Розкол у Варшаві: як розпад «Третього шляху» загрожує перевернути польську політику

Польська політична сцена пережила землетрус 17 червня 2025 року: коаліція «Третій шлях», що об’єднувала Польську народну партію (PSL) і рух «Польща 2050» Симона Холовні, офіційно припинила існування. Цей розкол, що стався всього через шість днів після тріумфального вотуму довіри уряду Дональда Туска 11 червня, оголив глибинні тріщини в правлячій коаліції. Історичний прецедент 2001 року, коли Альтернатива — широкий альянс лівих націоналістів, католиків і профспілок — розпалася після внутрішніх суперечностей, повторився в нових умовах… 

Формальною причиною розлучення став непримиренний конфлікт навколо антикорупційних реформ і економічної політики. PSL, яка традиційно представляє інтереси сільських регіонів і малого бізнесу, категорично відкинула ліберальні ініціативи «Польщі 2050», спрямовані на дерегуляцію і скорочення соціальних витрат. Нагадаємо, ще в квітні 2025 року президент Кароль Навроцький наклав вето на закон про зниження страхових внесків для підприємців, назвавши його «ударом по соціальній справедливості» — і це вето підтримали багато депутатів PSL, всупереч позиції уряду.

«Ми не могли закрити очі на фундаментальні розбіжності у баченні майбутнього Польщі. Коли партнери починають говорити різними мовами цінностей, коаліція перетворюється на фікцію», — заявив Симона Холовня в інтерв’ю Politico Europe 18 червня, підкреслюючи, що розрив був неминучим.

Перемога консервативного кандидата Кароля Навроцького на президентських виборах у травні 2025 року стала каталізатором кризи. Отримавши мандат від 50,89% виборців, Навроцький відкрито протиставив свою соціально-консервативну програму курсу Туска: захист традиційних цінностей, критика євроінтеграції та жорстка позиція щодо міграції. Його заява про те, що «уряд повинен слухати голос вулиць, а не брюссельських кабінетів», миттєво стала гаслом для опозиції всередині коаліції.

«Президент Навроцький — не просто спостерігач. Він архітектор нової політичної реальності, де уряду доведеться зважати на консервативну більшість у суспільстві», — прокоментував політолог Матеуш Міхневич (Rzeczpospolita, 18.06.2025).

Іронія ситуації в тому, що розпад коаліції збігся з піком міжнародного визнання заслуг Туска. Всього за тиждень до кризи, завершуючи головування Польщі в Раді ЄС, він отримав високі оцінки за зміцнення обороноздатності Союзу, включаючи мобілізацію €150 млрд на програму SAFE і санкції проти «тіньового флоту» Росії. Урсула фон дер Ляйен особисто зазначила: «Ваше головування було важким, але ви впоралися». Однак ці досягнення не змогли затьмарити внутрішні суперечності.

Прогнози: три сценарії для Польщі

1. Сценарій мінімальної коаліції: Уряд Туска може спробувати зберегти владу, спираючись на меншість у Сеймі, але його здатність проводити реформи буде паралізована. Вже 30 червня конфлікт навколо мігрантів на польсько-німецькому кордоні, де активісти «Руху за захист кордонів» звинувачували владу в бездіяльності, показав вразливість уряду в питаннях безпеки;
2. Сценарій «технічного кабінету»: Президент Навроцький може ініціювати дострокові вибори, використовуючи право розпуску парламенту. З огляду на його популярність і розкол в таборі прихильників Туска, це відкриває шлях до влади для PiS і Конфедерації;
3. Сценарій нового альянсу: не виключено створення «антипрезидентської коаліції» за участю фрагментів PSL і лівих сил, але її стійкість сумнівна. Як зазначає лідер партії Razem Адріан Занберг: «Ліберальні експерименти Туска відштовхнули не тільки аграріїв, а й робітників. Лівим час шукати альтернативу і цій коаліції» (Der Spiegel, 19.06.2025);