Оперативна група «Трамп»: як у ЄС готуються до повернення Трампа в Білий дім?

Наприкінці жовтня високопоставлені європейські чиновники зустрілися з постійними представниками країн-учасниць ЄС, щоб обговорити, як можлива перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США вплине на Європу. Що очікує на ЄС у разі повернення Трампа до Білого дому? І як Європа намагається підготуватися до цього?

Наприкінці жовтня цього року постійні представники 27 держав-учасниць ЄС зустрілися з вищими посадовими особами міжнародного об’єднання, щоб обговорити, що означатиме для Європи можлива перемога Дональда Трампа на виборах президента США в листопаді. У зустрічі брали участь глава апарату голови Єврокомісії (ЄК) Урсули фон дер Ляєн Бйорн Зайберт, а також представники шести генеральних директоратів ЄК, зокрема, з торгівлі, енергетики та цифрового порядку денного – сфер, на які найбільше може вплинути повернення Трампа до Білого дому.

«Вони турбуються щодо торгівлі, але найбільше з приводу України», – заявив Politico один з європейських дипломатів, додавши, що в Брюсселі прогнозують «різкі зміни в політиці США ще до інавгурації» Трампа.

На зустрічі обговорювали дві основні теми: чи продовжать Сполучені Штати підтримувати Україну у війні з Росією в разі повернення Трампа до влади, а також чи піднімуть вони мита на всі імпортовані товари. Крім того, представники Європи говорили про відносини між ЄС і Китаєм, оскільки Трамп має намір посилити антикитайську політику США.

Що стосується першої проблеми, то Трамп, за словами прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який зустрічався з ним у березні цього року, пообіцяв не давати грошей Україні на війну з Росією, якщо знову стане президентом, що прискорить закінчення конфлікту. «Він не дасть жодної копійки на війну між Росією і Україною, і тому війна закінчиться, – заявив Орбан, – оскільки очевидно, що Україна сама не зможе вести війну».

Також Трамп сказав, що замість допомоги Києву спробує укласти «угоду про мир» на переговорах із президентом Росії Володимиром Путіним. Однак будь-яка подібна угода, найімовірніше, буде болючою для України, оскільки їй, можливо, доведеться піти на поступки і відмовитися від частини своїх східних територій. Крім того, мирна угода, ймовірно, не призведе до припинення конфлікту між Росією та ЄС.

Щоб знизити шкоду від можливого припинення підтримки Києва з боку США за часів Трампа, Вашингтон і його європейські союзники вжили заходів, надавши Україні достатньо фінансової та військової допомоги, щоб вона могла продовжувати військові дії проти Росії.

Так, наприкінці жовтня країни G7 (США, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада і Японія) домовилися про те, що нададуть Києву довгостроковий кредит на суму 50 млрд доларів, який буде погашено переважно за рахунок відсотків від заморожених російських вкладів у Європі. А чинний президент США Джо Байден, який залишить свою посаду після листопадових виборів, запобіг можливому виходу Вашингтона з угоди в разі повернення Трампа до влади, ухваливши рішення, що американська частина кредиту в розмірі 20 млрд доларів почне надходити Україні вже наприкінці цього року. Крім того, помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн заявив, що Байден «спустошить» кошти, які американський Конгрес виділив для допомоги Києву, до закінчення свого президентського терміну в січні наступного року.

У Євросоюзі також готуються посилити санкції проти Росії в разі переобрання Трампа і можливого пом’якшення політики США. За словами джерел Reuters, посадові особи ЄС і постійні представники країн-учасниць ведуть переговори про те, щоб виробити «всеосяжні» положення, згідно з якими можна буде виявляти і зупиняти підозрілі поставки товарів. У результаті європейські митні служби зможуть затримувати поставки, якщо їхній пункт призначення здасться їм дивним, наприклад, якщо вони йдуть через територію РФ у країни Середньої Азії, а насправді призначаються саме для Росії.

Крім того, представники Європи обговорюють зміну вимоги про те, що держави-учасниці ЄС повинні кожні півроку продовжувати рішення про заморожування російських активів. Однак тут можуть виникнути проблеми, оскільки заходи щодо посилення антиросійських санкцій мають отримати підтримку всіх 27-х країн-членів ЄС. А прем’єр Угорщини Орбан уже пригрозив заблокувати європейську допомогу Україні і говорив, що санкції проти Росії потрібно скасувати. Відповідно, європейські лідери повинні будуть переконати його, що буде вкрай складно, особливо якщо головний союзник Орбана Трамп переможе на виборах у листопаді.

Щодо питання торгівлі, то Трамп не приховує своїх планів у разі повернення в Білий дім підняти мита на імпортовані товари в спробах «оживити» американську економіку. Так, він хоче запровадити тарифи в розмірі 10-20% на всі товари, які імпортує США, зокрема, з Європи. Трамп також нещодавно назвав ЄС «міні-Китаєм». «Вони не беруть наші автомобілі, вони не беруть нашу сільськогосподарську продукцію, нічого не беруть. У нас дефіцит у розмірі 312 млрд доларів [у торгівлі] з Євросоюзом. ЄС – це міні-, але не настільки міні-, Китай», – сказав політик.

Економісти вважають, що введення мит на всі імпортовані товари може призвести до повноцінної торговельної війни між США та ЄС. Але якщо під час першого президентства Трампа Брюссель виявився не готовим, коли американський лідер запровадив тарифи на постачання сталі та алюмінію з Європи, то тепер ситуація змінилася. «Минулого разу ми не вірили в те, наскільки далеко може зайти Трамп, – сказав Politico один з європейських дипломатів, – цього разу в нас був час підготуватися. Європа сильно змінилася, і ми будемо готові діяти».

У рамках Генерального секретаріату Єврокомісії на чолі з головою ЄК Урсулою фон дер Ляєн уже було створено оперативну групу для підготовки до наслідків президентських виборів у США. Причому група готує заходи як на випадок перемоги республіканського кандидата Трампа, так і демократичного кандидата Камали Гарріс. Однак у ЄС її неофіційно називають «оперативною групою «Трамп».

За словами одного з європейських дипломатів, план ЄС на випадок торговельної війни зі США за Трампа полягає в тому, щоб «дати швидку і жорстку відсіч». Інший дипломат підтвердив, що країни Європи координують свою стратегію, і цим процесом керує Єврокомісія. «У Брюсселя є готовий план дій, і там цілком упевнені, що зможуть виграти цю торговельну війну», – заявив він.

Однак головна мета ЄС – не ескалація конфлікту зі США, а переговори. І європейські лідери вважають, що чим жорсткішими будуть дії у відповідь на введення Трампом мит на імпорт, тим раніше вдасться посадити його за стіл переговорів. «У глибині душі він – парламентер», – сказав ще один європейський дипломат, навівши як приклад угоду про вільну торгівлю, яку Трамп під час свого першого президентства уклав із Мексикою та Канадою.

За словами джерел Politico, європейські політики, зокрема, домовлятимуться зі США про тіснішу співпрацю щодо питання Китаю. «Американцям доведеться бути більш доброзичливими до Урсули [фон дер Ляєн], якщо вони серйозно налаштовані на спільну боротьбу з Китаєм», – заявив один із європейських дипломатів.

Водночас, за словами професора економіки Університету Бурса Улудаг Улудаг Філіз Ерійлмаз, Європі не надто вигідна ескалація торговельного конфлікту між США і Китаєм. «ЄС зіткнувся з серйозною рецесією, і головна слабкість регіону – це його експорт, оскільки Європа експортує товари як до США, так і до Китаю, і прихід Трампа до влади безпосередньо призведе до скорочення експорту європейських товарів до Америки», – сказала вона.

«[Економічне] зростання Китаю важливе для ЄС, оскільки це його головний експортний ринок, і якщо США ще більше підвищать мита для Китаю, то його зростання може бути ще нижчим, що побічно вдарить і по Європі», – додала Ерійлмаз.

Таким чином, якщо США в разі повернення Трампа до влади захочуть підняти мита на імпорт китайських і європейських товарів одночасно, то вони опиняться в стані торговельної війни як з Китаєм, так і з ЄС. І тут якраз жорсткі заходи у відповідь з боку Європи можуть допомогти посадити Трампа за стіл переговорів, оскільки Вашингтону буде складно боротися і з Брюсселем, і з Пекіном одночасно. І якщо США захочуть, щоб ЄС протистояв Китаю спільно з ними, то Вашингтону доведеться якось компенсувати збитки, яких унаслідок цього конфлікту зазнає європейська економіка.

Коли Трамп уперше сів у крісло президента США у 2016 році, Європа була не готова до того, що на неї чекає далі. Однак зараз ситуація серйозно змінилася, і європейські лідери готують плани на випадок протистояння з Америкою і всерйоз збираються перемогти в торговельній війні зі своїм головним союзником. Але розкол західної єдності внаслідок такого конфлікту може дуже дорого коштувати як Вашингтону і Брюсселю, так і тим країнам, які залежать від допомоги Заходу.