Чи виправлять: нові поправки до конституції Білорусі, про що вони

«Хочете змін?..». Хто б міг подумати, що саме ця фраза звучатиме кілька разів на день на всіх білоруських радіостанціях і транслюватиметься як реклама на ТБ. Проте суть її не зовсім така, про яку мріяли люди, які виходили на вулиці своїх міст у 2020 році. Вся справа в тому, що в Білорусі йде обговорення поправок до найголовнішого закону країни – до Конституції. І здавалося б, ось він крок на зустріч, про який мріяли багато хто, своєрідний діалог, на який пішла влада законним шляхом. Але не все так просто і радіти тут абсолютно нема чому, швидше, треба насторожитися.

«Писав сам»

Есть один старый анекдот про то, как Лукашенко по телефону помогает перебрать картошку (кто Є один старий анекдот про те, як Лукашенко телефоном допомагає перебрати картоплю (хто його не знає, почитайте тут), тож у Білорусі це вже давно не жарт. Всі знають, що президент у всьому розбирається і все знає краще, ніж профільні фахівці (чого коштували одні лише рецепти боротьби з коронавірусом), тому ніхто навіть не здивувався тому, що проект поправок до Конституції білоруський лідер писав сам, принаймні, на його думку слів.

«Конституція – її сам писав. Юристи писали пером, а я диктував, бо бачив, я – президент, які мені потрібні повноваження, щоб утримати країну», – саме так анонсував Лукашенко поправки.

Власне, після такої заяви вже стає зрозумілим. Дякую, що хоч показали, що там збираються міняти. А то ж могло бути, як із дорожніми картами Союзної держави (до речі, цікаво, хоч колись вони будуть підписані всі).

Запит на зміни

Так ось, вперше тема нової Конституції була порушена Лукашенком під час послання білоруському народу. На той момент ще не було масових протестів, але «білоруське турне» Тихановської продемонструвало те, що настрої у суспільстві якось змінилися. Очевидно, що на це треба було реагувати. І хоч би як у кого було відношення до білоруського лідера, його досвід у політиці не можна недооцінювати, загалом, запит він уловив. І, здається, що це таки краще, ніж повне ігнорування проблеми. Тоді Лукашенко заявляв:

«Якщо суспільству потрібні зміни, то вони будуть. Усі реформи мають розпочинатися з конституції. Не з вуличних акцій, саме з основного закону».

Як бачимо, ще до ладу вуличних акцій не було, а влада вже говорила, мовляв, усе усвідомлюємо і не так, щоб категорично заперечуємо те, що відбувається. З іншого боку, було б дивно заперечувати. Все-таки майже 30 років при владі, ніхто не вічний, треба якось вирішувати, що буде далі, з країною, з сім’єю, для якої через деякі моменти минулого тепер відкрито далеко не весь світ.

В цілому, так, все здається гранично зрозумілим, але все-таки він криється в деталях.

Що ж новенького

Отже, які основні зміни можна виділити. Найголовніше – це те, що якщо поправки будуть прийняті, то одна й та сама особа не зможе бути президентом більше двох термінів. Відповідно вже приблизно можна порахувати, в якому році Білорусь очолить якийсь інший політик. А значить, що у 2025 році (час чергових виборів глави держави) можна буде починати уважно стежити за кадровими перестановками, частотою миготіння у новинах тих чи інших людей і на підставі цього формуватиме приблизний список потенційних «наступників». Що, треба сказати, дуже цікаво.

Крім того, Лукашенко пропонує запровадити новий представницький орган, Всебілоруські народні збори, які у поправках називають найвищим представницьким органом народовладдя Республіки Білорусь. Про це йшлося і раніше. І під час попереднього ВНС така ідея просувалася вустами його делегатів. До речі, ще одним непрямим підтвердженням того, що подібна трансформація швидше відбудеться, аніж ні, є масштабна кампанія, що називається, «на підтримку», яка розгорнулася на сайті Ради Республіки.

Загалом ВНС отримає дуже серйозні повноваження – даватиме згоду на застосування армії за кордоном, перед ним щороку звітує прем’єр-міністр, у нього ж є право оголошувати президенту імпічмент, а також оцінювати легітимність виборів та безліч інших повноважень.

Може здатися, що це хитра (насправді ні) схема транзиту влади. За аналогією з тією, що свого часу зробив президент Казахстану Нурлсултан Назарбаєв (як показав час, таке собі своєрідне рокіровка зазнало краху). Схоже і на російський сценарій, коли додатковими повноваженнями було наділено Держраду і пішли чутки, мовляв, Путін має намір його очолити. Що це насправді, можна буде сказати лише після того, як стане відомо більше подробиць, поки ясно щороку змінюватиметься склад даного органу (а в ньому, на хвилиночку, передбачається більше 1000 осіб), але набагато важливіше розуміти, що там з главою цього всього.

З іншого боку, якщо «підтексту ніякого немає», знову ж таки неясно, для чого це все. Набагато логічніше здається наводити лад у парламенті та вести країну у бік парламентської республіки. Для чого потрібний такий додаток до наявних Палат – загадка.

Як би там не було, а докази президентського авторства поправок таки є. А саме – Конституцію також пропонують доповнити статтею щодо недоторканності президента. Ця стаття також забороняє притягнення президента, який припинив виконання своїх повноважень до відповідальності за дії, вчинені під час здійснення ним президентських повноважень. Мабуть тут все зрозуміло і без коментарів.

Причини та наслідки

Звичайно, прямо про жодних іноагентів не йдеться, проте є пропозиція – заборонити фінансування виборів іноземцями та закордонними організаціями. До речі, якщо абстрагуватись від ситуації, то звучить цілком здорово. Інша річ, що до «фінансування» завжди можна притягнути якісь речі, тим самим красиво прибравши опонентів. Ну та гаразд.

Реверансом у бік Росії деякі експерти вважають поправки щодо російської. Передбачається, що він так і залишиться одним із двох державних. Але треба зазначити, що навряд це якийсь прямо найширший жест. Білорусь не Україна, тут, на жаль, певної частини населення, як не крути, але білоруська мова не є основною ось уже багато поколінь. Було б дивним ось так раптово взяти та почати його штучно насаджувати.

Набагато цікавішим моментом є те, що пропонується прибрати норму про прагнення Білорусі до нейтралітету. Є версія, що це така собі «умова Москви», щоб відтепер країна-сусідка займала чіткі проросійські позиції з усіх спірних питань.

Пропонується внести до основного закону країни і так званий «декрет на випадок загибелі президента». Якщо ви раптом забули, цей документ був підписаний 9 травня 2021 року після того, як стало відомо про замах на Лукашенка, який готується. Зокрема, у поправках йдеться, що «у разі загибелі глави держави при замаху на його життя, вчиненні акту тероризму та інших діях насильницького характеру засідання Ради безпеки будуть проводитись під керівництвом голови Ради Республіки. На підставі рішення Ради безпеки в країні запроваджуватиметься надзвичайний або військовий стан».

Ще одне посилання до російських поправок, пропонується прописати, що шлюб – це «союз чоловіка і жінки», при цьому уточнюється, що подружжя «має рівні права у шлюбі та сім’ї». До слова, про ставлення чинного президента до представників ЛГБТ-спільноти відомо давно. І воно абсолютно однозначне:

Історична пам’ять

«Держава забезпечує збереження історичної правди та пам’яті про героїчний подвиг білоруського народу в роки Великої Вітчизняної війни»

У білоруському суспільстві вважають, що під це можуть підтягнути визнання екстремістським біло-червоно-білого прапора і взагалі багато чого «переписати» у тому періоді, який стосується перебування Білорусі у складі Великого князівства литовського та Речі Посполитої. Можливо, буде заміна одних національних героїв іншим та тотальна концентрація на періоді Великої Вітчизняної війни. Що взагалі непогано, якщо врахувати те, що в країні ще живі свідки тих днів, але швидше за все, сильно постраждає все, що було «до». У разі прийняття поправок чекатимемо на нові підручники.

Таким чином, виправлення обговорюються. Пропозиції вносяться (як мінімум, з телеекранів кажуть саме так). Очікується, що «дольний референдум» призначать на кінець лютого. Тільки от настрої в країні все одно упадницькі. Певний відсоток людей вважають, що все це ширма та реальних змін не буде. З іншого боку, поживемо побачимо. Подій 2020 року теж ніхто не очікував…