Як в Україні на «скручуваннях» ПДВ під дахом податківців держбюджет втрачає мільярди гривень

Корупційний скандал навколо «скручувань» на податку на додану вартість (ПДВ) в Україні набирає нових обертів, завдяки результатам роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (ТСК). Майже через рік роботи, з весни 2020 по травень 2021 року ТСК дійшла висновку, що махінації з ПДВ є масовим явищем і завдають значних втрат державному бюджету. Протягом 2020 року країна недоотримала через ці афери в цілому близько 49 мільярдів гривень.

Крім того, розслідування виявило, що при продажу сільськогосподарської продукції за кордон, компаніями експортерами виводиться в офшори валютна виручка в розмірі 10 мільярдів гривень на рік, яка за законом повинна повертатися в Україну. При дослідженні ситуації з незаконним відшкодуванням ПДВ в Україні, виявилось, що недобросовісним підприємцям вдалось ошукати бюджет ще на 2,5 мільярди гривень. Документи, які свідчать про ці злочини, вже передано у відповідні правоохоронні органи: Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), Державне бюро розслідувань (ДБР), Службу безпеки України і Національну поліцію.

Журналіст Михайло Фрадкін, який співпрацює з нашим проектом, відвідав засідання слідчої комісії парламенту, а також поспілкувався з експертами і держчиновниками, і з’ясував, які особливості механізму «скручування» ПДВ в Україні, від яких ще корупційних схем бюджет України втрачає мільярди гривень, а також, хто саме з працівників в Державній фіскальній службі і Державній податковій службі України причетний до цих незаконних операцій.

Перші гучні заяви про корупційні схеми з ПДВ і причетність до цих афер державних чиновників, ще в березні минулого року зробив колишній міністр фінансів України Ігор Уманський. Екс-головний фінансист України розповів, що собою уявляють так звані «скручування» ПДВ, та який механізм їх функціонування, і як чиновники з податкової служби та  ДФС «кришують» цей процес.  Але цим він не обмежився і написав подання на звільнення на той час  очільників Державнї податкової служби Сергія Верланова і Державної митної служби Максима Нефьодова.

В інтерв’ю NewsPrice Ігор Іванович розповів, що корупційна схема зі «скручування» ПДВ, хоч на перший погляд нескладна, насправді, розроблена доволі підступно:

«Наприклад, компанія-імпортер завозить в Україну офіційно партію бананів з документами, при цьому виникає ПДВ до сплати при імпорті цих продуктів. Банани завезли на склад, і за готівку в гривнях продали, при цьому цей продаж не оформлювали юридично і документально. За паперами ця продукція, нібито, все ще у фірми-імпортера. Потім документи на партію бананів продають іншій компанії. Але в дійсності цих бананів фізично вже не існує. Фірма, яка придбала документи на банани, укладає угоду з третьою стороною, відбувається документообіг, і нарахування вхідного ПДВ, який отримує перша компанія-імпортер, яка спочатку завезла цю продукцію, в даному випадку ці банани в Україну. Далі, в компанії, що придбала документи на банани, відбувається «диво», папери на продукцію – банани «перетворюються» на документи на зерно. Після чого через три фірми-прокладки відбувається експорт цього зерна вже за кордон. І у підприємства, яке здійснило махінацію з підробкою документів? виникає ПДВ до відшкодування,  але насправді за законом цього не повинно бути.»

Ігор Уманський зауважує, важливою особливістю кришування і супроводження схем «скруток» ПДВ є причетність до цих оборудок корумпованих посадовців податкової служби:

«Податкова звітність, в тому числі і щодо нарахування ПДВ, ведеться в електронному вигляді. Для заміни коду КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності), до відповідних баз має бути внесена конкретна інформація. Співробітники податкової служби одразу бачать, звідки взяли зерно і куди поділися банани. Більше того, у податківців існує спеціальний IT підрозділ, який моніторить та аналізує ризики оподаткування та нарахування ПДВ. Подбні незрозумілі зміни в КВЕД відображаються в системі. Тож, при адекватних умовах роботи співробітників податкової служби підозріла операція має бути негайно зупинена.»

Щоб приховати свої протиправні дії в електронній програмі реєстрації податкових декларацій, корумповані чиновники замовляють у хакерів  спеціальні DDOS-атаки на комп’ютерні системи податкової служби, після яких, як стверджує Ігор Уманський, в системі практично неможливо побачити підозрілі зміни.

Уманський підрахував, що за термін його перебування на посаді міністра фінансів, на «скручуваннях» ПДВ бюджет втрачав близько п’яти мільярдів гривень щомісяця, і саме ці дані вплинули на створення в кінці квітня 2020 року Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування фактів значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, яку очолив депутат від партії «Батьківщина» Іван Крулько.

«Коли я був міністром, то наполягав на політичній відповідальності керівників податкової і митної служб в зв’язку з втратами державного бюджету, зокрема і через «скрутки ПДВ». Сергія Верланова і Максима Нефьодова призначили  керувати податковою та митною службами відповідно ще в 2019-му. Обіймаючи посади очільників цих державних установ, вони взагалі не реагували на правопорушення, або робили вигляд, що не знають про ці схеми. Тобто, або вони не компетентні, або свідомо закривали очі на корупційні оборудки.»

Однак, звільнений в кінці квітня 2020 року з посади голови податкової служби Сергій Верланов в коментарі нам категорично заперечив свою причетність до махінацій зі скрутками ПДВ:

«Документи, які надав пан Уманський, некоректні, непрофесійні і не відповідають дійсності. З вересня 2019 року надходження до бюджету від податків зросли. Державна податкова служба, коли я її очолював,  продуктивніше адмініструвала податки.»

Колишній голова податкової стверджує, коли він очолював відомство з 2019 по 2020 рік, його підлеглі чітко дотримувалися постанови Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

«Всі знають, що рівень так званого «схемного» податкового кредиту зменшується. Є наказ № 543 від 28.11.2015 року «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ»

Пhавоохоронні органи мають оприлюднити результати розслідування. Ці випадки відбувалися ще до того. як мене призначили головою Державної податкової служби. Виявляється, що раніше попередні політичні еліти годувалися з махінацій з ПДВ, нині всі свої статки спрямували в медіа-активи і на політичну війну і тепер намагаються з мене зробити цапа-відбувайла», – зазначає Сергій Верланов.

До речі, восени минулого року навколо Сергія Верланова розгорівся новий корупційний скандал, який пов’язаний з провідним підприємством гірничо-металургійного комплексу України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«АрселорМіттал» – підприємство, яке видобуває залізну руду та виробляє сталевий прокат. 13.10.2020 року за рішенням Шевченківського районного суду міста Києва, на «АрселорМіттал» слідчі Служби Безпеки України провели обшук.

Перевірки СБУ і ДФС виявили, підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг»  за період з 2015-2019 року не сплатило податки в повному обсязі, а також визначили, що для криворізького комбінату значно зменшили вартість податкової ренти за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2,24 мільярда гривень. І занизили вартість ренти «АрселорМіттал» саме в Державній податковій службі України.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне антикорупційне бюро, СБУ та Офіс Генерального прокурора у відповідях на наші журналістські запити зазначили, що за процесуального керівництва прокурорів САП і детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за підозрою колишньому голові Державної податкової служби України Сергію Верланову в скоєнні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України: зловживання владою або службовим становищем, з метою отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, яке призвело до тяжких наслідків.

З відповіді Спеціальної Антикорупційної прокуратури України на запит NewsPrice: Повідомляємо, що за процесуального керівництва прокурорів САП детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за підозрою колишньому голові Державної податкової служби України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, щодо скасування ним податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов’язання одного із суб’єктів господарювання на суму більше 2 мільярдів гривень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Коли СБУ і ДФС робили обшуки на «АрселорМіттал Кривий Ріг», Сергій Верланов був за кордоном. Вже більше півроку він мешкає в Німеччині, де здійснює приватну адвокатську практику і на допити до Києва приїжджати «не бажає», незважаючи на те, що НАБУ оголосило йому про підозру. Через це детективи НАБУ не можуть провести необхідні слідчі дії, і тому 21.12.2020 року оголосили Верланова в розшук.  Знову викликали на допит екс-головного податківця України  на початку лютого 2021 року, але  Верланов  так і не з’явився в НАБУ.

З відповіді Національного Антикорупційного Бюро України на запит NewsPrice: 21 грудня 2020  відповідно до вимог та у порядку, передбаченому статтями 280, 281 кримінально-процесуального кодексу України прийнято рішення про оголошення у розшук підозрюваного і зупиненні досудового розслідування в зв’язку з його розшуком. Також інформуємо, що детективи Національного антикорупційного бюро неодноразово здійснювали виклики підозрюваного для проведення слідчих дій, способами передбаченими кримінально-процесуальним кодексом України, однак останній за викликами не з’являвся і про причини своєї неявки жодним чином не повідомляв.

Ми зв’язалися з помічником Верланова з проханням прокоментувати ситуацію навколо справи з заниженою рентою на використання надр компанією «АрселорМіттал Кривий Ріг» і Сергій Олексійович спеціально для Newsprice записав відео коментар на мобільний телефон і озвучив свою позицію у цій кримінальній справі:

«Я не ховаюся, як тільки мені стало відомо, що слідчі НАБУ бажають провести відповідні слідчі дії, я їх сповістив про своє місцезнаходження, я постійно проживаю тепер в Німеччині. Наскільки мені відомо, існує процедура, вона написана в кодексі, як це робиться в таких випадках, а саме – доручається відповідним органам юстиції в Німеччині, щоб вони мене допитали за місцем проживання. Я готовий свідчити  в будь-який спосіб, скайпом, інтернет- зв’язком, а також відповідати на міжнародні правові доручення в місцевих правоохоронних органах.»

Екс-податківець відверто вважає, всі звинувачення на його адресу, є політично ангажованими збоку діючої влади України:

«Це кримінальне провадження є фейковим. Воно починалося як абсолютний фарс, який  спеціально підготували до подій осені 2020 року, напередодні місцевих виборів. Вони бажали створити гучний ефект, але чим більше часу минає, тим більше я розумію, що справа набуває політичного забарвлення. Мета – вичавити мене з України, з публічного простору, з політичного життя, і помститися за ті реформи, що проводила моя команда, і які я тепер захищаю.»

«Почути» ще одну сторону конфлікту – «АрселорМіттал Кривий Ріг», нашій редакції не вдалося, тому на відправлений наш журналістський запит з проханням прокоментувати ситуацію і висловити свою позицію – жодної відповіді ми не отримали.

Втім, на офіційному сайті підприємства ми знайшли прес-реліз, опублікований 20 жовтня 2020 року, в якому представники криворізького комбінату заперечують  висунуті звинувачення і зазначають, що Офіс великих платників податків при ДФС навпаки збільшив для «АрселорМіттал Кривий Ріг» нарахування рентної плати за користування надрами при видобутку залізної руди. А що до сплати податків – прес-служба комбінату стверджує, що Офіс великих платників податків в 2019 році робив планову перевірку підприємства щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за попередні 4 роки. За результатами інспекцій контролюючий орган збільшив податкові зобов’язання для «АрселорМіттал Кривий Ріг» майже на 8 мільярдів гривень.

За підсумками перевірок компанія звернулася до суду, і судові процеси ще тривають. Тож настав час повернутися до головної теми матеріалу — розслідування махінацій зі «скручуванням» ПДВ, яке веде Тимчасова слідча комісія парламенту.

Як вже зазначалось вище, журналісту редакції Михайло Фрадкіну вдалось потрапити на засідання комісії, де були присутні чиновники ДФС, Державної подакткової служби, а також Міністерства фінансів України.

Очільник комісії Іван Крулько звертає увагу колег з ТСК, а також представників фіскальних служб на хитрощі, до яких вдаються різні фірми:

«Наприклад, існують підприємства і громадські організації, де працюють люди з інвалідністю, і ці компанії мають право на застосування нульової ставки ПДВ на поставку товарів, що вони виготовляють. Під час перевірок встановлено, деякі підприємства не відповідають цим критеріям і не мають право на відшкодування ПДВ. Наприклад, фірма «Супер-стиль» здійснює сортування імпортного секонд-хенду, а фіскальним органам вони надають інформацію, що працівники з  вадами здоров’я виготовляють нову продукцію. Як наслідок – відшкодовується ПДВ, передбачений цими операціями. Потрібно, щоб правоохоронні органи, ДФС перевірили ці організації, які вказують працівників з обмеженнями, задіяних на виготовлені нових товарів, та чи насправді зазначені фірми підпадають під дію податкового кодексу щодо «несправляння» ПДВ.»

Також Крулько демонструє, як співробітники податкової закривають очі на компанії, які роблять підозрілі операції з ПДВ:

«Податківці близько 80 разів заходили в електронну систему за  конкретний період часу і дивилися, що відбувається, доки фірма увесь ліміт з ПДВ не використала повністю. Наприклад, є одна компанія, яка за 4 дні до блокування, використала на 86 мільйонів гривень ПДВ,і лише коли у компанії   залишилась межа з використання ПДВ на 10 тисяч гривень, тільки тоді її зупинили.»

Зрозуміло, податківці свідомо надали можливість цій фірмі вчинити  подібне правопорушення, а потім компанія ліквідувалась. Або є інші випадки, коли сама  електронна система блокує фірму, цю інформацію вносять до журналу реєстрацій, начебто компанія заблокована,  а через невеличкий проміжок часу, наприклад за 5 днів, фірму розблоковують, і вона починає працювати і виводить «схемний» ПДВ. Суми по деяким компаніям були більше мільярда гривень, була фірма, яка навіть більше двох мільярдів схемного ПДВ змогла вивести.»

Назву саме цієї компанії члени ТСК вирішили поки не розголошувати,   досі триває досудове розслідування. Натомість представники комісії надали дані за 2019 і 2020 рік, які розкривають динаміку збільшення обсягів «скручування» ПДВ  за кожен місяць в ці періоди.

В січні 2019 року розмір «скрученого» ПДВ склав 1 мільярд 180 мільйонів гривень, в жовтні – обсяг фіктивного ПДВ досяг найвищої  відмітки за рік – 2 мільярди 549 мільйонів гривень, а вже наприкінці року, в грудні – трохи знизився до 2 мільярдів 475 мільйонів гривень. Загалом, сумарний обсяг втрат бюджету від скруток в 2019 році склав 21 мільярд 988 мільйонів гривень.

Показники за 2020 рік виглядають наступним чином: в січні розмір «скручування» ПДВ склав 2 мільярди 621 мільйона гривень, в листопаді – досяг   максимуму 4 мільярди 253 мільйона гривень, а вже в грудні на фіктивних ПДВ   бюджет втратив 3 мільярди 724 мільйонів гривень. В підсумку загальний обсяг «скрученого» ПДВ за 2020 рік виявився значно більшим, ніж в 2019 році, і склав 27 мільярдів 230 мільйонів гривень. Тож, за рік спостерігаємо зростання  на «скручуваннях» ПДВ на третину.

Своєю чергою виконуючий обов’язки Голови Державної податкової служби Євген Олейніков на засіданні слідчої комісії парламенту аналізує загальну динаміку відшкодування ПДВ за останні роки:

«У 2019 було заявлено до відшкодування 153 мільярди гривень, залишок 6 мільярдів гривень з минулого року, повернули 151 мільярд гривень, і 8,4 мільярда почали відшкодовувати вже у наступного року. За підсумками 2020 року заявка на відшкодування ПДВ склала 143 мільярди гривень. Зменшилась сума до відшкодування за рік фактично на 16 мільярдів. Нині кожна п’ята гривня повертається з бюджету протягом 15 днів від дати реєстрації податкової декларації.»

Виявляється. розмір «скрученого» ПДВ за рік збільшився на 6 мільярдів гривень, а загальний обсяг ПДВ в Україні до відшкодування зменшився з 2019 по 2020 на 16 мільярдів гривень. Робимо висновок, компанії «скрутчики» і «фірми-прокладки», через які проводяться махінації, стали інтенсивніше використовувати злочинний механізм.

Ми поцікавилися у виконуючого обов’язки Голови Державної податкової служби Євгена Олейнікова, як він оцінює роботу Сергія Верланова на посаді голови ДПС, і  він відповів красномовно:

«Я показав цифри Верланову в 2019 році, що ми отримали від податкових надходжень до бюджету, а пан Верланов тоді в Кабміні  погоджував скорочення доходів держбюджету. Він навіть не уявляв, що надходження до держбюджету  мають бути вдвічі більшими, ніж скорегував Верланов.  Для податківця такого рівня, це безумовно вирок. Верланов виявився професійно некомпетентним на своїй посаді.»

На цьому зробимо паузу, а в другій частині розслідування розповімо про інші види схем, які вигадали шахраї для «скручування» ПДВ, а також, розкриємо як Тимчасова слідча комісія разом з правоохоронними структурами виявили махінації, які відрізняються від звичайного «скручування» ПДВ, мова йдеться про прямі крадіжки мільярдів гривень з бюджету.