Після Сунака: хто стане новим лідером Консервативної партії Великої Британії?

Після розгромної поразки Консервативної партії на парламентських виборах у Великій Британії її очільник Ріші Сунак залишив свою посаду, відкривши дорогу боротьбі за лідерство в партії. За результатами перших двох етапів голосування з шістьох кандидатів залишилися четверо. Хто з них стане новим лідером Консервативної партії? І кого експерти вважають явним фаворитом у перегонах?

Після «історичної поразки» Консервативної партії на парламентських виборах у Великій Британії в липні цього року та її переходу в опозицію вперше з 2010 року лідер партії і колишній прем’єр-міністр країни Ріші Сунак оголосив, що йде зі своєї посади. Щоправда, він сказав, що піде не відразу, а щойно почнеться офіційна процедура виборів його наступника.

Відхід Сунака з посади відкрив дорогу боротьбі за лідерство в партії. Спочатку британські консерватори висунули шість кандидатів, які отримали необхідну для цього підтримку як мінімум 10 депутатів парламенту, щоб брати участь у передвиборчих перегонах: Кемі Баденок, Джеймса Клеверлі, Роберта Дженріка, Даму Пріті Патель, Мела Страйда, а також Тома Тугендхата. Потім відбулися перші два етапи виборів – 4 і 10 вересня, на яких голосували тільки члени парламенту. За їхніми результатами з боротьби вибули два кандидати, які набрали найменшу кількість голосів – Дама Пріті Патель і Мел Страйд.

Тепер чотирьом кандидатам, які залишилися, доведеться виступити з програмною промовою на з’їзді консерваторів у Бірмінгемі, який відбудеться з 29 вересня до 2 жовтня. Потім пройдуть ще два етапи виборів – 9 і 10 жовтня, на яких також голосуватимуть тільки депутати парламенту. За їхніми результатами залишаться два кандидати, після чого, якщо ніхто з них не вийде з перегонів сам, уже всі члени Консервативної партії будуть із 15 до 31 жовтня в онлайн-форматі обирати нового лідера партії. Його ім’я буде оголошено 2 листопада.

Цікаво те, що наразі в перегонах залишаються два кандидати, яких можна умовно назвати поміркованими, і два радикальніші кандидати. І лише двох із них експерти вважають фаворитами перегонів.

Почнемо з поміркованих – Джеймса Клеверлі та Тома Тугендхата. Клеверлі першим висунув свою кандидатуру на посаду лідера консерваторів. У своєму пості в соцмережах з цього приводу він написав, що хоче «відновити нашу репутацію як партії, яка, перебуваючи при владі, допомагає розвивати економіку, а також допомагає людям досягати своїх цілей, мрій і прагнень».

Депутат парламенту з 2015 року, Клеверлі в минулому обіймав посади міністра освіти, очільника МЗС і міністра внутрішніх справ, і є одним із найдосвідченіших кандидатів. Помірковані консерватори вважають, що саме він зможе об’єднати розколоту партію. Сам Клеверлі також заявляв, що хоче «об’єднати» торі і закликав їх «знову думати і діяти як консерватори».

На посаді міністра внутрішніх справ він відповідав за відправлення біженців з Руанди, які просили притулку до Великої Британії, назад, і зараз каже, що знову повернеться до цієї політики, якщо стане прем’єр-міністром.

Що стосується Тома Тугендхата, то його також вважають поміркованим кандидатом і центристом. Його особливо підтримує група поміркованих депутатів-консерваторів «Єдина нація». Колишній молодший безпековий міністр, Тугендхат 2022 року вже претендував на лідерство в партії, але поступився попередниці Ріші Сунака Ліз Трасс. Тоді він позиціонував себе як політика, який виступає за «новий початок» і «подолання розколу щодо Брекзиту». Зараз же Тугендхат обіцяє «знову зробити Консервативну партію серйозною силою».

У своїй передвиборчій кампанії він використовує центристську риторику експрем’єра Джеймса Кемерона, який пішов у відставку в 2016 році після референдуму щодо Брекзиту, але нещодавно ненадовго повернувся в уряд Ріші Сунака на посаду глави МЗС. Однак Тугендхат, ймовірно, для того щоб залучити голоси правих консерваторів, зайняв жорстку позицію щодо міграції. Так, він пообіцяв обмежити чисту міграцію в країну 100 тис. осіб на рік і не виключив виходу з Європейської конвенції з прав людини. Однак поки що жорстка позиція щодо міграції не допомогла Тугендхату обійти більш правих кандидатів, особливо Роберта Дженріка.

Дженрік – ще один політик, який зсунувся вправо, хоча починав він як центрист і близький союзник Ріші Сунака. У 2023 році він пішов з посади молодшого міністра імміграції, назвавши законопроєкт Сунака про висилку нелегальних мігрантів до Руанди занадто м’яким. Надалі Дженрік заявляв, що, на його думку, консерватори не виконали своїх обіцянок щодо скорочення міграції, коли перебували при владі.

Він також виступає за вихід Великої Британії з Європейської конвенції з прав людини. Дженрік говорив, що у мігрантів, які просять притулку, не повинно бути можливості скасувати депортацію з Великої Британії, навіть через Європейський суд з прав людини. Крім того, Дженрік заявив, що Консервативна партія – «природний вибір для виборців, які підтримують Reform UK», імовірно, прагнучи залучити на свій бік радикально налаштований електорат, який підтримує ультраправих.

Нарешті, останнім кандидатом у передвиборчих перегонах є Кемі Баденок. Улюблениця правих і висхідна зірка Консервативної партії, вона підкорила багатьох членів партії своїм діловим підходом.

Колишній міністр підприємництва і торгівлі, а також міністр з питань рівноправності в уряді Сунака, Баденок ще 2022 року балотувалася на пост глави консерваторів після скандальної відставки Бориса Джонсона. Тоді вона посіла четверте місце, незважаючи на те що була порівняно маловідомим політиком.

Зараз Баденок обіцяє «знову говорити правду» і хоче провести оновлення Консервативної партії до 2030 року, затвердивши «нашу віру в національну державу і її суверенний обов’язок, насамперед, служити своїм громадянам». Крім того, вона виступає за «відродження капіталізму», щоб оживити економіку, підтримуючи «винахідливість і працьовитість нашого народу».

За словами Баденок, щоб повернути собі владу, консерватори повинні «перестати поводитися, як лейбористи». Вона заявила, що колишній уряд торі «виголошував праві гасла, але проводив ліву політику, звучачи, як консерватори, але діючи, як лейбористи».

Саме Баденок і Дженрика експерти вважають головними фаворитами перегонів. І це підтверджують результати двох перших етапів голосування. У першому етапі, що відбувся 4 вересня, переміг Дженрік, який набрав 28 голосів депутатів-консерваторів (або ж 23,7% голосів). Друге місце посіла Баденок із результатом 22 голоси (18,6%), третє – Клеверлі, який ненабагато відстав від неї, з 21 голосом (17,8%), а четверте – Тугендхат із 17 голосами (14,4%).

У другому етапі 10 вересня ситуація загалом повторилася: Дженрік знову посів перше місце, набравши 33 голоси (27,7%). Баденок знову прийшла другою, отримавши 28 голосів (23,5%), а третє місце розділили між собою Клеверлі і Тугендхат, які набрали по 21 голосу (17,6%).

Якщо так піде і далі, то після наступних голосувань у жовтні в перегонах залишаться Дженрік і Баденок, які й продовжать боротьбу за посаду лідера Консервативної партії. Поки що в передвиборчій боротьбі бере гору Дженрік, якого явно підтримують більш праві консерватори, налаштовані жорстко щодо питання міграції. Крім того, на посаді лідера партії Дженрік зможе привернути на бік консерваторів електорат, що підтримує ультраправих, або зовсім запросити до лав партії представників Reform UK, щоб об’єднати сили правих перед наступними парламентськими виборами 2029 року.

Однак йому можуть завадити пересічні члени Консервативної партії, які обиратимуть лідера партії з 15 до 31 жовтня. Згідно з опитуванням Conservative Home, опублікованим на початку вересня, 34% із них підтримують Кемі Баденок, тоді як Дженріка – лише 18%. У Тугендхата і Клеверлі ще менше – 13% і 11%, але цифри говорять самі за себе. Тож якщо Дженріку до середини жовтня не вдасться переманити на свій бік не тільки депутатів парламенту, а й пересічних консерваторів, то новим лідером партії стане Баденок.