Вода, вогонь і ядерний рубіж: чому Індія і Пакистан знову на межі війни

22 квітня 2025 року в кашмірському містечку Пахалгам сталася одна з найкривавіших атак за останні десятиліття: бойовики розстріляли 26 туристів, переважно індуїстів. Відповідальність за напад взяло на себе угруповання «Фронт опору» (TRF), яке Нью-Делі вважає проксі-структурою пакистанської «Лашкар-е-Тайба». Індія негайно звинуватила Ісламабад у підтримці тероризму, запустивши ланцюг подій, які за тиждень поставили дві ядерні держави на межу повномасштабного конфлікту. 

Суперечка за Кашмір, що почалася 1947 року після поділу Британської Індії, залишається головним джерелом напруженості. Регіон, де проживає переважно мусульманське населення, розділений між Індією і Пакистаном по лінії контролю (LoC), але обидві країни претендують на нього повністю. За останні 75 років тут відбулися три війни (1947, 1965, 1971), а також незліченні прикордонні сутички, включно з кризами 2016 і 2019 років. 

Після теракту в Пулвамі 2019 року Індія вперше з 1971 року завдала авіаудару по території Пакистану, що стало прецедентом для нинішньої ескалації. 

Поточна ескалація: від дипломатії до військових дій 

1. Дипломатичний колапс: Індія призупинила Договір про води Інду (1960), життєво важливий для Пакистану, де 65% сільського господарства залежить від цієї річки. Міністр енергетики Пакистану Аваїс Лехарі назвав це «актом водної війни»; 

Закриття повітряного простору, взаємні висилки дипломатів і зупинка торгівлі. 

2. Військові маневри: Індійський авіаносець INS Vikrant вийшов в Аравійське море, а Пакистан провів ракетні навчання; Щоденні перестрілки на лінії контролю: з 24 квітня зафіксовано 6 ночей обміну вогнем; Пакистан заявив про «достовірну розвідку», що Індія планує удар протягом 24-36 годин. 

Міжнародна реакція: світ на краю прірви 

• ООН закликала до «максимальної стриманості», підкресливши ризики ядерної ескалації. 
• США: Держсекретар Марко Рубіо провів переговори з лідерами обох країн, наполягаючи на деескалації, але водночас підтримав Індію в боротьбі з тероризмом. 
• Китай, традиційний союзник Пакистану, висловив «глибоку стурбованість», закликавши до діалогу. 
• Росія і Велика Британія рекомендували своїм громадянам уникати поїздок у регіон. 

 «Будь-який конфлікт між Індією і Пакистаном не відповідає фундаментальним інтересам сторін і загрожує стабільності всієї Азії», – заявив китайський міністр закордонних справ Ван І. 

Прогнози: можливі сценарії 

1. Обмежена військова відповідь: історик Шрінатх Рагхаван (BBC) нагадує, що після терактів 2016 і 2019 років Індія проводила точкові удари по таборах бойовиків у Пакистані. Нині Нью-Делі, ймовірно, обере аналогічну тактику, щоб задовольнити внутрішній запит на жорсткість, не провокуючи повномасштабну війну; 

• Ескалація через водну кризу: призупинення Договору про води Інду може призвести до катастрофи в Пакистані, де рівень річок уже впав на 20-25% через посуху. Якщо Індія почне перенаправляти воду, це спричинить гуманітарну кризу та посилить антиіндійські настрої;
• Ядерна загроза: за оцінками дослідження 2019 року, навіть обмежений ядерний обмін уб’є до 50 млн осіб і спричинить глобальне похолодання на 1-2°C, що призведе до голоду. 

«Ядерна зброя – це одночасно загроза і стримувальний фактор. Відповідь, найімовірніше, буде точковою, але ризик помилки величезний», – попереджає політолог Крістофер Кларі (Університет Олбані). 

Думка експертів: що кажуть аналітики? 

1. Майкл Кугельман (Wilson Center): «Головна мета Індії – політична: Моді потрібно показати силу перед виборами 2026 року. Але Пакистан відповість дзеркально, як у 2019-му». 
2. Саєд Мухаммед Алі (пакистанський аналітик): «Індія використовує кризу, щоб зміцнити зв’язки зі США і послабити позиції Китаю в регіоні». 
3. Халід Хуссейн Баат (фермерський союз Пакистану): «Перекриття води – це справжня війна. Ми вже страждаємо від посухи, а тепер нас хочуть добити». 

Висновок: чи є вихід? 

Історія показує, що Індія і Пакистан вміють зупинятися біля краю прірви. У 2019 році після ударів у Балакоті сторони змогли деескалувати конфлікт завдяки посередництву ОАЕ і США. Сьогодні, однак, ситуація ускладнюється внутрішньою політикою: 

• Індія: прем’єр Моді, чий рейтинг падає через економічні проблеми, може використати «маленьку переможну війну» для консолідації електорату; 
• Пакистан: Уряд Шахбаза Шаріфа, ослаблений протистоянням з Імраном Ханом, не може дозволити собі виглядати поступливим. 

 «Єдиний спосіб уникнути катастрофи – відновити переговори щодо Кашміру і створити механізми запобігання конфліктам», – заявив Антоніу Гутерріш, генсек ООН. 

Поки ж світ завмер в очікуванні: чи стане травень 2025 року місяцем, коли дві атомні держави перейдуть від погроз до дій, чи дипломатія в останній момент візьме гору?