Війна формулювань: українське питання розділило саміт ЄС-Латинська Америка

Саміт ЄС і Співтовариства держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC) залишив суперечливі враження. Це був перший форум ЄС-CELAC з 2015 року – і за вісім років розбіжності лише збільшуються. З одного боку, Європа прагне шукати нові точки опори у світі та балансувати між регіональними інтересами. З іншого, Великий Південь не бажає солідаризуватися з брюссельськими чиновниками в усьому.

«Це могло бути возз’єднання двох колишніх коханих, але Москва зірвала зустріч», – пожартувало видання Politico про підсумки саміту. Уперше за вісім років у Брюсселі зібралися представники 27 країн ЄС і 33 країн CELAC. Форум мав «символізувати відродження відносин», але захід показав, що політична дистанція між регіонами зберігається.

Протягом двох днів сторонам вдалося узгодити максимальну кількість договорів за весь час існування формату. Практичний підсумок саміту – це обіцянка ЄС інвестувати понад 45 мільярдів євро у 135 проєктів у сферах інфраструктури, рідкісноземельних матеріалів, зеленої енергетики, водневого палива, цифрових технологій та вакцин нового покоління. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заспокоювала гостей, що ЄС не прагне викачувати ресурси, а створюватиме нову інфраструктуру на місці.

Відкриваючи форум, вона заявила, що ЄС особливо зацікавлений у розвитку співпраці з Латинською Америкою в «умовах російської агресії в Україні та зростання впливу Китаю». Ці дві теми і стали основними для обговорення в кулуарах саміту: політична напруженість через війну на континенті поєднується з економічними труднощами, спричиненими не тільки підтримкою України, а й торговельними війнами між Китаєм і США.

Для Європи латиноамериканський ринок – це спроба піти від зростаючого впливу Китаю, який зацікавлений у розвитку відносин. ЄС опинився в дипломатичній пастці: залишаючись союзником США, Брюссель не хоче повністю підтримувати санкційну політику проти Китаю – це завдає серйозної шкоди європейській економіці. Карибський басейн і Латинська Америка – можливість убезпечити себе від непередбачуваного розвитку американо-китайських відносин. Програма ЄС «Глобальний портал» стала свого роду відповіддю китайській ініціативі «Один пояс – один шлях».

Якщо в економічній частині сторони швидко знайшли порозуміння, то в політичних справах експерти передбачали сильні тертя. Так і вийшло. Саміт закінчився скандалом: країни не змогли узгодити спільну заяву. На сайті Євроради зазначено, що учасники не домовилися тільки про один пункт документа, але не уточнюється, який. За даними Financial Times, каменем спотикання виявилося українське питання. В офіційній заяві лише йдеться про те, що країни «висловили глибоке занепокоєння» через війну в Україні та підтримали продовження зернової угоди.

«Ми дуже задоволені тим, що змогли домогтися від 60 країн дуже сильної позиції. 60 лідерів Євросоюзу і Латинської Америки сиділи за одним столом. Я і мій колега, співголова цього саміту Ральф Гонсалвес, відзначаємо, що тільки одна країна не дала своєї згоди на спільну декларацію через один параграф», – повідомив голова Ради ЄС Шарль Мішель.

Виявилося, що європейські чиновники були готові до такого повороту подій. Ще до початку саміту виявилися розбіжності ЄС і CELAC щодо України. Це завадило не узгодити участь у заході Володимира Зеленського, який мав прибути на саміт на запрошення Іспанії. Несподіванкою було те, що різні позиції просочилися за двері переговорних кімнат і показали: Латинська Америка не стане мовчати в обмін на великі інвестиції.

Видання стверджує, що різко проти підсумкового тексту декларації виступила Нікарагуа, яка і раніше не підтримувала західну точку зору на конфлікт. Наприклад, у березні 2022 року вона проголосувала в ООН проти резолюції з вимогою припинити військовий конфлікт. У лютому цього року вона повторно виступила проти. Також проти зациклення на українській темі виступали Венесуела і Куба – країни, які традиційно лояльні до Росії.

Також дипломатичні джерела передали, що латиноамериканські країни не захотіли затвердити запропонований ЄС фрагмент документа із засудженням війни в Україні обсягом у чотири абзаци. Гості схвалили декларацію саміту схвалили, але формулювання щодо України були «пом’якшені». У ЄС дуже розраховували на Бразилію та Аргентину, які вплинуть на інші делегації. Брюсселю було важливо показати, що стосовно війни обидві сторони солідарні. Але представники Нікарагуа, а також кількох інших країн не хотіли йти навіть на мінімальний компроміс.

У європейських лідерів такий підхід викликає подив. «Тут, у Європі, це важко уявити, але в Латинській Америці Росію зображують як мирну країну, що зазнала нападу з боку НАТО», – заявив польський прем’єр Матеуш Моравецький. «Слово «мир» не можна плутати зі словом «вторгнення», тому що мир і вторгнення – це два абсолютно різні поняття, і ми маємо бути відвертими в цьому», – сказала його італійська колега Джорджія Мелоні.

Обговорення дійшли до того, що нинішній голова в CELAC, прем’єр-міністр Сент-Вінсента і Гренадін Ральф Гонсалвеш прямо пов’язав російсько-український конфлікт із колоніальним минулим Європи, поставивши між ними знак рівності: «Історично ми потерпали від великої активності великих держав проти малих і бідних країн. Саме ці держави використовують такі принципи в Україні. Тому ми маємо покласти край цьому лицемірству». Тобто природа європейських конфліктів для заокеанських політиків залишається одноманітною.

Не можна сказати, що українське питання стало вододілом для учасників саміту. Однак європейський конфлікт в очах латиноамериканських політиків залишається насамперед європейським. І скільки б не продовжували в ЄС пов’язувати війну з глобальним порядком денним, форум показав, що це протистояння з Путіним залишається переважно справою Заходу – і розраховувати можна тільки на риторичну підтримку з боку глобального Півдня, але не на військову чи фінансову. Через вісім років світопорядок помітно змінився. Щоб оговтатися, сторони домовилися зустрітися в Колумбії через два роки.