Поворот направо: чому європейська молодь голосує за ультраправих?
Минулі вибори до Європарламенту принесли успіх ультраправим партіям, які змогли посісти на них другі і навіть перші місця, наприклад, у Франції та Італії. Однак якщо перемога вкрай правих була очікуваною, то несподіваним стало різке зростання їхньої популярності серед європейської молоді, яка раніше голосувала за ліві та «зелені» партії. Чому європейські молоді люди тепер голосують за ультраправих, і чи збережеться цей тренд далі?
На виборах до Європарламенту, які відбулися 6-9 червня 2024 року, молодь масово голосувала за ультраправі партії – «Альтернативу для Німеччини», «Братів Італії», «Національне об’єднання» у Франції, Vox в Іспанії, «Конфедерацію» в Польщі та інші. При цьому зниження віку, з якого можна голосувати, до 16 років в Австрії, Німеччині, Бельгії та на Мальті, а також до 17 років у Греції, лише посилило цю тенденцію.
Так, «Альтернативу для Німеччини» на виборах до Європарламенту підтримали 17% молодих людей у віці 16-24 років, а «Національні збори» стали найпопулярнішою партією серед виборців молодше 34 років, набравши 32% голосів. Для порівняння, партія президента Франції Емманюеля Макрона «Відродження» отримала на виборах лише 5% голосів молодих людей.
У Польщі популярність вкрай правої «Конфедерації» серед виборців у віці 18-29 років зросла з 18,5% до 30,1%, а іспанська партія Vox набрала на виборах 12,4% голосів виборців віком до 25 років, у той час як загалом по країні вона отримала 9,6%.
Водночас різке зростання популярності крайніх правих партій у молоді на виборах до Європарламенту не можна назвати якоюсь аномалією, що сталася вперше. На парламентських виборах 2023 року в Нідерландах популістська Партія свободи Герта Вілдерса набрала більшість голосів, зокрема 17% у виборців віком 18-34 роки. На президентських виборах у Франції 2022 року одна з лідерок «Національного об’єднання» Марін Ле Пен здобула 39% голосів молоді у віці 18-24 років, і 49% голосів виборців 25-34 років. Перед парламентськими виборами у вересні 2022 року партія «Брати Італії» була найпопулярнішою в країні серед виборців до 35 років (22% голосів). Схожої популярності у молоді вкрай праві домоглися в Португалії, Іспанії та Фінляндії.
Такі результати виборів різко відрізнялися від ситуації на виборах до Європарламенту п’ятирічної давності, коли молоді люди в основному підтримали «зелені» партії, що відповідало популярній думці про те, що нинішня молодь є прогресивною, дбає про екологію і підтримує міграцію. Чому ж ситуація так різко змінилася?
Для того, щоб відповісти на це запитання, можна взяти за приклад голову «Національного об’єднання» Жордана Барделлу. Цей 28-річний французький політик став справжньою сенсацією в соцмережах, набравши 1,6 мільйона підписників у TikTok. На цій платформі він безпосередньо спілкувався з виборцями, і це принесло партії настільки великий успіх, що після виборів до Європарламенту президент Макрон розпустив парламент і призначив дострокові вибори. У разі, якщо «Національне об’єднання» переможе і на них, що воно цілком може зробити, то Барделла стане наймолодшим прем’єр-міністром в історії Франції.
Схожого успіху в соцмережах домоглася і «Альтернатива для Німеччини». «Якщо взяти TikTok, то в «АдН» охоплення там більше, ніж у всіх інших партій разом узятих», – заявила виконавчий директор німецького аналітичного центру More in Common Лаура-Крістін Краузе. Решта німецьких партій поки що лише пасуть за крайніми правими у хвості, наприклад, прем’єр Олаф Шольц завів акаунт у TikTok тільки у квітні цього року.
Однак, за словами директора з досліджень міжнародної дослідницької компанії Ipsos Матьє Галлара, молодість Барделли і його поведінка в соцмережах – не єдині чинники успіху ультраправих. «Його молодість, його присутність у соціальних мережах дещо розширюють електорат… але це не головний фактор. Основними факторами є непопулярність виконавчої влади (на чолі з Макроном) і важливість імміграції в рамках (передвиборчої) кампанії», – розповів Галлар. Лідери інших ультраправих партій – у Німеччині, Нідерландах, Італії та Австрії, попри те, що вони не такі молоді, як Барделла, успішно звертаються до молоді з тим самим порядком денним – євроскептицизм, боротьба з міграцією, а також з елітами країн, які популісти представляють корумпованими та відстороненими від проблем простих людей.
Дійсно, ще з часів локдауну в період пандемії COVID-19 серед європейських виборців правих поглядів сформувалася думка, що політичні лідери, які віддали розпорядження запровадити карантин і завдали серйозного удару по економіці, надто віддалені від проблем народу і не стикаються з наслідками своєї ж політики. А ультраправі партії успішно популяризували цю думку, що стало ще одним чинником їхнього успіху на минулих виборах.
Водночас не можна сказати, що молоді виборці голосують тільки за ультраправих. «Підтримка крайніх правих партій з боку молоді, ймовірно, випливає з тих самих чинників, які штовхають багатьох їхніх однолітків на лівий фланг: розчарування в політичних інститутах і політиці, які вважають погано підготовленими для розв’язання структурних причин серйозних проблем», – заявив старший науковий співробітник і директор із цифрових медіа Інституту глобальних відносин Євразійської групи Лукас Робінсон. За його словами, нещодавнє дослідження Інституту засвідчило, що молоді люди у віці 18-29 років у Франції, Великій Британії, США та Німеччині вважають глобальні проблеми, включно з епідеміями та зміною клімату, найбільшою загрозою. Друге місце посіли політичні еліти, які ухвалюють рішення, що шкодять народу, а третє місце – міграція.
Відчуваючи, що політики не чують їх, не хочуть брати до уваги їхні проблеми, молоді люди йдуть до тих, хто, хоча б на папері, прислухається до них. І це не тільки ультраправі, а й радикальні ліві. Так, у Франції найпопулярнішою партією серед молоді 18-24 років є вкрай ліва партія Жана Люка Меланшона «Нескорена Франція». У Німеччині ж молоді виборці підтримують кілька партій, включно з «Альтернативою для Німеччини», а також «Зелених» і християнських демократів.
Також важливим фактором підтримки популістів є невпевненість молоді в майбутньому. В умовах економічної кризи в Європі молоді люди бояться, що не зможуть знайти собі роботу, незважаючи на наявність у них вищої освіти. За словами авторів дослідження Jugend in Deutschland («Молодь у Німеччині»), проведеного 2024 року, саме страх перед тим, що вони не зможуть досягти успіху в майбутньому, штовхнув молодих виборців на правий фланг. Бідність могла б спонукати їх підтримати ліві партії, однак боязнь втратити свій статус у суспільстві, зокрема через приплив мігрантів, які займають робочі місця, призвела до зростання в молоді консервативних тенденцій.
І тренд на радикалізацію молоді, зокрема вправо, найімовірніше, збережеться і в майбутньому. В умовах економічної кризи та політичної невизначеності молоді люди дедалі більше виступатимуть за стабільність і безпеку, які їм не можуть забезпечити традиційні партії. А ультраправі політики залюбки їм це пообіцяють, навіть якщо в реальності в кращому разі зможуть зберегти за ними соціальний статус, який посідали їхні батьки, вигнавши мігрантів із країн Європи. Але в умовах відсутності альтернативи деякі виборці будуть задоволені й цим, голосуючи за правих популістів. І якщо в тій же Франції «Національному об’єднанню» вдасться перемогти на дострокових виборах, які відбудуться вже 30 червня і 7 липня, то це може запустити «ефект доміно» і в інших європейських країнах.