«Особливі відносини»: навіщо Сі Цзіньпін приїде з візитом до Франції?

На початку травня 2024 року голова КНР Сі Цзіньпін має приїхати з візитом до Франції. Це буде його перша поїздка до Європи з часів пандемії коронавірусу. Про що очільник Китаю розмовлятиме з президентом Франції Емманюелем Макроном, як Пекін може допомогти Парижу домогтися автономності перед Вашингтоном, і як візит Сі Цзіньпіна вплине на подальший розвиток російсько-української війни?

На початку травня 2024 року голова КНР Сі Цзіньпін має намір прибути з візитом до Парижа. Це стане його першою поїздкою з часів пандемії COVID-19. Візит глави Китаю збіжиться з 60-річною річницею встановлення дипломатичних відносин між Пекіном і Парижем. Однак атмосфера цього візиту буде зовсім іншою, ніж під час першого європейського турне Сі Цзіньпіна в статусі голови КНР десять років тому, коли у Франції йому було влаштовано особливий прийом.

«Це буде менш святковий і більш продуманий захід, з огляду на нинішні та геополітичні ставки», – розповіло джерело Politico, знайоме з підготовкою до візиту Сі Цзіньпіна. «Ми вимагаємо взаємності у відносинах із Китаєм, особливо в ключовій сфері екологічного переходу», – додав він.

Голова КНР Сі Цзіньпін

За візитом китайського лідера, підготовка до якого тривала кілька місяців, уважно стежитимуть у Вашингтоні та столицях європейських країн, оскільки під час візиту можуть порушитись важливі питання, які стосуються як відносин між КНР і Європою, так і розв’язання криз, які існують на європейському континенті, насамперед, російсько-української війни, що триває.

Перше з таких питань – торговельне. Франція підтримала розслідування Єврокомісії щодо субсидій для імпорту китайських електромобілів на територію ЄС, чиє домінування на європейському ринку загрожує місцевим виробникам. Париж у грудні 2023 року також запровадив споживчі субсидії на електромобілі європейського виробництва. У результаті китайські машини фактично були відрізані від французького субсидування, що серйозно стурбувало Пекін.

Також у лютому 2024 року ЄС погодив санкції проти трьох китайських компаній, які підозрюють у постачанні Росії товарів подвійного призначення, що потім можуть використовуватися у військових цілях. Цей безпрецедентний крок ще більше розлютив КНР.

У відповідь Китай запросив у французьких косметичних компаній, що працюють у країні, включно з LVMH і L’Oreal SA, інформацію, від усіх тонкощів процесу виробництва до точного складу їхньої продукції. Тим самим держава фактично змушувала їх видати комерційні таємниці, які вона потім може передати китайським компаніям.

Крім того, у січні 2024 року КНР почала антидемпінгове розслідування щодо імпорту бренді та інших винних спиртних напоїв. Цей крок, кажуть експерти, також спрямований проти Франції, оскільки саме на неї, за даними китайської митниці, припадає 99,8% усього експорту бренді з території Євросоюзу.

І під час візиту Сі Цзіньпіна в Париж президент Франції Емманюель Макрон, за словами джерела Bloomberg, наполягатиме на тому, що заходи Франції щодо субсидування електромобілів не спрямовані проти Китаю, а їхньою метою є скорочення викидів вуглекислого газу від усіх машин загалом.

Президент Франції Емманюель Макрон

«Буде висловлено тверду позицію щодо торгівлі», – додав до цього Reuters французький дипломат. За його словами, невідомо, як складеться ситуація після президентських виборів у США в листопаді цього року, тому Франції потрібно домогтися прогресу з пріоритетних для неї питань.

Однак розв’язання виниклих розбіжностей у торговельній сфері між Парижем і Пекіном неминуче впирається в друге питання – питання безпеки Європи. А головною загрозою для неї наразі є триваюча війна між Росією та Україною, яка загрожує зачепити територію й інших європейських країн.

Пекін же з початку російсько-української війни в лютому 2022 року підтримав Москву і допомагає їй обходити західні санкції, зокрема у військовій сфері. А ще 4 лютого 2022 року Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін опублікували Спільну заяву, в якій охарактеризували відносини двох країн як «дружбу без кордонів».

Подібні дії КНР сильно турбують країни Європи, зокрема й Францію. І ЄС ясно дав зрозуміти, що не буде відокремлювати торгівлю з Пекіном від питання безпеки і підтримки Путіна з боку Сі Цзіньпіна, чим багато в чому і пояснюються нинішні розбіжності в економічній сфері між Китаєм і Європою.

Минулого року представники Франції намагалися вплинути на КНР, щоб вона знизила підтримку Росії і чинила на неї тиск для припинення війни. З цього приводу радник французького президента з дипломатії Еммануель Бонн підтримує контакти з міністром закордонних справ Китаю Ван І.

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї

Поки що ці зусилля не принесли конкретних результатів, крім того, що 2023 року в Пекіні заявили, що працюють над політичним вирішенням української кризи спільно з Парижем. І зараз, можливо, контури цього рішення починають проявлятися.

Як пише Politico, Китай намагається переконати європейські країни дозволити Росії брати участь у майбутніх мирних переговорах, наприклад, у Швейцарії, інакше сам він ігноруватиме їх, оскільки вони будуть безглуздими.

За словами джерел видання, цю позицію висловив спецпосланець КНР Лі Хуей під час свого європейського турне на початку березня цього року, метою якого було обговорення майбутнього України. Офіційно китайське МЗС заявило, що посланник пообіцяв «підтримати своєчасне скликання мирної конференції з рівною участю всіх сторін».

Невідомо, наскільки з цією ініціативою КНР згодна Франція як один із головних європейських союзників України, і наскільки ця позиція була узгоджена з Парижем. Однак вона напевно стане предметом обговорення Сі Цзіньпіна та Емманюеля Макрона під час візиту першого до Франції, оскільки Париж також давно шукає шляхи розв’язання українського конфлікту, і зацікавлений у тому, щоб зіграти в ньому балансуючу роль. Водночас подібна ініціатива в будь-якому разі потребує згоди з боку самого Києва та інших його союзників на Заході, передусім США, які до того ставилися до подібних ідей не надто позитивно.

І, нарешті, третє питання – це бажання самої Франції домогтися «стратегічної автономії» від Сполучених Штатів, про що говорив президент Макрон під час його візиту до Китаю минулого року. Тоді в бесіді з журналістами він заявив, що Європа повинна знизити свою залежність від США і уникнути втягування в конфлікт США і КНР через Тайвань.

Макрон додав, що «великий ризик», з якими стикаються європейські країни, полягає в тому, що вони «стануть учасниками конфліктів, які не входять в їхні інтереси, що заважає їм вибудувати свою стратегічну автономію». Цю «стратегічну автономію», судячи з усього, має очолити саме Франція.

Зі свого боку Китай активно підтримав ідеї Макрона і постійно посилається на них у контактах з країнами Європи, прагнучи послабити союзництво між ними та США.

Сама ідея «стратегічної автономії» і Європи як «третьої наддержави», яку висловив Макрон, не нова, і багаторазово в різних формулюваннях згадувалася іншими французькими президентами. Вона багато в чому сходить до ідей французького лідера Шарля де Голля, який через конфлікт зі США в 1960-х роках вивів країну з НАТО і зав’язав «особливі відносини» з СРСР. Тоді Париж і Москва уклали торговельну угоду і створили особливу політичну франко-російську комісію.

Президент Франції в 1959-1969 роках Шарль де Голль

Саме в таких «особливих відносинах» з Парижем, судячи з усього, і зацікавлений Пекін, який не тільки прагне розколоти єдність західних країн, а й хоче, щоб європейські країни продовжували інвестувати в Китай.

Франція ж, зі свого боку, прагне статусу «третьої наддержави» на чолі об’єднаної Європи, при цьому незалежної від позиції США, і зацікавлена в розвитку відносин з іншою наддержавою – КНР. Тому за результатом візиту Сі Цзіньпіна до Парижа, як і за його зустріччю з Макроном, уважно спостерігатимуть не тільки в європейських країнах, а й у Вашингтоні, вирішуючи, чи доведеться їм зіткнутися з проблемою «нового де Голля», і що з цим потрібно робити.