Як російсько-українська криза вплинула на Білорусь

Понад місяць минуло з початку так званої російської спеціальної військової операції в Україні. Як і раніше, складно підбивати якісь підсумки або робити висновки. Але одне можна сказати з впевненістю – життя величезної кількості людей перекинулося з ніг на голову. Навіть тих, хто ніколи не цікавився політикою, ніколи не був в Україні і взагалі ніяк із цією країною не пов’язаний. Звичайно, неможливо порівнювати втрату життя з неможливістю робити якісь повсякденні прості дії, на кшталт оплати покупки смартфоном. Тим не менш, для когось навіть така дрібниця стала приводом «прокинутися» і постаратися розібратися в тому, що відбувається.

І очевидно, що безпосередні учасники конфлікту, безумовно, зазнають величезних втрат (причому з обох боків). Однак події розгортаються так, що стає очевидним, навіть нібито перебуваючи осторонь, можна відчутно постраждати. Так, наприклад, відбувається із Білоруссю. Війна біля її кордонів дедалі більше позначається економіці.

Логістичний центр більше не центр?

Як не крути, але Білорусь до певного часу була великим логістичним центром. Головним чином це було з географічним становищем країни. Транзит, експорт тощо. – усе це фактично «годувало» Республіку, нехай не на всі 100%, але внесок у загальний добробут країни був досить значний. Тим більше, що в результаті одні вкладалися в модернізацію транспортної інфраструктури, таким чином підтримуючи пристойний стан білоруських доріг, інші забезпечували безбідне існування залізничного сполучення. Знову ж таки, білоруські далекобійники, мабуть, ще до зародження мема про окремий соціальний прошарок – айтішників – могли собі дозволити цілком заможне, за місцевими мірками, існування.

Черги із фур на білорусько-польському кордоні, фото: Sputnik.by

І саме з погляду логістичних зв’язків країні було дуже вигідно, якщо не дружити, то хоча б підтримувати прийнятні стосунки буквально з усіма. Звичайно, це політика, тому контакту десь було більше з одними, ніж з іншими, але, вочевидь, жодні конфлікти та розриви зв’язків Білорусі не були потрібні. І ще пару років тому зберігати такий баланс, що влаштовує всі сторони, цілком собі вдавалося. Але за відчуттями, десь із 2020 року глава держави ґрунтовно загнав Республіку у залежність від Росії, а після цього, як кажуть, вибирати не доводиться – треба дотримуватися вектора «старшого брата», причому навіть на шкоду собі. Як у принципі і вийшло.

Здається, вже навіть ніхто не зазначає, які пакети санкцій впроваджують країни Заходу щодо Білорусі з формулюванням «пособництво у вторгненні Росії в Україну». А ось наслідки, які несуть ці обмежувальні заходи, хвилюють тепер не лише чиновників, які потенційно можуть виявити себе в одному із чергових списків, а й простих людей.

За словами експерта, зараз Білорусь перебуває під безпрецедентним тиском, з яким ніколи не стикалася у своїй історії. Всі колишні санкції, за великим рахунком, не приносили настільки руйнівного ефекту і на тлі поточних, швидше, сприймаються тепер як прикра перешкода, а не серйозна проблема.

Щоразу все більш потужні удари наносяться по найстратегічнішому сектору — це, як ми вже говорили, транспорт і логістика. Білоруським перевізникам уже заборонили в’їзд до Євросоюзу, і ніхто не може гарантувати того, що транспортні компанії одного «прекрасного дня» просто відмовляться працювати з білорусами.

Такий розклад порушує налагоджені ланцюжки поставок, а це неминуче веде до проблем у багатьох виробничих процесах.

Фінанси співають романси

Що стосується якихось прямих обмежувальних заходів у фінансовому секторі, то тут, безумовно, поки що ситуація не настільки жорстка, як, наприклад, у Росії (що логічно). Так, виникають перебої із платежами. Так, доводиться враховувати ефект від санкцій, що спостерігається у російських партнерів. Тим не менш, поки що реальних проблем не так багато. Однак бізнес серйозно побоюється, що настане день, коли не пройде оплата за товар. Деякі, до речі, досі не реалізовують продукцію, бо не розуміють, що далі буде з курсом долара (який буквально за тиждень знизився майже в 1,5 раза), з постачанням загалом. Словом, проблеми лише набирають обертів.

До речі, проблеми з платежами в Росію та з неї заважають перекрити російським експортом втрати на європейському напрямку. Ніхто не готовий до ситуації, коли раптово зіткнешся з платежем що не проходить і неясним його майбутнім (коли все-таки минеться, який до цього дня буде курс тощо).

Експерти вже прогнозують падіння ВВП у річному еквіваленті становитимуть 10%. Словом, це просто сильний удар. Навіть якщо порівнювати із ситуацією у 2015-2016 роках, коли падіння склало 7% ВВП. Так, тоді це було теж відчутно, але ситуація погіршувалась досить планомірно, не було різкого, як кажуть по телевізору, «негативного зростання», тому прості громадяни не так сильно це відчули, відповідно особливо не було жодної суспільної реакції. Тепер все відбувається буквально блискавично, а це завжди величезний ризик. Тим більше, що дуже багато негативу накопичилося в людях з 2020 року: то пандемія, то протести, то тепер війна…

При цьому зараз неможливо будь-що прогнозувати, давати якісь втішні рішення, які могли б подарувати надію на те, що криза скоро закінчиться. Усі перебувають у напруженому очікуванні: від великих бізнес-гравців до бюджетників.

Ціни готуються до стрибка, а зарплати до затримок

Щодо болючої для білорусів теми – цін на продовольство, то тут теж нічого доброго. Середній чек після походу в магазин за абсолютно простим набором товарів, як хліб, молоко, яйця і т.п. – Суттєво збільшився. А за фактом, стрибок цін ще навіть не почався до ладу.

Деякі песимістично пророкують появу такої, загалом невластивої Республіці, речі, як затримка зарплат. Очікується зростання безробіття

Безперечно, влада не сидить на місці, спускаючи ситуацію на самоплив. Однак у поточних умовах, здається, жодна стратегія не може гарантувати, що ситуація якось налагодиться.

Очевидно, що навіть якщо в Україні відбудеться перемир’я, конфлікт буде улагоджений і світ перейде в стадію «зализування ран», то на відновлення навіть того, що сталося на сьогоднішній день, піде далеко не один рік. Причому не факт, що санкції буде знято одномоментно, із цим вантажем Білорусі доведеться жити ще досить довгий час.

Крім того, якщо в більш спокійних умовах, можна було б пом’якшувати негативні тенденції, використовуючи накопичені ресурси, залишки профіциту бюджету минулих років, золотовалютні резерви і т.п., то тепер це робити просто небезпечно, тому що невідомо, що буде далі і чи можна буде в принципі якось потім усе витрачене. А ризики – залишитися ні з чим, дуже великі.

Є варіант, як завжди, спробувати якось вибратися з ями за рахунок Росії. Але зараз, по-перше, сама РФ перебуває у вкрай не стабільному становищі. А по-друге, невідомо, як відреагує світова спільнота на ще більше зближення.

Загалом усе, як завжди. Єдине, що очевидно – ситуація, м’яко кажучи, не дуже хороша, а що буде далі хочеться вірити, що «поживемо-побачимо».