США vs Європа: альянс на межі краху

Станом на березень 2025 року Північноатлантичний альянс стикається з безпрецедентними викликами, пов’язаними як із внутрішніми суперечностями, так і зі зміною геополітичної обстановки. Ключовими факторами, що підривають єдність НАТО, стали розбіжності з питання підтримки України, посилення фінансових суперечок і зміна стратегічних пріоритетів провідних країн-членів.

Україна – каталізатор розбіжностей

З приходом у Білий дім Дональда Трампа в січні 2025 року американська політика щодо України зазнала значних змін. Адміністрація Трампа змістила фокус із військової допомоги Києву на дипломатичні переговори з Росією, просуваючи ідею заморозки конфлікту. Це викликало напруженість серед європейських союзників, які побоюються, що США готові пожертвувати інтересами України заради стратегічного компромісу з Москвою.

Країни Східної Європи (Польща, країни Балтії) більш категоричні та непорушні у своїй позиції і наполягають на продовженні військової підтримки України, а Франція і Велика Британія, за наявними даними, розглядають можливість самостійних військових ініціатив у Східній Європі. Розбіжність стратегічних позицій між США та європейськими союзниками створює ризик подальшої фрагментації альянсу.

Внутрішній розкол НАТО

НАТО стикається з глибинними внутрішніми протиріччями, які ставлять під загрозу його існування, адже сила альянсу полягає саме в його єдності. На даному етапі розбіжності щодо фінансових зобов’язань, розбіжність стратегічних пріоритетів і нестабільна позиція Туреччини – все це підриває цілісність альянсу і робить його майбутнє невизначеним.

Фінансові суперечності пов’язані, за великим рахунком, з давньою претензією США до європейських партнерів про недостатній рівень оборонних витрат. З приходом до влади Трамп зажадав збільшення внесків країн-членів НАТО до 5% ВВП, погрожуючи в іншому разі переглянути участь Америки в альянсі. Однак великі європейські економіки, такі як Німеччина і Франція, вважають цю вимогу нереалістичною.

Таблиця витрат країн НАТО на оборону у 2024 році:

(дані ґрунтуються на звіті НАТО «Defence Expenditure of NATO Countries (2014-2024)» від 17 червня 2024 року і додаткових оцінках Statista)

Також серйозна загроза для альянсу ховається у відмінності стратегічних пріоритетів. Східноєвропейські країни бачать у Росії головну загрозу і вимагають посилення військової присутності НАТО на східному фланзі. Водночас держави Південної Європи, такі як Італія та Іспанія, більше занепокоєні міграційними потоками та стабільністю на Близькому Сході. Ці розбіжності ускладнюють формування єдиної стратегії альянсу.

Позиція Туреччини вносить завершальний штрих у розмиту картину майбутнього альянсу. Анкара продовжує балансувати між НАТО і Росією, зберігаючи двозначну позицію щодо українського конфлікту і залишаючись джерелом напруженості у відносинах з іншими членами блоку, зокрема, з Грецією. За підсумком Анкарі все ж таки доведеться вибрати сторону, оскільки сидіти на двох стільцях у «політичних іграх», свідомо програшна позиція.  

Європейська автономія: відповідь на ослаблення США

Після заяв США ЄС активно почав виступати із самостійними ініціативами. Наприклад, Франція під керівництвом Емманюеля Макрона активно просуває концепцію стратегічної автономії Європи. У березні 2025 року в Парижі відбулася зустріч військових лідерів ЄС і НАТО без участі США, що стало знаковою подією, яка підтверджує прагнення європейських країн до більшої незалежності. Це гідна реакція на проросійську риторику Трампа і його заяви про можливий вихід США з НАТО. Сукупність гучних слів посилює недовіру до Вашингтона.

У Європі зростають побоювання, що альянс може залишитися без головного фінансового і військового гаранта.

Прогнози та думки

Джеймс Ставрідіс, колишній головнокомандувач НАТО в Європі, прогнозує, що посилення розбіжностей щодо України та фінансові вимоги США можуть призвести до трансформації альянсу в європейський військовий блок.

Віктор Кевлюк, український військовий аналітик, вважає, що зниження військової підтримки Заходу призведе до затягування конфлікту в Україні та ослаблення позицій НАТО.

Емманюель Макрон заявляє, що Європа має створити власні збройні сили до 2025-2026 років, що призведе до зниження значущості НАТО.

Ніко Ланге, німецький військовий експерт, попереджає, що НАТО необхідно терміново зміцнювати східний фланг, щоб запобігти можливій загрозі з боку Росії в найближчі 5 років.

Кір Джайлз, аналітик The Independent, вважає, що ослаблення НАТО створить сприятливі умови для домінування Росії в Європі.

Які ж перспективи? 

У короткостроковій перспективі НАТО зберігає свою структуру, однак внутрішні розбіжності та зміна політики США створюють загрозу розколу. Ключовим моментом стане саміт у Гаазі в червні 2025 року, де може бути ухвалено рішення про майбутнє альянсу.

У довгостроковій перспективі можливі два сценарії:

• Європа створює власний військовий союз, до якого можуть увійти країни Східної Європи і Туреччина, послаблюючи вплив НАТО.
• Реформа альянсу з перерозподілом ролей і нових механізмів координації, що дасть змогу НАТО зберегти свою значимість.

На даному етапі НАТО переживає серйозну кризу, і його подальша доля залежатиме від здатності країн-членів знайти компроміс в умовах зростаючої геополітичної напруги.