Трамп 2.0: що чекає на США і світ після його інавгурації?

До інавгурації Дональда Трампа залишається лише кілька тижнів, і експерти намагаються визначити, наскільки радикально відрізнятиметься політика обраного президента від його першого терміну. Аналітики припускають, що нездатність Трампа мислити стратегічно може спровокувати кризу як усередині країни, так і на міжнародній арені.

Гарячкові призначення Трампа викликають шок у конгресменів: команда обраного президента намагається вгадати настрої в Конгресі та підбирає кандидатури, які не пов’язані з політичним істеблішментом у Вашингтоні. Такий підхід можна пояснити небажанням Трампа більше покладатися на відомих республіканських політиків. Під час його першого терміну багато членів уряду відкрито протистояли Трампу і відмовлялися виконувати його доручення.

Цього разу президент зробив ставку на бізнес: Трамп залучив до своєї адміністрації не лише близького прихильника Ілона Маска, а й цілу когорту бізнесменів із Кремнієвої долини, які відповідатимуть за ключові технологічні напрямки, як-от криптовалюта і штучний інтелект. Наприклад, керівником новоствореного Департаменту підвищення ефективності уряду разом із Маском буде підприємець та інвестор Вівек Рамасвамі.

Девід Сакс, колишній виконавчий директор PayPal і венчурний інвестор, відповідатиме за політику в галузі криптовалют і штучного інтелекту. Стівен Файнберг, інвестор-мільярдер і співзасновник Cerberus Capital Management, був номінований на посаду заступника міністра оборони. Очікується, що генерального директора Cantor Fitzgerald Говарда Лютника призначать міністром фінансів. Це свідчить про недовіру Трампа до бюрократії та бажання підібрати лояльних виконавців, які будуть завдячувати своїм становищем особисто президенту. До того ж ніхто з них не має міцних зв’язків у Вашингтоні.

Експерти розглядають кардинальний варіант «рецесивних призначень» в обхід Конгресу для призначення своїх кандидатів на ключові посади в уряді. Юрист Ед Вілан припустив, що Трамп може примусово розпустити Конгрес, якщо Палата представників і Сенат не погодяться піти на канікули: саме цей період бездіяльності парламенту міг би дати можливість призначити потрібних кандидатів на тимчасові посади. Однак цей механізм підірве принцип поділу влади і викличе чергову кризу.

Головна проблема Трампа під час майбутнього другого терміну полягає в нелояльності республіканців, які зайняли обидві палати Конгресу, завдавши нищівної поразки демократам на останніх виборах. Фактично Республіканська партія розкололася на кілька протиборчих груп, жодна з яких не контролює ситуацію повністю. За формальної більшості Трампу буде непросто домовитися з республіканцями щодо ключових реформ, задуманих його командою.

Інше питання – це зовнішня політика. Колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон розкритикував політика за відсутність глибоких знань і послідовної стратегії у відносинах з іншими країнами. Болтон вважає, що Трамп робить наголос на особисті стосунки із зарубіжними лідерами, особливо з автократами, замість дотримання дипломатичного протоколу і ретельного аналізу ситуації. Рішення Трампа нагадують «нейронні спалахи» без будь-якої системності, стверджує експерт.

Болтон попереджає, що під час другого терміну Трампа ризик міжнародних криз «набагато вищий» через його нездатність ухвалювати зважені та обґрунтовані рішення. Найочікуваніші з них – укладення мирного договору між Росією та Україною і відновлення торгової війни з Китаєм. Він мало що знає про зовнішню політику. Він не великий любитель читання. Час від часу він читає газети, але матеріали брифінгів майже ніколи не читає, бо не вважає їх важливими», – додав його колишній радник.

Ці побоювання виглядають переконливішими на тлі шокуючих висловлювань Трампа. Наприклад, у своїй соцмережі Truth Social Трамп заявив: «З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією – це абсолютна необхідність». Під час свого першого терміну Трамп у 2019 році вже пропонував США купити Гренландію. Ідею відразу категорично відкинули як Данія, так і влада острова.

Також Трамп зажадав, щоб Панама повернула Панамський канал США, якщо країна не буде керувати водним шляхом так, як він вважає прийнятним. У 1977 році США і Панама підписали два договори про поетапне припинення контролю США над каналом. Після періоду спільного управління, а пізніше – вторгнення США 1989 року з метою повалення військового лідера Мануеля Нор’єги Панама взяла повний контроль над каналом 1999 року. Влада країни виступила різко проти такої вимоги.

Якщо під час першого терміну дії Трампа стримувалися деякими республіканцями, то зараз президент почувається набагато впевненіше. Трамп призначає на ключові посади лояльних йому людей, включно з тими, чиї погляди є суперечливими і можуть призвести до протиріч. Також політик розраховує на консервативну більшість у Верховному суді, яка може сприяти реалізації його планів. Непередбачуваність поведінки політика посилиться, оскільки Трампу не потрібно переобиратися – і він може використати свій останній шанс для досягнення цілей будь-якими засобами.

І республіканці, і демократи в Конгресі здебільшого згодні з тим, що Трамп поводитиметься ще сміливіше й більш безкомпромісно на другий термін. Однак вони не впевнені в наслідках цих дій. «Найгрубіша політична відповідь така: демократи виграють у довгостроковій перспективі від посилення позицій Трампа, тому що Трамп завжди заходить занадто далеко, коли його не стримують», – заявив соціолог Мілтон Беннет.

Істотним стримувальним фактором для Трампа може бути економічна ситуація: багато в чому він отримав потужну підтримку на минулих виборах через невдоволення американців політикою Байдена. Якщо Трамп зможе забезпечити економічну стабільність для виборців, то його підтримка збережеться, навіть якщо інші дії президента не будуть популярними. В американців є явний запит на поліпшення добробуту – і вони готові не помічати надмірний радикалізм і суперечливість обраного президента.