Сама з собою: чому Європа не готова до повернення Трампа?

Повернення Дональда Трампа в Білий дім стало неприємною, але очікуваною подією для європейських політиків. Нервова обстановка навколо його плану закінчення війни в Україні пов’язана, зокрема, з невизначеним майбутнім для Європи. Вашингтон має намір змінити пріоритети, і європейська оборона буде не серед його першочергових завдань.

Обіцянки Дональда Трампа вирішити російсько-український конфлікт протягом доби ще до своєї інавгурації звучать фантастично, і ніхто з аналітиків не вірить у здійсненність цього плану. До того ж, його конкретних положень досі ніхто не бачив, а сам Трамп не поспішає розкривати деталі свого задуму. В одному експерти сходяться: нова політика Білого дому щодо України відрізнятиметься від підходу демократів.

Протягом останніх місяців Київ дедалі більше розчаровувався в політиці адміністрації Байдена. При повторенні ритуальних фраз про постійну підтримку України Вашингтон не поспішав нарощувати військову допомогу, а Байден багаторазово відповідав категоричною відмовою на прохання Зеленського дозволити удари вглиб російської території. Прихід Трампа в Білий дім здається українцям можливістю переглянути відносини з американцями.

Судячи з висловлювань радників Трампа, президент має намір піти на радикальні заходи: примусити Київ сісти за стіл переговорів під загрозою скасування поставок. У випадку з Росією – навпаки збільшити допомогу Україні в разі відмови від переговорів. У реальності аналітики пророкують тупикову ситуацію, оскільки сьогодні неможливо уявити компромісну угоду, яка влаштувала б і Путіна, і Зеленського.

Немає визначеності і серед європейських союзників України. У день оголошення результатів виборів у США розпався коаліційний уряд у Німеччині – головній союзниці України в Європі. Значно скоротився вплив Макрона, іншого гарячого прихильника Києва: після парламентських виборів його можливості підтримки обмежені. Ще один європейський союзник – Велика Британія – з приходом до влади лейбористів загрузла у внутрішньополітичній кризі.

Навіть у разі сценарію «миру через силу» Європі доведеться зробити набагато більше, ніж Америці. Трамп розраховує, що наслідки цих переговорів ляжуть на плечі європейських політиків – і США не доведеться витрачати свої ресурси, які можна було б витрачати на протистояння з Китаєм і підтримку Ізраїлю. Трамп неодноразово заявляв, що європейські союзники по НАТО повинні нарощувати свою частку витрат.

У статті «План миру Трампа для України» колишній держсекретар США Майк Помпео запропонував європейським країнам збільшити витрати на оборону до 3% ВВП і внести 80% із $100 мільярдів, запланованих на переозброєння України. Роберт О’Браєн, колишній радник із нацбезпеки під час першого терміну Трампа, написав у Foreign Affairs, що «підхід Трампа полягатиме в тому, щоб і надалі надавати летальну зброю Україні за рахунок європейських країн, залишаючи водночас двері відчиненими для дипломатії з Росією».

«Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платимо за це. Нехай це зроблять поляки, німці, британці та французи», – заявив член команди Трампа, повідомляє The Telegraph. Досі всі пам’ятають слова Трампа про те, що він дозволить Росії зробити все, що вона захоче, якщо європейські країни не виконають цільові показники витрат НАТО.

Уже зараз європейські політики розуміють, що перебувають між агресивно наступаючою Росією і Америкою, яка стрімко відступає. Реальність така, що у нової адміністрації Трампа інші пріоритети, і протистояння з Росією – не першочергове завдання. У цій ситуації Європі доведеться робити набагато більше для власної оборони, ніж раніше: до війни практично всі політики покладалися на американську допомогу, не замислюючись про військову модернізацію.

Однак швидко змінитися не вийде – головною перешкодою залишається політична невизначеність у поствиборчий період. Наприклад, однією із заявлених причин розпаду коаліції в Німеччині була відмова лідера Вільних демократів і міністра фінансів Крістіана Лінднера схвалити додаткові 3 мільярди екстреної допомоги для України в рамках пакету невідкладних витрат на суму 9 мільярдів євро.

Європа виявилася глибоко розділеною, на що вказує правий поворот у багатьох країнах. У низці з більш ніж 40 європейських країн, представлених на нещодавньому саміті Європейського політичного співтовариства в Будапешті, багато хто підтримує Трампа і виступає за скорочення допомоги Україні. На чолі цього списку стоїть господар зустрічі, лідер Угорщини Віктор Орбан, але до нього приєднуються такі постаті, як Роберт Фіцо у Словаччині, Александр Вучич у Сербії та Герт Вілдерс, чия партія входить до правлячої коаліції в Нідерландах. Джорджа Мелоні з Італії, можливо, теж схильна до підтримки Трампа.

Хоча вони не обіймають офіційних посад, але зберігають великий вплив у своїх країнах: Ле Пен у Франції, Найджел Фарадж у Великій Британії, АДГ у Німеччині, Vox в Іспанії. Згідно з дослідженням Europe Elects, у семи європейських країнах – Словенії, Словаччині, Молдові, Болгарії, Угорщині, Грузії та Сербії – більшість опитаних проголосували б за Трампа, якби в них була така можливість (за винятком тих, хто не визначився).

Склалася парадоксальна ситуація: багато хто з європейських політиків лояльні до Трампа, який, своєю чергою, має намір менше втручатися в європейські справи та надати Європі самій розбиратися з її безпекою й обороноздатністю. Якщо вірити планам Трампа, у європейських лідерів не залишається часу, щоб сформулювати тактику на найближчі місяці. «Не питайте себе, що Сполучені Штати можуть зробити для вас, запитайте себе, що Європа повинна зробити для себе сама», – сказала прем’єр Італії Джорджа Мелоні на будапештському саміті, переосмисливши культову цитату Джона Кеннеді.