Жертви Асада: наслідки поваленого режиму

Здається малоймовірним, що повалений президент Башар Асад, який втік до Росії, буде змушений постати перед судом. Це не зупиняє правозахисників і юристів, які роками працювали над документуванням злочинів його уряду.

Менш ніж за десять кілометрів від центру Дамаска, у північно-західному передмісті Адра співробітники гуманітарної організації «Білі шоломи» виявили масове поховання. В Адрі була обгороджена цементними стінами ділянка землі, яка привернула увагу рятувальників. У невеликій ямі виявили кілька великих білих пластикових пакетів, які були заповнені останками людських тіл. Загалом у ямі було сім тіл. За словами місцевих жителів, асадити приганяли вантажівки з тілами загиблих і скидали їх у спільну могилу. Таких місць у Сирії виявляють дедалі більше.

За час правління Асада тисячі людей зникли безвісти, і тепер знадобиться чимало часу, щоб знайти їх. Вважається, що з 2011 року в Сирії зникло щонайменше 100 тисяч осіб. Правозахисні організації дійшли висновку, що понад 80 тисяч із них можуть бути мертвими. За даними Сирійської обсерваторії з прав людини (SOHR), що базується у Великій Британії, ще 60 тисяч осіб, як вважають, були закатовані до смерті.

Як і самі сирійці, так і правозахисні організації, такі як Сирійська оперативна група з надзвичайних ситуацій (SETF), повідомляють про дедалі більшу кількість масових поховань по всій країні. Наймасовішим із них вважається поховання в місті Кутейфа, розташованому на північний захід від Дамаска. За даними SETF, там можуть перебувати тіла близько 100 тисяч осіб, убитих за час правління Асада. Крім сирійських громадян у похованнях можуть бути останки громадян США, Великої Британії та інших іноземців, які зникли безвісти в Сирії під час правління Асада.

«У нас, безумовно, понад 100 тисяч осіб, які зникли і були закатовані до смерті цією машиною. Я не сумніваюся в таких числах, враховуючи те, що ми бачили в цих масових похованнях [під Дамаском]. Ми не бачили нічого подібного з часів нацистів. Ми говоримо про систему державного терору, яка стала машиною смерті», – заявив колишній посол США з особливих доручень Стівен Рапп, який займався розслідуваннями військових злочинів.

Правозахисна організація Human Rights Watch закликає захистити і дослідити ці могили. Однак фахівці стикаються з безліччю проблем. Наприклад, проблема ідентифікації тіл полягає в тому, що в Сирії не вистачає експертів і обладнання для цього. Процес ідентифікації передбачає, зокрема, збір ДНК і зберігання останків, а також ретельну документацію, для чого потрібні великі ресурси і фінансування.

Сирійська таємна поліція ретельно стежила за секретністю поховань. Опитані BBC сирійці повідомляють, що силовики знищували сліди братських могил, а людям було заборонено перебувати поруч або навіть виглядати з вікон, коли вони проводили поховання. Ці заходи також ускладнюють пошук нових місць, де досі перебувають убиті сирійці. Для пошуку братських могил фахівці застосовують супутникові знімки, які показують відмінності в ландшафті районів.

Інша проблема – це пошук свідків і виконавців. Після падіння режиму Асада багато його прихильників намагаються покинути країну, а документи, що компрометують, поспіхом знищувалися чиновниками. У деяких районах родичі жертв не чекали арешту підозрюваних і лінчували колишніх співробітників в’язниць і спецслужб. Плутанина, що настала після втечі Асада, дозволяє злочинцям знищувати докази.

Протягом громадянської війни, яка тривала в Сирії кілька років, правозахисні організації та уряди різних країн звинувачували Башара Асада і його батька Хафеза в проведенні масштабних позасудових страт і застосуванні хімічної зброї проти повстанців і мирних громадян. Сам Асад неодноразово заперечував, що його уряд порушує права людини.

Найбільш очевидним судом для розгляду злочинів режиму може бути Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі. Суд, серед іншого, ухвалює рішення про відповідальність окремих осіб за воєнні злочини та злочини проти людяності. Однак Сирія не є державою-учасницею МКС. Це означає, що суд не має юрисдикції на сирійській території. Зміна влади в країні теоретично може змінити цю ситуацію, проти чого може виступити Росія в Раді безпеки ООН.

У нової влади в Сирії немає мотивації співпрацювати з МКС, оскільки правозахисні організації раніше звинувачували в злочинах і угруповання повстанців, зокрема «Хайят Тахрір аш-Шам», що захопила Дамаск. Питання про правосуддя, найімовірніше, вирішуватиметься всередині країни. Лідер ХТШ аль-Голані вже оголосив, що складе список колишніх офіцерів, причетних до тортур і страт, і притягне їх до відповідальності, включно з тими, хто втік за кордон.

Щоб розв’язати цю юридичну дилему, західні юристи пропонують включити визначення злочинів проти людяності та військових злочинів до кримінального кодексу Сирії, а також підготувати умови для проведення судових процесів над колишніми прихильниками Асада. Також це може бути змішана модель, яка враховувала б як сирійську сторону, так і міжнародні сили. Однак для такого рішення необхідна політична воля, при цьому становище ХТШ сьогодні нестійке.

Судові процеси за злочини в Сирії вже проходили за кордоном, у таких країнах, як Німеччина та Франція. Наприклад, 2022 року колишній полковник сирійської розвідувальної служби був засуджений у Кобленці до довічного ув’язнення за злочини проти людяності. У США колишньому начальнику сирійської в’язниці також нещодавно було пред’явлено звинувачення в тортурах.

Однак для самого Асада ці процеси не можуть відбуватися заочно: колишній сирійський президент отримав притулок у Росії за особистим розпорядженням Володимира Путіна. Його арешт і справедливий суд виглядають малоймовірними в нинішній ситуації, однак у юристів є час підготуватися і зібрати всі докази для пред’явлення офіційних звинувачень.