«Облога Парижа»: як протести фермерів у Франції сприяють правому повороту в Європі?

Наприкінці січня 2024 року французькі фермери вийшли на протести проти падіння своїх доходів і нових «зелених» планів Євросоюзу. Вони заблокували тракторами дороги в столиці та інших містах країни під час акції, що отримала назву «облога Парижа». Уряд Франції намагається заспокоїти фермерів і спрямувати їхнє невдоволення проти ЄС. Але як протести фермерів і дії влади сприяють правому розвороту в Європі?

Наприкінці січня 2024 року французькі фермери, незадоволені падінням своїх доходів через інфляцію, імпорт сільськогосподарської продукції з-за кордону, а також нові «зелені» плани ЄС, вийшли на масові протести. Вони заблокували тракторами дороги в Парижі та інших містах країни, оголосивши, що жодна вантажівка не буде постачати їжу до столиці з 29 січня. Організатори назвали цю акцію «Облога Парижа».

У протестах беруть участь близько 1,5 тис. і 800 тракторів, які блокують основні французькі магістралі, зокрема в Лілль і Страсбург. Вони кажуть, що криза в сільському господарстві назрівала вже давно, але уряд не захотів нічого зробити для її вирішення. За словами фермерів, правила регулювання сільського господарства, особливо з питання екології, завдадуть галузі величезної шкоди і позбавлять їх засобів до існування.

Фермери-протестувальники недалеко від Парижа. Напис на банері: «Макрон, відповідай нам»

Йдеться про нові «зелені» плани ЄС зробити Європу «кліматично нейтральною» до 2050 року. Для втілення цієї мети в життя пропонується використовувати так звану стратегію «З ферми – до столу» (Farm to Fork). У рамках цієї стратегії необхідно скоротити використання пестицидів до 50% до 2030 року, як і добрив, виділити щонайменше 10% сільськогосподарських угідь для інших потреб, включно зі створенням штучних ставків і лісопосадок, а також забезпечити, щоб до 2030 року 25% усіх сільськогосподарських земель використовувалися для інших потреб. 25% усіх сільськогосподарських земель використовувалося для органічного землеробства.

Оскільки на галузь сільського господарства припадає близько 11% загальних викидів у Євросоюзі, то фермери, які протестують, цілком справедливо вважають, що політика щодо їхнього скорочення потребуватиме від них додаткових витрат і вдарить по їхній кишені.

Водночас вони не хочуть ескалації, і страйк проходить здебільшого мирно. Організатори акції, серед яких французькі профспілки, закликали учасників не піддаватися на радикальні заклики. «Ви відповідальні бізнесмени, не реагуйте на популістські заклики до повстання», – сказав глава профспілки «Молоді фермери» Арно Гайю.

Своєю чергою, влада країни закликала протестувальників не допустити перебоїв із постачанням продовольства і пообіцяла почати розв’язання проблем із сільським господарством у пріоритетному порядку. Крім того, прем’єр-міністр Габріель Атталь зустрівся з лідерами Національної федерації профспілок сільгоспвиробників і «Молодими фермерами».

Прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь

Також 30 січня він, виступаючи в парламенті, заявив, що вводить контроль над закордонними продуктами харчування, щоб забезпечити французьким фермерам «чесну конкуренцію». «Мета зрозуміла: гарантувати чесну конкуренцію, особливо щоб правила, що застосовуються до фермерів, також дотримувалися і в разі іноземних продуктів», – сказав Атталь.

За його словами, починаючи з 30 січня, роздрібні продавці продуктів харчування, які не дотримуються закону, покликаного забезпечити фермерам справедливу частку доходів, будуть оштрафовані. «Нам потрібно прислухатися до фермерів, які працюють і турбуються про своє майбутнє і засоби до існування», – підкреслив прем’єр.

Крім того, Атталь повідомив, що йому вдалося зібрати коаліцію з 22 країн-членів ЄС, щоб переконати Брюссель дати послаблення в питанні використання фермерами земель під паром. «Ми близькі до нового продовження терміну дії винятків», – заявив він, також пообіцявши, що його уряд готовий «недвозначно» розв’язати кризу, а також назвав сільськогосподарську галузь «силою і гордістю» Франції.

Ба більше, на боці фермерів виступив і президент Франції Еммануель Макрон, який зазвичай підтримує рішення ЄС. Щоправда, як пише Politico, зробив він це скоріше для того, щоб спрямувати невдоволення протестувальників на Брюссель, а не на уряд країни і себе особисто.

Так, Париж закликає керівництво ЄС відмовитися від деяких «зелених» заходів, обмежити імпорт сільгосппродукції з України та зупинити укладення торговельної угоди з країнами Південної Америки з об’єднання Меркосур, що у Франції розглядають як загрозу сільськогосподарській галузі.

Очікується, що Макрон обговорить ці питання на зустрічі глав держав Євросоюзу 1 лютого. Зокрема, він може попросити для Франції винятку з правил ЄС, які вимагають від фермерів виділяти частину своїх орних земель для підтримки біорізноманіття. За словами представника адміністрації французького лідера, Макрон торкнеться кризи в сільськогосподарській галузі в бесіді з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн на полях саміту.

Однак, за словами експертів, підтримка президентом Франції вимог фермерів грає на руку правій опозиції, яка давно критикує «зелену» політику ЄС та її підтримку владою країни. Жителі французьких сіл і фермери традиційно голосують за праві партії на виборах, і ті відповідають їм взаємністю.

Так, лідери ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен і Жордан Барделла вже підтримали фермерів-протестувальників. Барделла заявив, що «зелена» політика ЄС вимагає скорочення французького сільськогосподарського виробництва, що призведе до зростання імпорту і «загибелі нашої аграрної галузі».

«Критика «зеленої» політики з боку консерваторів і крайніх правих домінує в політичних дискусіях. Схоже, що уряд дозволяє їм визначати порядок денний», – сказав професор політології Коледжу Європи та експерт з ЄС Інституту Жака Делора Тьєррі Шопен. Він додав, що уряд Макрона «ризикує підтвердити аргументи консерваторів і ультраправих у цьому питанні».

Але навіщо самому Макрону лити воду на млин своєї ж політичної опозиції? Відповідь на це запитання стає зрозумілою, якщо взяти до уваги майбутні вибори до Європарламенту, які відбудуться в червні 2024 року.

З огляду на цей факт своїми діями з підтримки фермерів Макрон, ймовірно, хоче вирвати голоси сільських жителів на майбутніх виборах у вкрай правих. Однак експерти кажуть, що поки що виборці швидше готові голосувати за правих популістів.

Так, за прогнозами Аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин, вибори до Європарламенту сильно зрушать політичну ситуацію вправо і призведуть до втрати місць лівоцентристськими партіями і «зеленими». Фаворитами передвиборчої боротьби в дев’яти європейських країнах, включно з Францією, стануть євроскептики, а за результатами виборів у Європарламенті може вперше в історії з’явитися коаліція правих популістів, яка заважатиме «зеленій» політиці.

Річ у тім, що євроскептики активно говорять про те, що правлячі органи Євросоюзу дуже далекі від своїх виборців, які ніяк не можуть вплинути на політику в Брюсселі. А фермери-протестувальники, незадоволені «зеленою» політикою ЄС, своїм прикладом доводять правоту цього твердження і самими своїми діями грають на руку правим популістам.

І жителі французьких сільських районів, як і аграрії, скоріше віддадуть перевагу віддати свої голоси традиційно популярним у них консерваторам, які розмовляють з ними про проблеми, які дійсно хвилюють, ніж Макрону, чиї прихильники продовжують заявляти, що уряд Франції має проблеми не з самими «зеленими» планами ЄС, а з термінами їхнього набуття чинності.

Президент Франції Еммануель Макрон

У будь-якому разі часу у Макрона на те, щоб переманити фермерів-страйкарів на свій бік, залишилося мало. Вибори до Європарламенту відбудуться всього за п’ять місяців, а вже наприкінці лютого в Парижі пройде щорічний сільськогосподарський салон – досить популярна подія в аграрній галузі, яку зазвичай відвідує президент країни. І якщо протести до того моменту не вщухнуть, то це вдарить по престижу влади й особисто Макрона. А поки уряд не пропонує фермерам нічого, окрім гучних заяв та обмежених заходів, риторика правих популістів виглядатиме для них дедалі привабливішою.