Переполох у Тихому океані: США і Японія збирають незадоволених Китаєм

Китайська загроза змушує противників Пекіна в тихоокеанському регіоні активніше співпрацювати зі Штатами. Ризик вторгнення на Тайвань змушує Японію переглянути свою оборонну стратегію, щоб бути готовою до повномасштабного конфлікту за допомогою свого традиційного союзника.

За підсумками зустрічі в Білому домі лідери держав заявили про «найзначніше» оновлення військового альянсу з моменту його створення кілька десятиліть тому. Байден і Кісіда анонсували нову структуру спільного військового командування, а також партнерство в розробці та виробництві ракет і співпрацю в космосі. Загалом сторони уклали близько 70 оборонних угод.

Аналітики зазначають, що ніхто не приховує справжню мету зміцнення альянсу – насамперед це підвищення протистояння Китаю в тихоокеанському регіоні. Під колективним командуванням мається на увазі негайна реакція США і Японії на можливе вторгнення Китаю на Тайвань, яке останнім часом обговорюють політики та експерти. Для підготовки до очікуваної загрози союзники зобов’язалися розширити обмін розвідувальною інформацією.

Одна з пропозицій – це створення нової об’єднаної військової оперативної групи США, яка входить до складу Тихоокеанського флоту країни. За ідеєю глави Індо-Тихоокеанського командування адмірала Джона Аквіліно, командувач групою буде більше часу перебувати в Японії і отримає розширені повноваження. Передбачається, що з часом уся оперативна група переміститься на японські острови.

Інший варіант – це розширення повноважень нинішнього штабу збройних сил США в Японії. Зараз головним центром усіх операцій союзників служить Індо-Тихоокеанське командування США, яке розташоване на Гаваях. Воно розташоване за 6 тисяч кілометрів від Японії та в іншому часовому поясі. Це ускладнює оперативну координацію на місцях, що підтвердила спільна рятувальна операція двох країн під час землетрусу і цунамі в Японії 2011 року. У разі можливого вторгнення Китаю на Тайвань така віддаленість командування може стати критичною.

Недвозначним сигналом для Пекіна стало розширення мережі протиповітряної та протиракетної оборони, яку планують посилити за рахунок участі Австралії. Також союзники планують провести тристоронні військові навчання разом із британськими військами. Експерти вважають, що майже напевно вони пройдуть у Південно-Китайському морі, більшу частину акваторії якого контролює Китай.

Токіо має намір домогтися потенціалу для ракетного удару у відповідь по ймовірному противнику (читай: Китаю). Ще 2022 року в новій стратегії нацбезпеки японський уряд прописав збільшення військових витрат до 2027 року до 2% ВВП. У планах – збільшити дальність ракет Type 12, що стоять на озброєнні, закупити американські крилаті ракети Tomahawk і розробити власну гіперзвукову зброю. Крім того, японські військові готуються до 2025 року створити постійну об’єднану штаб-квартиру сил самооборони.

Така активізація військового співробітництва свідчить про прагнення США задіяти Японію в уже наявних механізмах тиску на Китай. За даними Financial Times, на переговорах обговорювали ідею запросити Японію до альянсу безпеки AUKUS, куди, окрім США, входять Австралія і Велика Британія. На думку аналітиків, створений 2021 року альянс спрямований на стримування Китаю в Південно-Китайському морі.

Йдеться про залучення до так званого другого стовпа співпраці (Pillar 2), який, на відміну від першого, виключає ядерний компонент. Згідно зі статутом організації, друга частина пакту передбачає спільне розроблення гіперзвукових літальних апаратів і засобів їхнього перехоплення, співробітництво в галузі квантових обчислень, штучного інтелекту та кібербезпеки. Для Японії з її скромною військовою промисловістю ця пропозиція виглядає привабливою.

Проте і США, і Японія залишають простір для переговорів. Байден пообіцяв підтримувати відкриті лінії зв’язку між Пекіном і Вашингтоном. Кісіда підтвердив проведення незабаром південнокорейсько-китайсько-японського саміту, який має відбутися в травні в Сеулі. Це перший подібний захід із 2019 року. Японський прем’єр має намір зустрітися на полях саміту з прем’єром Держради КНР Лі Цяном.

У центрі уваги Токіо залишається і КНДР. Японська сторона неодноразово намагалася організувати зустріч із лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, однак поки що безрезультатно. У Пхеньяні поспішили заявити, що категорично відкидають «будь-які контакти і переговори» з Токіо. У цьому питанні Японія розраховує на позицію США і тиск на свого сусіда китайських керівників.

У спробах побудувати тихоокеанську антикитайську «вісь» японські дипломати домоглися проведення першого в історії тристороннього саміту лідерів США, Японії та Філіппін. У Маніли є свій список претензій до Пекіна. Цього року стався черговий виток напруженості між Філіппінами і КНР через інциденти з кораблями в Південно-Китайському морі. Ці події стали зручним приводом запросити президента країни Фердинанда Маркоса-Молодшого до Вашингтона, коли там гостював Кісіда. У Пекіні захід назвали спробою загострити протистояння під вивіскою прагнень до миру і безпеки.

Американське військове командування з тривогою дивиться на нарощування озброєнь Китаєм, які за обсягами вже перевершили показники Другої світової війни. За оцінками експертів, до 2027 року Пекін може бути готовий до нападу на Тайвань, і Штати активно готуються до можливого конфлікту в регіоні. Традиційна для післявоєнної Японії відмова від мілітаризму і пацифізм відходять у минуле: тепер у Токіо надолужують згаяні можливості перед обличчям загрози, що насувається.