Спецтрибунал для Путіна: як світ готується судити за агресію проти України

Міжнародна спільнота близька до створення Спеціального трибуналу, який має притягнути до відповідальності керівництво Росії за розв’язання війни. Судовий механізм уже сформовано на папері, а його запуск очікується 2025 року. Але чи зможе цей трибунал реально дотягнутися до Путіна – залежить від політичної волі та подальших подій.

Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України – це ініціатива країн Європи та G7, спрямована на те, щоб притягнути до відповідальності вищих високопосадовців Росії, включно з Володимиром Путіним. Причина – неможливість покарати їх через наявні механізми, як-от Міжнародний кримінальний суд, який не має юрисдикції без згоди самої Росії.

Проєкт статуту трибуналу вже готовий. Навесні 2025 року 44 країни підтримали юридичне оформлення структури. Попередньо, він почне роботу в Люксембурзі і зможе повноцінно функціонувати з 2026 року.

Трибунал буде створений за підтримки Ради Європи, але не матиме повноважень Радбезу ООН – це обмежує можливість знімати імунітет з чинних президентів і прем’єр-міністрів.

Головні фігуранти майбутніх справ: Володимир Путін – президент РФ. Сергій Лавров – міністр закордонних справ. Михайло Мішустін – прем’єр-міністр. Також у полі зору – Медведєв, Шойгу, Наришкін, Герасимов, Бортніков, Золотов. Крім них, можливі звинувачення на адресу Олександра Лукашенка і Кім Чен Ина як співучасників агресії.

Однак – ключовий нюанс – поки ці особи обіймають офіційні посади, навіть заочний суд неможливий через міжнародний імунітет.

Як працюватиме трибунал

Процедура передбачає, що прокурор формує обвинувачення, які передаються до суду. Справу призупиняють, поки фігурант обіймає посаду. Після його відходу з посади процес поновлюється, можливо – заочно.

Це головний юридичний бар’єр: президенти, прем’єри і глави МЗС захищені імунітетом, визнаним більшістю міжнародних угод.

Які злочини розглядатиме трибунал

Суд займеться розслідуванням найтяжчих міжнародних злочинів:

• Злочин агресії – розв’язання і ведення незаконної війни.
• Військові злочини – вбивства, тортури, руйнування міст, депортації тощо.
• Злочини проти людяності – систематичні атаки на цивільне населення.
• Геноцид – дії, спрямовані на знищення національних або етнічних груп.

Хто підтримує ініціативу

Ідею трибуналу підтримують близько 40 країн, що входять до так званої Core Group. Серед них – усі провідні країни ЄС (Франція, Німеччина, Польща, Італія та ін.), Велика Британія, країни Балтії та Північної Європи. Підтримку надають також Єврокомісія, Рада Європи та Європейська служба зовнішньої діяльності.

США брали участь у підготовці трибуналу, але не підписали фінальну декларацію у Львові 9 травня 2025 року. У ЄС сподіваються, що США все ж приєднаються пізніше.

Москва, зі свого боку, оголосила ініціативу незаконною і завела кримінальні справи на прокурорів і суддів МКС. Російська влада наполягає на «абсолютному імунітеті» чинного президента, посилаючись на положення міжнародних конвенцій.

Суд щодо агресії – це вже не теорія

Трибунал може стати Нюрнбергом XXI століття – символом міжнародного правосуддя в епоху гібридних конфліктів. Навіть якщо суд не почне розглядати справи негайно, вже сам факт його існування створює прецедент особистої відповідальності глав держав за розв’язання воєн.

На даному етапі, спецтрибунал для Путіна – не фантазія, а юридично оформлена ініціатива з широкою міжнародною підтримкою. Він не зможе судити чинних лідерів негайно, але стане інструментом для їхнього притягнення до відповідальності в майбутньому. І хоча шлях до правосуддя довгий, механізм уже запущено – і зупинити його буде непросто.