Таліби подобаються Москві: Росія на шляху визнання «Талібану»

Визнання Росією афганського уряду впирається в багаторічну проблему: формально «Талібан» досі вважається терористичною організацією. Війна в Україні та прихід талібів до влади значно змінили ставлення Москви до угруповання.

Наприкінці травня Міністерство закордонних справ і Мін’юст Росії доповіли Володимиру Путіну, що рух «Талібан» можна виключити зі списку терористичних організацій. Сам Путін визнав, що «Талібан» – чинна влада в Афганістані, з якою «треба вибудовувати відносини». Глава МЗС Сергій Лавров підкреслив, що виключення «Талібану» зі списку терористів – це відображення реальності, і нагадав, що Рада Безпеки ООН не оголошувала організацію терористичною.

У Радбезу ООН є зведений перелік людей і угруповань, які потрапляють під ті чи інші санкції організації. Також спеціальні комітети при Раді створюють власні переліки, окремий орган щодо «Талібану» був створений у 2011 році. У цьому переліку перераховано 135 фізичних осіб і п’ять структур, пов’язаних із «Талібаном». У списку самої Радбезу організація не значиться.

Уперше санкції проти «Талібану» Радбез ООН ввів у 1999 році, після вибухів посольств у Танзанії та Кенії. Санкції посилили 2001 року, і нарівні з «Талібаном» у резолюції Ради з’явилася «Аль-Каїда» з її лідером бен Ладеном. Ставлення до «Талібану» змінювалося, і 2011 року Радбез розділив санкції проти двох організацій на два різні режими і створив для кожного угруповання окремий комітет.

Не стали оголошувати талібів терористами і США: американці не хотіли припиняти дипломатичні контакти з фактичним керівництвом Афганістану. Усі спроби конгресменів вносити законопроєкти про визнання «Талібану» терористами були безуспішними. Так само чинили й інші західні країни, Канада – рідкісний виняток із цього списку. Росія визнала «Талібан» терористичною організацією 2003 року.

На той час талібів звинувачували у зв’язках із чеченськими сепаратистами, а також у спробах захопити владу в Узбекистані, Таджикистані та Киргизстані. Відтоді російські чиновники неодноразово контактували з представниками руху, а після захоплення влади талібами в Афганістані 2021 року питання про міжнародне визнання нового уряду стало дипломатичною проблемою.

Для «Талібану» міжнародна підтримка важлива, оскільки всередині руху існує багато розбіжностей. Наприклад, останніми роками загострилися протиріччя між основним «Талібаном» і «мережею Хаккані» – радикальним угрупованням, яке хоче вийти зі складу руху. Крім того, в Афганістані у талібів є прямі опоненти – це «Вілаят Хорасан», організація, яка взяла на себе відповідальність за теракт у Крокус Сіті Холі».

Значне зниження терористичної діяльності талібів пов’язане зі зміною статусу угруповання: якщо раніше «Талібан» атакував союзницькі сили в країні і конфліктував з центральним урядом, то після захоплення влади головним завданням талібів стало виживання власного режиму. Керівництво організації побоюється, що в разі резонансних терактів західні країни можуть знову почати військові дії.

Для Росії виключення «Талібану» зі списку терористів – не тільки символічний жест, а й також спроба зберегти свій вплив у Центральній Азії, який знизився після вторгнення в Україну. Загроза Афганістану для регіону завжди стояла дуже гостро, і контакти росіян з талібами показують решті, що Росія може виступати в ролі посередника і регулювати суперечки, що виникають з «Талібаном».

Останніми роками Москва намагалася отримати вигоду від відходу західної коаліції з Афганістану. Однак тут росіяни зіткнулися з інтересами Китаю і Пакистану, який багато в чому контролює талібів. Росія обмежена в можливостях впливати на угруповання, і спроби залучити до цих контактів Індію показують, що таліби можуть вміло використовувати інтереси різних країн, отримуючи економічну допомогу від Китаю, зовнішньополітичну – від Пакистану. Питання в тому, що може запропонувати Росія і отримати натомість.