Занадто далеко зайшли: як Ізраїль втрачає підтримку серед західних країн

Наприкінці березня 2024 року американський політик Дональд Трамп, який називав себе «найпроізраїльськішим президентом США», сказав, що Ізраїль втрачає підтримку у світі, і йому потрібно закінчувати військову операцію в секторі Газа. Трамп став лише останнім у ланцюжку західних політиків, які заявили, що Ізраїль, відповідаючи на терористичну атаку ХАМАС 7 жовтня 2023 року, зайшов надто далеко, і має припинити війну. Але чи зупинить його втрата підтримки серед західних країн?

Після терористичної атаки палестинського ісламського угруповання ХАМАС на територію Ізраїлю 7 жовтня 2023 року, унаслідок якої було вбито, поранено та зґвалтовано безліч мирних мешканців, ізраїльтяни здобули величезну підтримку в усьому світі, насамперед, у США та інших західних країнах, для яких він є одним із головних союзників на Близькому Сході. Однак зараз, коли вже сам Ізраїль завдає ударів по мирних палестинцях, зокрема по жінках і дітях, а його військова операція в секторі Газа триває без чіткого терміну завершення, він поступово почав втрачати підтримку серед західних країн.

Так, наприкінці березня 2024 року кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп в інтерв’ю виданню Israel Hayom сказав, що Ізраїль має «завершити» воєнні дії в секторі Гази, і йому «потрібно бути дуже обережним», оскільки країна «втрачає велику підтримку» у світі. «Ви повинні закінчити свою війну. Закінчити її. Ви повинні це зробити. І я впевнений, що ви це зробите. І ми повинні досягти миру, ми не можемо допустити, щоб це тривало. Я кажу, що Ізраїлю слід бути дуже обережним, тому що ви втрачаєте велику підтримку у світі, вам треба закінчити роботу. І вам потрібно прийти до миру, до нормального життя для Ізраїлю і для всіх інших», – заявив експрезидент.

Експрезидент США Дональд Трамп

Трамп підкреслив, що його реакція на атаку ХАМАС 7 жовтня була б такою самою, як в ізраїльського уряду. Однак він додав, що Ізраїль зробив «дуже велику помилку», опублікувавши фото і відео з бомбардуваннями Гази, що налаштувало громадську думку у світі проти продовження військових дій.

«Я хотів зателефонувати (в Ізраїль) і сказати: не робіть цього. Ці фотографії та кадри. Я маю на увазі, відео бомб, які скидають на будівлі в секторі Газа. Це дуже погана картина для світової спільноти».

Трамп, який назвав себе найбільш «проізраїльським президентом» США, дав інтерв’ю в той самий момент, коли Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, що закликає до припинення вогню в секторі Газа. При цьому США, які в минулому користувалися правом вето, щоб не допустити ухвалення резолюцій, здатних зашкодити інтересам Ізраїлю, цього разу не зробили цього.

У відповідь прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу скасував візит своєї делегації до Вашингтона, що додатково посилило напруженість між ним та адміністрацією чинного президента США Джо Байдена, яка дедалі критичніше ставиться до запланованої ізраїльської військової операції в місті Рафахе на півдні Гази, де від конфлікту сховалися понад 1 млн палестинців.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху

Сам Байден, який після атаки 7 жовтня говорив про свою «тверду і непохитну» підтримку Ізраїлю, тепер попередив Тель-Авів, що він може втратити міжнародну підтримку, оскільки його наступ у Газі затягується. Він також закликав Нетаньяху змінити склад свого уряду. «Ізраїль користується величезною підтримкою переважної більшості країн. Якщо він буде продовжувати в тому ж дусі з цим неймовірно консервативним урядом, який у нього є… він втратить підтримку з усього світу», – сказав президент.

Крім того, в лютому цього року президент США підписав указ, що дозволяє вводити санкції проти ізраїльських поселенців на Західному березі річки Йордан. У Білому домі заявили, що Байден занепокоєний зростанням насильства на Західному березі з боку екстремістів, яке у 2023 році досягло «рекордного рівня». Воно загрожує миру, безпеці та стабільності Палестини, Ізраїлю та Близького Сходу загалом, а також інтересам Вашингтона.

А на початку березня 2024 року віцепрезидентка США Камала Гарріс виступила з різкою заявою, фактично розкритикувавши політику Ізраїлю в Газі. «Люди в Газі голодують. Умови нелюдські, і наша людяність змушує нас діяти. Уряд Ізраїлю має робити більше, щоб значно збільшити обсяги допомоги – у нього немає жодних виправдань», – наголосила вона.

Після цього представник Держдепартаменту США заявив, що у Вашингтоні вважають, що військова операція Ізраїлю в Рафасі призведе до його ізоляції та дистанціювання у відносинах із давніми партнерами.

Проти операції в Рафасі виступили й інші союзники Тель-Авіва на Заході. Так, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок перед візитом до Ізраїлю в лютому 2024 року сказала, що “Газа перебуває на межі краху. У Рафасі 1,3 мільйона людей туляться на невеликій території в найжахливіших умовах”.

“За цих обставин наступ ізраїльських сил на Рафах призведе до того, що гуманітарна ситуація повністю вийде з-під контролю. Тому що люди в Рафаху не можуть просто зникнути”, – підкреслила вона.

У заяві МЗС також було сказано, що Бербок «приведе аргументи на користь політичного процесу, який призведе до ще однієї гуманітарної паузи» в конфлікті, щоб підготувати ґрунт для «переговорів про постійне припинення вогню».

До припинення вогню в Газі закликав і президент Франції Емманюель Макрон, який заявив про це під час телефонної розмови з Нетаньяху в лютому 2024 року. Потім він знову закликав до негайного і постійного припинення вогню, щоб забезпечити великомасштабні поставки гуманітарної допомоги мирному населенню і його захист.

Президент Франції Емманюель Макрон

Під час телефонної розмови з королем Йорданії Абдаллою II з приводу «невиправданих жертв і гуманітарної ситуації в секторі Гази», «глави двох держав підтвердили свою рішучу незгоду з ізраїльським наступом на Рафах (на півдні Гази) і висловили загальне занепокоєння діями армії Ізраїлю з понеділка в лікарні Аль-Шифа (на півночі Гази)», – ідеться в заяві, опублікованій апаратом президента Франції.

І навіть Велика Британія, яка від початку конфлікту в Газі виступила одним із головних союзників Ізраїлю, продаючи йому зброю, відкидаючи заклики до припинення вогню і голосуючи проти резолюцій ООН у Раді Безпеки, висловила занепокоєння військовою операцією в Рафасі.

Під час телефонної розмови з Нетаньяху британський прем’єр Ріші Сунак заявив, що Лондон «глибоко стурбований загибеллю мирного населення в Газі та потенційно руйнівними гуманітарними наслідками військового вторгнення до Рафаха».

«Він повторив, що безпосереднім пріоритетом мають бути переговори про гуманітарну паузу (у конфлікті), щоб забезпечити безпечне звільнення заручників і полегшити надходження значно більшого обсягу допомоги до Гази, що призведе до довгострокового сталого припинення вогню», – ідеться в заяві уряду Великої Британії.

Усе це говорить про те, що Ізраїль поступово втрачає підтримку навіть серед своїх давніх союзників на Заході. Причиною цього є жорстокі дії ізраїльської армії, які вже вийшли за межі відповідної реакції на терористичну атаку ХАМАС 7 жовтня минулого року. За даними ООН, Тель-Авів завдав ударів по лікарнях, школах і будинках палестинців, унаслідок чого близько двох мільйонів мирних жителів були змушені покинути місця, де вони жили.

Згідно з міністерством охорони здоров’я Гази, від початку конфлікту було вбито понад 31 тис. 800 палестинців. Військова операція Ізраїлю в Рафасі неминуче призведе до ще більших жертв серед мирного населення, тому західні країни закликають Тель-Авів відмовитися від неї.

Наслідки ізраїльських бомбардувань Гази, 31 жовтня 2023 року

Водночас втрата підтримки з боку Заходу навряд чи зупинить Ізраїль, оскільки йому не звикати перебувати в конфлікті з міжнародною спільнотою. Так, жодна з країн світу, крім США, не визнає суверенітет Тель-Авіва над Голанськими висотами, захопленими ним під час Шестиденної війни 1967 року. Однак незважаючи на всі заклики світової спільноти, зокрема й Радбезу ООН, Ізраїль так і не повернув цю територію Сирії. Тому уряд Нетаньяху, який має серйозний намір розібратися з Палестиною, найімовірніше, не зупинить воєнні дії через критику західних країн.

Також не варто забувати про те, що на позицію чинного президента США Байдена чинять тиск американці арабського походження і прогресивні виборці, які зазвичай голосують за його Демократичну партію, які вимагають від нього домогтися припинення вогню в Газі й обмежити допомогу Ізраїлю. І тому Байден іде їм на поступки, щоб виграти президентські вибори, які відбудуться в листопаді цього року. У разі ж перемоги на них «найбільш проізраїльського президента» Трампа, який спирається на консервативних виборців, схильних підтримувати Ізраїль, допомогу Тель-Авіву можуть не лише не скоротити, а й навіть збільшити. Зрештою, Ізраїль є одним із головних союзників Вашингтона на Близькому Сході, тому ні США, ні інші західні країни, найімовірніше, не припинять його підтримувати, хоч би як Тель-Авів поводився під час конфлікту в Газі.