Тарифні війни Трампа: ескалація протекціонізму та виклики глобальній економіці

Дії адміністрації Дональда Трампа щодо запровадження масштабних тарифів у квітні 2025 року стали поворотним моментом у міжнародній торгівлі. Аналіз відкритих джерел, включно із зарубіжними ЗМІ, експертними оцінками та заявами політиків, дає змогу простежити логіку Вашингтона, реакцію світового співтовариства та потенційні наслідки для світової економіки…

З 2018 року США під керівництвом Трампа послідовно нарощували тарифний тиск на Китай, пояснюючи це боротьбою з «нечесною торгівлею» та крадіжкою технологій. Однак 2025 року протекціонізм вийшов на новий рівень: 2 квітня Трамп оголосив про введення 10% базового тарифу на всі імпортні товари, а для 57 країн – додаткових мит до 50%. Китай, названий «головним порушником», зіткнувся із сукупною ставкою в 125%.

«Це наша декларація економічної незалежності», – заявив Трамп, звинувативши партнерів у «розграбуванні» американської економіки. Однак, як зазначає The Conversation, уже до 9 квітня адміністрація частково відступила, призупинивши підвищені тарифи для більшості країн на 90 днів, але зберігши тиск на Пекін.

Реакція світової спільноти

• Європейський Союз: президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала тарифи «ударом по глобальній економіці», попередивши про «катастрофічні наслідки для мільйонів людей». ЄС запропонував США взаємне скасування мит на промислові товари, але одночасно готує заходи у відповідь, включно з податками на американські IT-компанії.
• Китай: міністерство комерції КНР засудило «протекціонізм» і пообіцяло «рішучі контрзаходи». Пекін ввів відповідні мита в 84% на американські товари, включно із сільгосппродукцією, що вдарило по фермерах «червоних штатів» – традиційній опорі Трампа.
• Японія: прем’єр-міністр Сігеру Ісіба назвав тарифи «вкрай regrettable», вказавши на протиріччя з правилами;
• Австралія: голова уряду Ентоні Албанезе заявив, що «це не вчинок друга», наголосивши на ризиках для глобальної стабільності;
• Канада: незважаючи на тимчасові винятки, прем’єр Марк Карні пообіцяв «боротися» через СОТ та контртарифи.

Економічні наслідки

      1. Ринки та інвестиції

За три дні після оголошення тарифів глобальні фондові ринки втратили $10 трлн, що еквівалентно 10% світового ВВП;

Прибутковість держоблігацій США злетіла до 4.5% – максимуму з лютого 2025 року, сигналізуючи про втечу інвесторів у «безпечні активи».

      2. Інфляція і споживання

За оцінками Fitch Ratings, тарифи підвищили середньозважену ставку в США до 22% – рівня, небаченого з 1910 року. Джеймі Даймон, CEO JPMorgan Chase, попередив: «Тарифи викличуть зростання цін не тільки на імпорт, а й на місцеві товари». Моделювання The Conversation показує потенційне падіння реального споживання в США на 24% за умови збереження початкового плану.

     3. Секторальні ризики

Автопром: 25% мито на імпорт машин вдарило по німецьких BMW і Volkswagen, чиї акції впали на 12%.

Технології: китайські ритейлери, включно з Shein і Temu, заморозили поставки в США, побоюючись ланцюгової реакції.

Прогнози та сценарії

1. Короткострокові наслідки

Переговори: до 70 країн, включно з ЄС і В’єтнамом, направили делегації до Вашингтона для пом’якшення тарифів. Як зазначив екс-радник Рейгана Арт Лаффер, «Трамп – геній переговорів, здатний домогтися взаємних поступок».

Локалізація ланцюжків: Apple і Tesla прискорили перенесення виробництв з Китаю до Індії та Мексики, що може знизити залежність від азіатських поставок.

2. Довгострокові тренди

Розпад глобалізації: на думку Bloomberg, світ рухається до формування трьох торгових блоків – американського, китайського та європейського.

Рецесія: OECD прогнозує зниження зростання світової економіки до 1.2% у 2026 році проти раніше очікуваних 3.4%.

3. Політичні ризики

Вибори-2028: демократи використовують економічну паніку для атак на Трампа. Як заявила Елізабет Воррен, «це момент істини для Республіканської партії».

Китайська відповідь: Аналітики EIU не виключають введення Пекіном обмежень на експорт рідкоземельних металів, критичних для ВПК США.

Тарифні війни Трампа 2025 року стали кульмінацією довгострокової стратегії «America First», поставивши під сумнів майбутнє багатосторонньої торговельної системи. Як резюмує Le Monde, «світ стоїть на порозі нової економічної реальності, де протекціонізм замінює співпрацю». Незважаючи на тактичні перемоги Вашингтона, довгострокові витрати – від інфляції до геополітичної ізоляції – можуть переважити короткострокові вигоди. У цьому контексті ключовим питанням залишається здатність світової економіки адаптуватися до епохи «торгового націоналізму».