Тихий технократ проти TikTok-популіста: як Румунія обрала між Європою та ізоляцією

Президентські вибори в Румунії, що завершилися 18 травня, стали не просто політичним змаганням, а референдумом про майбутнє країни в умовах зростаючої геополітичної напруги. Перемога Нікушора Дана, мера Бухареста і проєвропейського кандидата, над ультраправим Джордже Сіміоном – це історія про те, як цифрові маніпуляції, соціальне невдоволення і боротьба за демократію зіткнулися в епоху постправди. 

Спочатку президентські перегони мали завершитися ще 2024 року, але їхні результати були скасовані Конституційним судом через доведені факти іноземного втручання. Лідером того туру став маловідомий ультраправий політик Келін Джорджеску, чия кампанія, за даними розслідувань, фінансувалася через непрозорі джерела і просувалася російськими тролями в TikTok. Експертка Оана Попеску-Замфір із GlobalFocus тоді заявила: «Скасування виборів було юридично обґрунтованим, але влада не змогла пояснити суспільству, як працює цифрова пропаганда». Джорджеску, пізніше заарештований за створення фашистської організації, став символом кризи, яка розколола румунське суспільство. 

Повторні вибори в травні 2025 року перетворилися на протистояння між «старою» і «новою» політикою. Джордже Сіміон, лідер партії AUR, успадкував електорат Джорджеску, об’єднавши консерваторів, противників вакцинації та тих, хто ностальгує за стабільністю епохи Чаушеску. Його риторика, що поєднує націоналізм, антиелітизм і теорії змови, знаходила відгук у 41% виборців у першому турі. Однак, як зазначив CNN, «Сіміон надавав перевагу TikTok-роликам, а не жорстким дебатам, де його популізм стикався з раціональністю Дана». 

Нікушор Дан, математик і мер Бухареста, спочатку здавався аутсайдером. Його кампанія, побудована на боротьбі з корупцією і «мафією нерухомості», апелювала до раціональності, а не емоцій. «Його стиль – нудний, але в умовах популістського божевілля це стало перевагою», – писали автори репортажу «Нової Газети Європа». Однак саме ця «нудність» ледь не коштувала йому перемоги: у сільських регіонах, де 58,8% виборців Сіміона мали лише початкову освіту, технократизм Дана сприймався як відірваність від реальності. 

Сіміон, навпаки, майстерно грав на почуттях виборців. Він копіював риторику Віктора Орбана, критикуючи «зовнішнє управління» ЄС і обіцяючи «повернути країну румунам». Політолог Крістіан Пірвулеску назвав його «румунським Орбаном без харизми», чия перемога призвела б до ізоляції країни і згортання підтримки України. Сіміон також активно загравав з американськими консерваторами, заявивши в подкасті Стіва Беннона: «Якщо все пройде добре, Джорджеску повернеться до влади». 

TikTok став головним полем битви. У Румунії, де цією платформою користується майже половина населення, Сіміон і Джорджеску обходили традиційні ЗМІ, створюючи «присутність у свідомості мільйонів» через короткі ролики з гаслами про «зраду еліт». Однак Дан, всупереч очікуванням, зміг переломити тенденцію. Його команда зробила ставку на урбанізовану молодь і діаспору: у Молдові, де багато хто має румунське громадянство, за нього проголосували 88%. 

Парадоксально, але саме діаспора, яка зазвичай підтримує «антисистемних» кандидатів, стала ключем до перемоги Дана. Як пояснив оксфордський професор Корнеліу Бьола, «Сіміон, критикуючи ЄС, забув, що мільйони румунів працюють у Європі. Його перемога ускладнила б їхнє життя». У підсумку 44,1% виборців Дана мали вищу освіту проти 11,1% у Сіміона – це розкол між містом і селом, між тими, хто вірить у дані, і тими, хто довіряє інтуїції. 

Підсумки виборів важливі далеко за межами Румунії. Сіміон, як і його союзники – Віктор Орбан і Роберт Фіцо – виступав проти військової допомоги Києву, називаючи її «збитком для румунів». Його перемога могла б посилити «вісь сувереністів», сповільнюючи санкції проти Росії та послаблюючи НАТО. Президент України Володимир Зеленський, привітавши Дана, написав: «Разом ми зміцнимо Європу». 

Однак майже 5 млн голосів за Сіміона – це сигнал для ЄС. Румунія залишається однією з найбідніших країн союзу (рівень бідності – 27%), де довіра до інституцій на мінімумі. Як зазначає The Loop, «антиінтелектуалізм тут – не культурний феномен, а результат десятиліття інституційного краху». 

Перемога Дана – не кінець, а початок. Йому належить керувати країною, де майже половина населення готова підтримати радикалів. Його обіцянка «будувати мости» з виборцями Сіміона звучить благородно, але для цього потрібні реальні реформи. Як пише DW: «Дану доведеться довести, що технократія може вирішити проблеми, які десятиліттями плодили популізм». 

Румунські вибори 2025 року – це дзеркало глобальних трендів: боротьба фактів з емоціями, алгоритмів із демократією, європейських цінностей із «суверенітетом». Як сказав політолог Володимир Бортун у The New York Times: «Якби Сіміон переміг, Румунія стала б ще однією ланкою в ланцюзі кризи ЄС». Поки що цей ланцюг не зімкнувся – але урок для Європи очевидний: без вирішення соціальних проблем навіть блокчейн-системи не врятують демократію від TikTok-революцій.