Вам бан: чи заборонять у Німеччині ультраправу партію «АдН»?

Наприкінці січня в німецькому парламенті почалися дебати про заборону вкрай правої партії «Альтернатива для Німеччини», яку звинувачують у загрозі конституційному порядку в країні. Однак в умовах швидких парламентських виборів у ФРН, які відбудуться 23 лютого, таке рішення може стати справжнім подарунком для ультраправих, які посідають друге місце серед партій за популярністю в країні. Чи заборонять «АдГ» просто перед виборами? І до чого це може призвести?

Наприкінці січня в бундестазі відбулися перші дебати щодо двох клопотань про заборону ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» («АДН»), яку звинувачують у тому, що вона є правоекстремістською політичною силою і несе загрозу конституційному порядку в країні. Якщо більшість депутатів парламенту підтримають ці пропозиції, то бундестаг звернеться до Федерального конституційного суду, щоб той провів розслідування й ухвалив рішення про можливу заборону «АдН».

Перше клопотання внесли 43 депутати від партії «Зелених», які пропонують доручити спікеру парламенту Бербель Бас «негайно призначити експертів» для того, щоб вивчити перспективи будь-якої заяви про заборону «Альтернативи для Німеччини», перш ніж звертатися до Федерального конституційного суду. Вони також закликають уряд країни «надати експертам усі матеріали, наявні в розпорядженні в нього і в підпорядкованих йому органів», і «звернутися до федеральних земель із проханням про підтримку».

Автори іншого клопотання, яке підтримують 124 депутати парламенту від різних партій – від правлячих нині соціал-демократів і «Зелених» до опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), не вважають за потрібне спершу зрозуміти, чи є шанси на успіх у заборони «АдН», а пропонують Бундестагу одразу звернутися до Федерального конституційного суду, щоб визнати цю партію неконституційною. «На карту поставлено не що інше, як наша ліберальна демократія», – заявив один з авторів пропозиції, депутат від ХДС Марко Вандервіц.

Однак у самому парламенті думки розділилися, оскільки багато політиків сумніваються в тому, що ініціювати процедуру заборони другої за популярністю партії в країні лише за кілька тижнів до позачергових парламентських виборів, які відбудуться вже 23 лютого, є гарною ідеєю.

«Важливо, щоб населення знало, що німецький бундестаг займається цим питанням і чітко окреслює, звідки походить загроза для демократії», – сказала одна з авторів пропозиції про заборону, депутатка Соціал-демократичної партії (SPD) Кармен Венгге.

Заборону «АдГ» також підтримав інший депутат від соціал-демократів Йоганнес Фехнер, який попередив, що правоекстремісти є серйозною загрозою для демократії. «АдГ» – антиконституційна партія, у парламентської фракції SPD щодо цього немає жодних сумнівів», – заявив він, пославшись на численні суперечливі та расистські заяви і вчинки представників партії за останні роки.

«Вони просувають злочинців зі свого числа на важливі парламентські посади. Вони пропагують етнонаціоналістичну ідеологію і прагнуть вигнати мільйони громадян з нашої країни», – додав депутат, маючи на увазі плани «АдН» щодо повернення мігрантів до країн їхнього первісного проживання, навіть тих, хто вже отримав німецьке громадянство.

Однак багато німецьких політиків, включно з лідером ХДС Фрідріхом Мерцом, чия партія лідирує в опитуваннях громадської думки, і навіть самим канцлером Німеччини Олафом Шольцем, який входить до SPD, висловилися проти заборони «Альтернативи для Німеччини». За словами Шольца, найгірше, що може трапитися – це неодноразові спроби заборонити партію, які в підсумку можуть закінчитися невдачею.

Проти заборони також виступила частина депутатів від ХДС і ліберальної Вільної демократичної партії Німеччини (FDP), які сумніваються в успіху цієї ініціативи як з політичних, так і з юридичних причин. Так, за словами депутата від ХДС Філіпа Амтора, його парламентська фракція принципово виступає проти заборони партій, вважаючи за краще боротися з екстремістськими ідеологіями політичними методами. «Ми віримо у здатність демократії розв’язувати проблеми і не вважаємо заборону партій правильним методом», – заявив він.

Амтор також додав, що буде складно подолати законодавчі бар’єри, встановлені Федеральним конституційним судом, для заборони партії, і наголосив, що невдала спроба може в підсумку лише посилити позиції ультраправих.

І справді, багато критиків пропозиції про заборону «АдГ» вважають, що саме обговорення цієї ініціативи грає на руку ультраправим, ще більше відштовхуючи їхній електорат і при цьому підживлюючи наратив, що саме традиційні партії підривають демократію, оскільки ігнорують думку виборців. «Я цілком упевнений, що в «АдН» є радикальні й навіть екстремістські елементи, – висловився з цього приводу голова парламентської фракції консервативного Християнсько-соціального союзу (ХСС), давнього партнера ХДС, Александр Добріндт, – але за жодних обставин я не хочу давати їй додаткову можливість виставити себе жертвою».

Схожу позицію також займає політолог, професор Вільного університету Берліна Гайо Функе, який скептично ставиться до ідеї повної заборони «АдГ» наразі. «Зараз головне – привернути увагу суспільства до антидемократичних поглядів партії. І потрібно поводитися обережно, щоб заборона не перетворила її на мученика», – поясни він.

Та депутат від «Альтернативи для Німеччини» Петер Берінгер уже поспішив звинуватити авторів пропозицій щодо заборони в бажанні виключити 12 млн виборців, які підтримують ультраправих, із політичного життя країни. За його словами, заборона «АдН» позбавить їх «демократичного, вільного права голосу». А співголова партії та кандидатка на посаду канцлера на майбутніх виборах Аліс Вайдель ще минулого року заявила, що заклики до заборони «Альтернативи для Німеччини» – це «повний абсурд, який показує антидемократичні настрої тих, хто висуває такі вимоги».

Загалом шансів на те, що «АдГ» все ж таки буде заборонено, зараз досить мало. Автори пропозиції безпосередньо про заборону користуються підтримкою 124 депутатів бундестагу з 733, чого не вистачить для успішного голосування з цього приводу. А враховуючи те, що представники найбільших німецьких партій виступили проти заборони, депутати від цих партій навряд чи масово підтримають цю ініціативу.

Підштовхнути парламентаріїв до голосування на користь заборони могла б позиція Федерального відомства з охорони конституції Німеччини, яке і займається стеженням за радикальними партіями. Спецслужба вже оголосила осередки «АдН» у Саксонії, Саксонії-Ангальті та Тюрінгії правоекстремістськими організаціями, але поки що утримується від такого самого рішення щодо всієї партії загалом, імовірно, щоб уникнути звинувачень у втручанні в майбутні вибори.

За всю історію сучасної Німеччини Федеральний конституційний суд ухвалював рішення про заборону партії тричі, і, що цікаво, зачіпаючи протилежні боки політичного спектра: у 1952 році він заборонив Соціалістичну імперську партію, яка вважала себе правонаступницею гітлерівської НСДАП, у 1956 році – Комуністичну партію Німеччини, а в 1994 році – неонацистську Вільну німецьку робітничу партію. При цьому нещодавні спроби заборонити неонацистську Націонал-демократичну партію у 2003 і 2013 роках закінчилися невдачею і призвели лише до припинення її державного фінансування.

За цих обставин заборона більш поміркованої «Альтернативи для Німеччини», яка офіційно не вважається правоекстремістською партією, буде ще складнішим завданням, особливо напередодні швидких виборів. А після виборів, на яких, найімовірніше, здобуде перемогу консервативний блок ХДС/ХСС (чий рейтинг зараз становить близько 30%), і бундестаг стане більш правим за своїм складом, ця пропозиція матиме ще менше шансів на успіх.

Крім того, заборона «Альтернативи для Німеччини», чия популярність продовжує зростати і чий рейтинг зараз становить близько 21%, лише призведе до подальшої радикалізації її прихильників. Виборці, які підтримують «АдН», і без того незадоволені так званим «брандмауером» – відмовою традиційних партій від співпраці з ультраправими, що був встановлений після Другої світової війни. І якщо їхню партію заборонять, то частина виборців може порахувати, що в них не залишилося більше способів обстоювати свої інтереси законними методами, і радикалізується, що може призвести до зростання політичного насильства в Німеччині. Навряд чи це те, чого хочуть домогтися автори ініціативи про заборону «АдН». Адже, як зазначив депутат бундестагу від ХДС Юрген Гардт, «багато лівих вважають, що потрібно ізолювати і маргіналізувати цих людей. Але це вкрай небезпечна стратегія. Адже за брандмауером продовжує палахкотіти пожежа».