Сі Цзіньпін влаштовує нові чистки, коли ворогів уже не залишилося

Репресії в політичних верхах Китаю, здається, досягли свого апогею. За кілька місяців з публічного поля зникли одразу два міністри і кілька високопоставлених генералів. Аналітики гадають, навіщо Сі Цзіньпін влаштовує «сталінські чистки», коли всі його вороги давно переможені.

Видання Politico з посиланням на джерела в китайському уряді заявило, що колишній міністр закордонних справ Китаю Цинь Ган помер у військовому госпіталі Пекіна. Там зазвичай проходять лікування китайські керівники. Співрозмовники видання припустили, що він міг померти або внаслідок самогубства, або після тортур.

Цинь Ган перестав з’являтися на публіці 25 червня. Тоді він провів переговори зі своїми колегами з В’єтнаму, Шрі-Ланки, а також був на зустрічі із заступником глави російського МЗС Андрієм Руденком. За місяць відсутності міністра відправили у відставку, призначивши на його посаду Ван І, який керував відомством із 2013 до 2022 року.

Зникнення і відсторонення Цинь Гана викликало безліч чуток і припущень серед журналістів і політологів. Міністра підозрювали в позашлюбних зв’язках, що засуджується в китайському керівництві. Говорили про слабке здоров’я і новий виток політичних інтриг в оточенні Сі Цзіньпіна – Цинь Ган був його протеже.

Politico пропонує ще одну версію того, що сталося: опала пов’язана з візитом заступника глави МЗС РФ Андрія Руденка в Пекін. За словами джерел, під час цієї поїздки гість передав Сі Цзіньпіну інформацію, що Цінь Ган і родичі кількох високопоставлених офіцерів передавали ядерні секрети КНР спецслужбам західних країн.

Утім, не всі згодні з такою версією. Джерело RTVI в дипломатичних колах Китаю зазначило, що Руденко навряд чи міг бути причетним до відсторонення Цинь Гана. Сумнівною виглядає інформація, що заступник міністра закордонних справ міг передавати такі відомості главі зарубіжної держави – це просто не входить до його повноважень.

Цинь Ган – не єдиний зниклий чиновник у Китаї за останній рік. Наприкінці серпня на публіці перестав з’являтися міністр оборони Лі Шанфу – і вже в жовтні стало відомо про його відсторонення. Причини такого рішення також невідомі. Крім того, зникли командувач ракетних військ Лі Юйчао та його заступник Лю Гуанбінь.

Також невідома доля кількох високопоставлених чиновників, які курирують фінансовий сектор країни. Нарешті, зловісною на цьому тлі виглядає раптова смерть Лі Кецяна, беззмінного прем’єра Держради КНР протягом десяти останніх років. У березні він пішов у відставку, а вже в жовтні помер від серцевого нападу.

Після смерті Кецяна Сі Цзіньпін розпорядився істотно скоротити публічну жалобу за своїм колишнім суперником. Лі Кецяна відносили до угруповання попереднього глави Китаю Ху Цзіньтао – «туаньпай», неформального об’єднання всередині комуністичної партії, яке складається з колишніх функціонерів китайського комсомолу.

Лі Кецян помер від серцевого нападу в басейні під час своєї відпустки в Шанхаї. Китайською політичною мовою такий зворот означає приблизно те саме, що «випадання з вікна» для російських чиновників. Цього ж року помер і Ван Шаоцзюнь, командувач особистої охорони голови СІ, через «неефективне медичне лікування».

Через десятиліття правління Сі Цзіньпіна нескінченні чистки партапарату сягнули свого апогею і загадкових зникнень. Якщо спочатку Сі нейтралізував функціонерів із ворожих політичних фракцій, то тепер його супротивників просто не залишилося – і черга прийшла за лояльними чиновниками з власного оточення.

Репресії торкнулися і керівного складу Народно-визвольної армії (НВАК) Китаю: сотні старших офіцерів і генералів були заарештовані, зникли або «наклали на себе руки». Бенефіціарами цієї багаторічної чистки стали провінційні бюрократи, які працювали з Сі Цзіньпіном на початку його кар’єри і беззастережно підтримують його.

У підсумку Постійний комітет Політбюро КПК – вищий орган влади в країні – складається з таких лояльних фігур. Однією з них був Цинь Ган, чия кар’єра злетіла за кілька років до керівника протоколу Сі. Молодий чиновник відповідав за більшу частину зустрічей китайського лідера з іноземними високопоставленими особами.

Цінь був призначений послом у США в липні 2021 року – і вже через півтора року став міністром закордонних справ. Це унікальний кар’єрний зліт у китайській чиновницькій ієрархії, який пояснювали особистою прихильністю Сі Цзіньпіна. Однак його протеже протримався на посаді лише пів року.

Політологи помітили, що майже одночасне зникнення Цинь Гана і міністра оборони, а з ними і командування ракетних військ Китаю може свідчити про серйозний скандал усередині політичної еліти, який намагаються зам’яти будь-якими способами. Наприклад, зниклих командирів замінили офіцери ВМФ і ВПС країни, чого практично ніколи не було в армії.

Максимальна закритість китайської політичної системи не дозволяє підтвердити або спростувати припущення про серйозний конфлікт у китайській владі. Але самі факти говорять про гарячкову параною, яка наздогнала партійних чиновників у Пекіні. Джерела Politico кажуть, що шпигуноманія досягла межі.

Випадково чи навмисно, але ці настрої загострилися після заяви директора ЦРУ Вільяма Бернса влітку цього року. Американський чиновник повідомив, що його відомство «домоглося прогресу» у відновленні своєї агентурної мережі в Китаї і має «сильний розвідувальний потенціал».

Пошук шпигунів наклався на внутрішньополітичні проблеми: стагнацію економіки, високе безробіття, тайванське питання, старіння населення і житлову кризу. Хтось має відповідати за провали партійного керівництва, і зникнення двох міністрів і кількох генералів, найімовірніше, стають правилом, а не винятком політичного життя Китаю.