Угода з дияволом: чому президент Вучич звинуватив Захід в організації протестів у Сербії?
10 серпня цього року в Сербії почалися протести проти проекту з видобутку літію австралійсько-британського концерну Rio Tinto. Президент країни Александр Вучич передбачувано заявив, що протестувальники за підтримки Заходу збираються влаштувати в Сербії «кольорову революцію». Однак лише місяць тому він же уклав із представниками ЄС угоду про постачання літію. Чому ж Вучич стверджує, що за протестами стоять країни Заходу? І як мітинги вплинуть на відносини Сербії та ЄС?
На початку серпня 2024 року тисячі людей вийшли на вулиці Белграда, протестуючи проти проєкту видобутку літію австралійсько-британської гірничометалургійної компанії Rio Tinto. За словами активістів, відкриття рудника завдасть непоправної шкоди навколишньому середовищу в регіоні Ядар на заході Сербії, де розташоване родовище літію.
Протестувальники скандували «Rio Tinto, забирайся із Сербії» і тримали в руках плакати з написом «Ми не віддамо Сербію». Вони також зайняли дві головні залізничні станції в Белграді. Учасники протестів вимагають ухвалення закону про постійну заборону на видобуток літію і бору, оскільки він призведе до забруднення вод і ґрунтів, а також негативно вплине на здоров’я населення країни. За оцінками міністерства внутрішніх справ Сербії, у мітингах узяли участь від 24 тис. до 27 тис. осіб.
Реакція авторитарного президента Сербії Александра Вучича на масові протести була передбачуваною. Він заявив, що російська розвідка попередила його про те, що в країні готується переворот за підтримки Заходу. «Ми отримали офіційну інформацію від РФ, яка передана і дійшла офіційними каналами. Ми з цим розбираємося. За це відповідає Агентство безпеки та інформування (BIA, сербська розвідка), і люди, які на цьому спеціалізуються, виконують свою роботу», – сказав він.
Вучич навіть використав улюблений термін російського режиму, яким Москва називає будь-які виступи населення проти влади – «кольорова революція». «Це частина гібридного підходу до проведення «кольорових» революцій», – заявив президент журналістам, знову ж таки маючи на увазі, що за протестами стоять країни Заходу. При цьому всього за місяць до цього саме він уклав угоду про постачання літію в ЄС.
Наприкінці липня канцлер Німеччини Олаф Шольц і заступник голови Єврокомісії Марош Шефчович уклали в Белграді низку угод, які надали ЄС і європейським автовиробникам доступ до сербського літію. Зокрема, Шефчович і міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович підписали угоду про формалізацію ланцюжка поставок сировини в ЄС і переробки літію, видобутком якого займеться Rio Tinto. Також було підписано протоколи про наміри з провідними європейськими автовиробниками, на кшталт німецького Mercedes-Benz і франко-італійського Stellantis.
«Це важливий європейський проєкт, який сприяє тому, що Європа буде суверенною і незалежною в постачанні сировини в мінливому світі», – заявив Шольц з приводу укладених угод. Якщо проєкт Rio Tinto вартістю 2,4 млрд доларів буде реалізовано, то він зможе покрити 90% нинішніх потреб Євросоюзу в літії, який є ключовим компонентом в акумуляторах для електромобілів і мобільних пристроїв. Європа потребує цієї сировини для того, щоб здійснити перехід до транспорту без шкідливих викидів у рамках свого «Зеленого курсу».
Сам же президент Вучич перед підписанням угод визнав, що проєкт відкриття літієвої копальні не користується підтримкою населення Сербії, але заявив, що, на його думку, «люди будуть дедалі більше підтримувати свою країну і свій уряд, щойно побачать рівень прихильності та ретельності, з яким підійшли до цього проєкту». Щоправда, поки що реакція є радше зворотною.
Чому ж тоді Вучич тепер звинувачує країни Заходу в тому, що вони стоять за протестами проти проєкту Rio Tinto, хоча саме Заходу цей проєкт вигідний насамперед? Причому йдеться не тільки про ЄС, оскільки посли США і Великої Британії в Сербії також підтримали проєкт.
Багато в чому це просто улюблена тактика Вучича, який звик, як багато інших авторитарних лідерів, звинувачувати Захід у всіх гріхах. За словами експерта з російсько-сербських відносин Александра Джокіча, якщо Москва заявляє про те, що в Сербії відбудеться «кольорова революція», то президент Сербії «може позиціонувати себе як хороброго або майже міфологічного борця зі злим Заходом, який втручається у справи країни». Власне, в даному випадку Росія так і зробила, оголосивши, що «в Сербії за участю представників західних країн готуються масові заворушення з метою влаштувати в республіці державний переворот».
Сам же Вучич сказав, що країни Заходу «голосно мовчать» про протести, які відбуваються, хоча мали б підтримувати відкриття літієвого рудника, тому, що, з одного боку, хочуть прибрати його, а, з іншого, залишити за собою право ухвалювати рішення про долю літію. Виходить, що сам проєкт Rio Tinto, проти якого і виступають протестувальники, все ще гарний і потрібний, а країни Заходу просто хочуть за допомогою масових виступів влаштувати переворот і прибрати неугодного їм президента, з яким вони лише місяць тому угоди про видобуток літію й уклали.
Хоч як дивно, але ця суперечлива риторика не надто вплинула на населення Сербії та самих протестувальників, які добре усвідомлюють, кому насамперед вигідний проєкт Rio Tinto. «Ми стаємо колонією всіх великих держав», – сказав лідер протесту в селі Горне-Недельїце на північному заході країни Небойша Петкович.
Активна підтримка проекту з видобутку літію з боку Євросоюзу не сховалася від населення Сербії. За даними опитувань у липні 2024 року, за вступ країни до ЄС виступали лише 40% респондентів, що майже вдвічі нижче, ніж у 2009 році. Обіцянки європейських політиків підтримувати і просувати демократію в Сербії, яка вже давно є кандидатом на вступ до міжнародного об’єднання, дедалі більше здаються сербам не більш ніж ритуальними заявами.
Ба більше, сербська опозиція побоюється того, що ЄС може проігнорувати дедалі більше сповзання країни під керівництвом президента Вучича і його Сербської прогресивної партії до авторитаризму в обмін на те, що той придушить протести проти відкриття літієвого рудника. І поки багато в чому так і відбувається. «Євросоюз лицемірить, оскільки підтримує диктатора в Сербії, який заблокував судову систему, ЗМІ та все інше, але для Брюсселя це прийнятно, оскільки він [Вучич] поставить літій, якого ЄС так гостро потребує», – сказав Петкович.
Фактично ця ситуація вигідна обом сторонам. Вучич може продовжувати звинувачувати Захід у всіх гріхах, при цьому укладаючи з ним угоди в тих сферах, де йому це вигідно. А країни Заходу ж можуть багато років не пускати Сербію в ЄС через проблему Косова і критикувати сербського президента за порушення на виборах, але водночас домовлятися з ним там, де вони можуть від цього щось отримати, наприклад, необхідний для європейської автопромисловості літій. І обидві сторони не зацікавлені в тому, щоб ця ситуація кардинально змінювалася, тому за часів Вучича як президента цього, найімовірніше, і не станеться.
І Вучич, і Захід проявляють політичний прагматизм, переслідуючи свої власні інтереси. Єдині ж, хто перебуває в програші – це прості серби, які дедалі більше розуміють, що їхні права ніхто з європейських політиків, попри всі гучні слова, захищати не збирається.