Палаючий Сахель: як кривавий тиждень червня 2025 року оголив крах контртерористичних стратегій у серці Африки

Малі, 5 червня 2025 року – Глухі вибухи в Тімбукту, паніка в гарнізоні Булксессі, крики «Аллаху акбар!» у нічній степу під Сікассо – ці тривожні повідомлення з 1 по 5 червня 2025 року стали кривавим епілогом провалу міжнародних зусиль зі стабілізації Сахеля. Коаліція «Джамаа Нусрат уль-Іслам ва аль-Муслімін» (JNIM), альянс джихадистських угруповань, лояльних «Аль-Каїді», провела серію зухвалих синхронізованих атак, продемонструвавши безпрецедентну оперативну гнучкість і вогневу міць. На тлі відходу французьких військ і зростаючого впливу російських ПВК, регіон стрімко занурюється в хаос, де джихадисти стають новою владою на великих територіях…

Вранці 1 червня кілька сотень бойовиків JNIM на мотоциклах і позашляховиках увірвалися у військовий табір Булксессі в центральній частині Малі біля кордону з Буркіна-Фасо. Після багатогодинного бою, із застосуванням мінометів і стрілецької зброї, гарнізон був захоплений. За даними Reuters, «напад призвів до загибелі десятків солдатів», причому джерела в сфері безпеки підтвердили щонайменше 30 загиблих військовослужбовців. Уже наступного дня, немов демонструючи свою здатність діяти на декількох фронтах одночасно, бойовики перенесли активність на північ – атакували аеропорт Тімбукту і прилеглий армійський табір.

Місцеві жителі описували сцени хаосу: «Ми чули потужні вибухи, потім стрілянину, люди бігли в укриття». JNIM заявила, що в Тімбукту були знищені не тільки малійські військові об’єкти, а й найманці «російської приватної військової компанії». Кульмінацією стала атака 5 червня на військовий пост в Сікассо на півдні Малі, за 300 км від столиці Бамако. Тут близько 50 добре озброєних бойовиків провели стрімкий штурм, продемонструвавши здатність JNIM діяти навіть у відносно «спокійних» регіонах, які раніше вважалися недосяжними для великих терористичних рейдів.

Ці атаки – не просто звичайні напади, а демонстрація нової військової могутності JNIM. Як зазначає аналітик Grey Dynamics, угруповання перейшло від точкових партизанських атак до «великомасштабних нападів на адміністративні центри», застосовуючи «поєднання партизанських ударів, звичайних маневрів, тактики облоги і сучасних технологій».

Особливу тривогу викликає використання безпілотників:«Саліфістсько-джихадистське угруповання в даний час використовує комерційно доступні квадрокоптери. Їх завдання варіюються від повітряної розвідки до кінетичних ударів», – вказується в тактичній оцінці за червень 2025 року. У Булксессі бойовики застосували трофейні 14,5-мм зенітні установки, відганяючи малійську авіацію – техніка, раніше зафіксована в Буркіна-Фасо. Ця здатність нейтралізувати повітряну підтримку кардинально змінює баланс сил у пустельній місцевості.

Ескалація безпосередньо пов’язана з геополітичними зрушеннями в регіоні. Відхід французьких військ після майже десятирічної операції «Бархан» створив вакуум, який не змогли заповнити ні малійська хунта, ні російські найманці. За словами Ульфа Лаессінга з Фонду Конрада Аденауера, JNIM діє як «примарний ворог», який «з’являється з нізвідки в силі», а урядові сили, не маючи можливості дістатися до реальних бойовиків, «мстять мирним жителям, що стає основним драйвером вербування».

Російська Африканська корпорація (колишня ПВК Вагнера), на яку робила ставку хунта, зазнала важких втрат і демонструє низьку ефективність. У липні 2024 року в результаті засідки туарегів біля кордону з Алжиром загинули не менше 84 російських найманців, а до червня 2025 року їхня активна присутність скоротилася приблизно до 1000 осіб у порівнянні з 2000 раніше. Французький журналіст Васім Наср констатує: «У малійської хунти спостерігається нестача ракет, що створило додаткові прогалини в повітряному покритті через фінансові проблеми».

Фундаментом успіху JNIM залишається не військова тактика, а системна криза державності. Сахель залишається котлом етнічних протиріч, бідності та кліматичної кризи, де джихадісти пропонують альтернативу дискредитованій владі. «JNIM стають силою, що виходить далеко за рамки військової… Вони керують судами, школами, неформальними золотими копальнями. Вони дуже прагматичні і не корумповані», – констатує Лаессинг.

У районах, контрольованих угрупованням, воно вводить власні форми управління, включаючи збір податків, регулювання бізнесу і навіть надання послуг, таких як освіта і охорона здоров’я. Оскільки багато районів раніше не мали ефективної державної присутності, цивільні особи часто розглядають джихадистські групи як більш справедливих і ефективних правителів, ніж офіційний уряд.

Парадоксально, але жорстокість урядових сил і проурядових ополченців «Добровольців за захист батьківщини» (VDP) лише підливає масла у вогонь. Як зазначає проект Critical Threats, «масові вбивства мирних жителів за ознакою етнічної приналежності… дозволяють JNIM позиціонувати себе як месників і захисників цільових спільнот». У 2025 році ополченці VDP вже беруть участь майже в удвічі більшій кількості нападів на мирних жителів у порівнянні з 2024 роком.

Прогноз: Три тривожні сценарії

Кривавий тиждень червня відкриває тривожні перспективи для регіону:

1. Розповзання на узбережжі: JNIM вже демонструє експансію в Беніні, Того та Кот-д’Івуарі. Як прогнозують аналітики, «терористична організація з високим ступенем ймовірності продовжить свою експансію в сусідні країни, такі як Того. Кот-д’Івуар, Гана і Бенін також можуть бути охоплені джихадистським рухом». Атака в Сікассо, відносно близькому до Кот-д’Івуару, підтверджує цей вектор;
2. Перевороти і угоди з дияволом: Високі втрати підривають легітимність хунт. Історично великі атаки JNIM провокували військові перевороти в Буркіна-Фасо в листопаді 2021 року, вересні 2022 року і червні 2024 року. У Малі режим поки що стабільніший, але наростаючий тиск може спровокувати внутрішні конфлікти в правлячій військовій верхівці. Паралельно зростає ризик, що зневірені місцеві лідери укладатимуть сепаратні угоди з джихадистами заради безпеки своїх громад;
3. Народження нового «халіфату»: Спікер JNIM Махмуд Баррі в листопаді 2024 року погрожував: «Ми дістанемося до вас у великих містах… у ваших останніх притулках». Хоча прямого штурму столиць поки не очікується, облога ключових міст (як Джибо в Буркіна-Фасо) і контроль над сільськими районами дозволяють JNIM де-факто створювати прододержавні утворення. Експерти проводять паралелі з успіхом «Хайят Тахрір аш-Шам» в Сирії, який «захопив владу після того, як його лідер Ахмад аш-Шараа пом’якшив ідеологію своєї організації і зосередився на управлінні, а не на джихаді».

Події 1-5 червня 2025 року в Малі – не спалах відчаю терористів, а симптом системної кризи. Як влучно констатує Ендрю Лебович з Інституту Клінендаель в Гаазі: «Ми бачимо наслідки багатьох років занепаду… але зараз стало дуже ясно, що ситуація погіршилася дуже різко» . Традиційна контртерористична модель, заснована на силовому придушенні, зазнала краху в Сахелі. Відхід західних сил відкрив простір для Росії, але її найманці не змогли переломити хід боротьби, а лише додали жорстокості в конфлікт.