переможного кінця» популярна тільки серед ультраправих прихильників і дратує решту ізраїльтян, які не розуміють, що таке цей уявний кінець. У «карт-бланшу», який отримав Нетаньяху після 7 жовтня 2023 року, закінчився термін дії.