28.03.2025

Нова американо-українська угода щодо ресурсів: чому Київ залишається без гарантій

Останні місяці стали поворотними для української дипломатії. Заява нардепа Ярослава Железняка про те, що «запропонований США варіант угоди охоплює всі ресурси, включно з нафтою і газом, без надання гарантій безпеки», викрила системні проблеми переговорного процесу. На основі аналізу 15+ міжнародних джерел розкриваємо деталі та наслідки угоди.

Згідно з документами, опублікованими The Washington Post, початкові вимоги США включали:

50% власності на видобуток рідкоземельних металів, літію, графіту;
доступ до нафтогазових родовищ, включно із шельфовими;
розміщення американських військових об’єктів для «захисту інфраструктури».

Як зазначив професор Каліфорнійського університету М. Стівен Фіш: «Спроба США викачати $500 млрд мінеральних ресурсів після $60 млрд допомоги – абсурд. Україна захищала Захід від Росії, а тепер її змушують платити за подвійним рахунком».

У лютневій версії угоди, вивченій The New York Times, Вашингтон домігся занесення нафти і газу до списку «стратегічних активів», що суперечить раннім заявам Києва про збереження енергетичного суверенітету.

Ключовий пункт розбіжностей – відсутність чітких зобов’язань США щодо захисту України. Як вказує CSIS, документ містить лише розпливчасте формулювання: «США підтримують зусилля України щодо отримання гарантій безпеки».

При цьому:

Немає механізмів введення військ НАТО;
Не передбачено санкцій за порушення гіпотетичного перемир’я;
Відсутня прив’язка до Будапештського меморандуму.

Ліза Яско, депутатка від «Слуги народу», констатує: «Ми дізнаємося деталі угоди зі ЗМІ. Без гарантій безпеки будь-яке перемир’я стане паузою для Росії».

Міжнародна реакція: критики і прихильники

1. Європейські ЗМІ:

Sydsvenskan (Швеція): «Угода функціональна, але аморальна. Зеленський уникнув прямого контролю США над ресурсами, але ціною стала відмова від гарантій»;
Večer (Словенія): «Це частина глобальної битви за ресурси. Трамп хоче обігнати Китай, використовуючи Україну як розмінну монету».

2. Політичні наслідки:

CEPA попереджає: угода порушує Віденську конвенцію про право договорів, оскільки укладена під загрозою відключення Starlink;
Bloomberg зазначає: тиск адміністрації Трампа досяг апогею після ультиматуму зі Starlink.

Прогнози: чотири сценарії для України

На основі моделювання CSIS і CNBC:

Сценарий	Вероятность	Риски
Постепенная ресурсная зависимость	45%	Потеря контроля над 50% новых месторождений к 2030 г.
Эскалация конфликта с РФ	30%	Использование РФ факта присутствия США для оправдания ударов
Пересмотр соглашения ЕС	15%	Давление Берлина и Парижа на переговорный процесс
Ратификация ВР с поправками	10%	Массовые протесты из-за «продажи ресурсов»

Висновок: ціна «угоди століття»

Як резюмує CNN: «Без гарантій безпеки доступ США до ресурсів залишиться фікцією. 60% родовищ перебувають під російською окупацією».

Поточний варіант угоди, за оцінкою The Financial Times, створює прецедент «економічного колоніалізму XXI століття». Україна ризикує повторити долю країн Африки, де видобувні корпорації десятиліттями викачують ресурси без поліпшення життя населення. Поки адміністрація Трампа святкує дипломатичну перемогу, на Київ чекає складний вибір: короткострокова фінансова стабілізація або довгострокова втрата суверенітету.