Павло Дуров – CEO Telegram чи міжнародний злочинець?

Павло Дуров, засновник Telegram, був заарештований французькою владою 24 серпня 2024 року в аеропорту Ле Бурже недалеко від Парижа. Його арешт пов’язаний зі звинуваченнями щодо використання Telegram для незаконної діяльності, включно з шахрайством, кібербулінгом, наркотрафіком та іншими злочинами. Ордер на арешт було видано французькою владою в рамках попереднього розслідування.

Ця подія викликала напругу між Францією і Росією, аж до того, що російська влада вимагала консульського доступу до Дурова, називаючи арешт «абсурдним». Серед жителів Росії арешт Дурова викликав бурхливу реакцію з приводу безпеки використання Telegram, особливо це торкнулося політиків і держслужбовців, які активно використовують цей месенджер для спілкування і побоюються можливого «зливу» даних.

Насправді, арешт Павла Дурова є спірним і викликає багато запитань. З одного боку, французька влада стверджує, що він пов’язаний з недостатнім контролем над використанням Telegram для незаконної діяльності, такої як кібербулінг, шахрайство і навіть тероризм. Якщо звинувачення обґрунтовані, це може дати юридичну підставу для повноцінного затримання, особливо з урахуванням вимог законодавства ЄС про цифрові послуги.

Основний список звинувачень включає 12 пунктів, серед яких:

• Співучасть в адмініструванні онлайн-платформи для проведення незаконних угод організованих груп.
• Відмова передати за запитами правоохоронних органів інформацію або документи, необхідні для проведення та використання розслідування.
• Співучасть у зберіганні порно з неповнолітніми.
• Співучасть у розповсюдженні наркотиків.
• Співучасть у кіберзлочинах.
• Співучасть у шахрайстві у складі організованих злочинних угруповань.

З іншого боку, деякі аналітики і російські джерела вбачають у цьому політичне підґрунтя, вказуючи на ймовірний тиск з боку інших держав або навіть внутрішні інтриги в контексті міжнародних відносин і виборів. Є думка, що арешт може бути пов’язаний із ширшою стратегією з контролю над медійними платформами та обмеження їхнього використання в політичних цілях.

Стратегія з контролю над медійними платформами та обмеження їхнього використання з політичною метою передбачає заходи, спрямовані на управління та регулювання цифрових платформ, які можуть використовуватися для поширення інформації, формування громадської думки та організації політичної активності. Основні аспекти такої стратегії можуть включати:

• Регулювання контенту: Введення жорстких правил і стандартів щодо модерації контенту, щоб запобігти поширенню дезінформації, екстремізму або інших видів незаконної діяльності. Це може включати вимогу до платформ видаляти певні види контенту або обмежувати доступ до них.
• Прозорість і звітність: Вимоги до платформ щодо надання звітності про те, як вони керують контентом, яким чином ухвалюють рішення щодо його видалення і хто має доступ до даних користувачів.
• Обмеження політичної реклами: Запровадження обмежень на політичну рекламу, особливо під час виборів, щоб запобігти маніпуляції громадською думкою та забезпечити чесні та прозорі вибори.
• Контроль за даними: Регулювання збору, зберігання та використання даних користувачів платформами, особливо в контексті політичних кампаній. Це може включати обмеження використання даних для таргетингу політичної реклами.
• Міжнародний тиск: У деяких випадках арешти та юридичні дії проти засновників або власників платформ можуть використовуватися як форма тиску з боку держав, щоб змусити платформи слідувати національним інтересам або обмежити їхній вплив в інших країнах.

Ця стратегія може слугувати як для забезпечення безпеки і законності, так і для обмеження свободи слова та політичної активності в інтернеті, залежно від того, як вона застосовується і в чиїх інтересах.

Таким чином, питання про те, чи є в арешту реальні підстави, залежить від того, чи розглядають його в юридичному, чи політичному контексті.

28 серпня 2024 року Павла Дурова було звільнено з-під варти в Парижі, де він провів 96 годин в ув’язненні, що є максимальним терміном утримання під вартою у Франції перед пред’явленням звинувачень. Після звільнення його доправили до суду, де він мав пройти попереднє слухання, на якому йому висунули обвинувачення в: співучасті в забезпеченні незаконних транзакцій, співучасті в зберіганні матеріалів порнографічного характеру, зокрема з неповнолітніми, співучасті в обігу наркотиків, співучасті в шахрайстві, а також у наданні криптологічних послуг та у відмові надати на вимогу уповноважених органів необхідну інформацію або документи. 

Того ж дня, він покинув зал суду на власному автомобілі в супроводі поліції. Пізніше стало відомо, що Павла Дурова звільнено під судовий нагляд, йому висунуто обвинувачення. Дурову заборонено залишати територію Франції, він має внести заставу в розмірі 5 млн євро, а також зобов’язаний відмічатися в поліцейській дільниці двічі на тиждень.

30 серпня заступник голови комітету з інформаційної політики Держдуми РФ Антон Горєлкін запропонував організувати Дурову «зухвалу втечу» з Франції.

Французька влада стверджує, що його арешт і пред’явлення обвинувачень не мають політичного підґрунтя і є частиною кримінального розслідування, тоді як у Росії цей крок засудили, назвавши його порушенням міжнародних норм свободи слова.