«Нічний кошмар Євросоюзу»: у Нідерландах перемогли ультраправі

На позачергових парламентських виборах у Нідерландах перемогли вкрай праві. Усі в Європі знову заговорили про загрозливе зростання популярності правих і ультраправих партій. Але країну може врятувати вона сама – за допомогою виборчого законодавства, яке не дасть переможцям способу сформувати свій кабінет.

Перемогу здобула Партія свободи (PVV) на чолі з вкрай правим і навіть одіозним політиком Гертом Вілдерсом. Вона отримала 37 зі 150 місць у парламенті країни. Для Нідерландів цей результат виявився шокуючим: ні від PVV, ні від Вілдерса ніхто не очікував якихось серйозних досягнень. Зазвичай такі партії існують у глухій опозиції, а їхні лідери виступають у ролі “балакучих голів” на телебаченні, шокуючи глядачів хльосткими заявами. Але на реальну політику вони не впливають.

Очільник PVV лише одного разу наблизився до піку своєї кар’єри: коли він міг увійти в уряд у 2010 році. Його партія підтримала правлячу коаліцію, сформовану нинішнім прем’єром Марком Рютте. Той перебував на чолі безлічі кабінетів понад десять років – і цього літа був змушений оголосити про відставку через серйозний розкол в останній коаліції через міграційне питання.

Вілдерс виступає проти імміграції, ісламу та членства країни в ЄС. За його звичку фарбувати волосся журналісти прозвали політика «голландським Трампом». Жорстка риторика зробила Вілдерса фрикуватою фігурою і відштовхнула

 його від мейнстримних партій. Натомість він отримав постійний ризик замахів від екстремістів, тому останні 20 років живе під цілодобовою охороною поліції.

Останні вибори показали, що радикал здавався більш миролюбним заради розширення електорату. Якщо раніше він роз’їжджав європейськими країнами і показував фільм, де критикує Коран, то тепер обмежувався заявами про “ісламізацію країни”, пообіцявши, що не робитиме нічого такого, що б суперечило конституції Нідерландів. Тактика виявилася виграшною.

Програма PVV – типова для правих популістських партій у Європі. Вона виступає за «сильні та горді Нідерланди», закриття кордонів для іммігрантів і пріоритет для голландців в отриманні роботи та житла. Відмінністю платформи Вілдерса стала вимога вийти з ЄС і припинити допомагати будь-кому. «Нуль голландських грошей має йти до Брюсселя, Італії, Африки або куди-небудь ще», – сказано в програмі.

Його євроскептицизм Politico називає «найгіршим нічним кошмаром Євросоюзу». Вілдерс домагається референдуму щодо виходу Нідерландів з ЄС. Журналісти прозвали цю ідею «некзитом» – за аналогією з британським «брекзитом». Політик вважає її ключовим положенням програми PVV і не збирається відмовлятися від вимоги навіть після перемоги на виборах.

Зрештою, програма не обійшлася без заяв, які подобаються будь-якому виборцю: 20-відсоткове скорочення зарплат міністрів, депутатів парламенту країни та Європарламенту, обов’язкове оподаткування королівської сім’ї та зменшення на ті ж 20% їхнього утримання. А також зниження пенсійного віку і збільшення пільг пенсіонерам. І традиційні антиісламістські випади.

Тепер Партія свободи досягла вражаючого результату, який необхідно якось використовувати. Але в цьому заковика, оскільки для формування правлячої коаліції партії потрібно 76 місць. Це означає, що необхідно домовлятися з іншими депутатами. Через ліберальне виборче законодавство коаліційний уряд у Нідерландах швидше правило, ніж виняток. Питання в тому, хто стане домовлятися з Вілдерсом.

Після відходу Рютте і поразки на виборах його Народної партії за свободу і демократію в голландському парламенті настав період невизначеності. Нова лідерка Ділан Йешілгез-Зегреус не може претендувати на крісло прем’єра з 24 депутатами, але від неї може залежати, хто це місце займе. Вона вже заявила, що готова співпрацювати з Вілдерсом, але не під його керівництвом. Тобто прем’єром він може і не стати, оскільки проти нього виступають і ліві сили з 25 мандатами.

Залишається партія «Новий соціальний контракт» із 20 мандатами, її голос може виявитися вирішальним у битві за новий кабінет. Зараз усі політики зайняті арифметичними підрахунками: необхідно досягти заповітної цифри в 76 місць. Процес переговорів може затягнутися на невизначений час: наприклад, на формування останнього уряду Рютте пішов 271 день. Тож чекати появи нового прем’єра цього року не варто.

Далекосяжні наслідки перемога Вілдерса принесе для ЄС. До числа його однодумців приписують лідера французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен і прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – традиційних правих популістів. Прихід Вілдерса до влади в Нідерландах може створити коаліцію правих політиків у Європарламенті – і порядок денний ЄС може сильно змінитися.