Жінка проти 80-ти чоловіків: у Грузії провалився імпічмент президента

Гострий конфлікт між президентом і правлячою партією в Грузії закінчився перемогою глави держави. Парламент і уряд не змогли усунути з посади Саломе Зурабішвілі – відому європейську дипломатку, яка стала міністеркою закордонних справ за часів Міхеїла Саакашвілі, і 2018 року виграла президентські вибори. Чому партія, яка підтримала її, виступила проти президента?

Правляча партія «Грузинська мрія» не змогла відправити оголосити імпічмент президенту країни Саломе Зурабішвілі. Формальним приводом для усунення глави держави стали її закордонні відрядження, які вона здійснила попри заборону парламенту. Для оголошення імпічменту було потрібно 100 голосів зі 150, “за” висловилися 86 депутатів, проти виступив один, решта 53 законодавці не брали участі в голосуванні.

Саме за підтримки «Грузинської мрії» Зурабішвілі перемогла на виборах 2018 року. Однак між президентом і партією одразу почалися розбіжності, які переросли у відкритий конфлікт у червні 2022 року, коли Євросоюз відмовився надати Грузії статус кандидата в члени блоку. Країна подала заявку практично одночасно з Молдовою та Україною.

Натомість Єврокомісія запропонувала Грузії спочатку виконати дванадцять рекомендацій, щоб її заявку знову розглянули в Брюсселі. Серед них – знизити політичну поляризацію, забезпечити міжпартійне співробітництво, забезпечити незалежність і ефективність державних інститутів, удосконалити виборче право. При цьому Україна і Молдова отримали статус кандидата без жодних умов і вимог з боку ЄС.

Після відмови Зурабішвілі вперше за час президентства наклала вето на один із законопроєктів «Грузинської мрії» – про таємну слідчу діяльність. За словами президента, документ обмежував права людини, тоді як ЄС очікувала від країни зворотного. Проте у вересні депутати ухвалили закон повторним голосуванням, подолавши президентське вето.

Іншим приводом став законопроєкт про «іноземних агентів», який винесла на розгляд партія «Сила народу». «Грузинська мрія» заявила, що підтримає ініціативу. Проти ухвалення закону виступили грузинські та міжнародні правозахисники, у Тбілісі почалися масові протести. Зурабішвілі підтримала протестувальників і пообіцяла знову накласти вето, якщо законопроєкт ухвалять у парламенті.

Президентка неодноразово звинувачувала партію в проросійських поглядах, вказуючи, що закон про «іноагентів» написаний «під диктовку Москви». Також Зурабішвілі висловилася проти відновлення прямого авіасполучення з Росією, яке було припинено 2019 року. У травні цього року польоти відновилися через одностороннє рішення Володимира Путіна без консультацій із грузинським урядом. Кабінет вітав рішення російської влади.

Останньою краплею стали відрядження президента, які вона здійснювала без дозволу парламенту. Згідно з конституцією, глава держави вступає в переговори й укладає договори з іншими країнами тільки за згодою уряду. Усі заявки адміністрації президента на дев’ять поїздок кабмін відхилив, заявивши, що зовнішню політику країни визначає парламент. Однак Зурабішвілі проігнорувала відмову і полетіла в Європу, де зустрічалася з президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, головою Євроради Шарлем Мішелем і президентом Франції Еммануелем Макроном.

Після повернення президента депутати «Грузинської мрії» звинуватили главу держави в грубому порушенні конституції та перевищенні повноважень. Конституційний суд розглянув доводи уряду і більшістю голосів (шість проти трьох) визнав порушення основного закону. У Євросоюзі спробу імпічменту засудив глава зовнішньої політики Жозеп Боррель, який прибув до Грузії з офіційним візитом.

Однак опозиційні партії заздалегідь заявили, що не підтримають імпічмент. План здавався провальним: «Грузинській мрії» не вистачало голосів для ухвалення рішення, проте голосування призначили на 18 жовтня. Голова парламенту і правлячої партії Іраклій Кобахідзе сам визнавав під час обговорення імпічменту, що він не відбудеться. Але важливо, підкреслив він, що став очевидним «зв’язок між президентом і опозиціонерами».

У Зурабішвілі залишається рік президентського терміну – наступні вибори глави держави відбудуться в Грузії восени 2024 року. Для правлячої партії це час підготувати нового кандидата, який зможе перемогти і виявитися більш слухняним президентом, ніж його попередниця. Депутати «

Грузинської мрії» пов’язували дії Зурабішвілі з «Національним рухом», куди входять прихильники Михайла Саакашвілі, який зараз перебуває в ув’язненні.

Політологи вважають, що заздалегідь провальна ідея імпічменту була необхідна, щоб відвернути увагу від інших проблем. Закон про «іноагентів» і відновлення авіасполучення з Росією помітно знизив підтримку «Грузинської мрії». Водночас зміцнилися позиції Зурабішвілі, яка відкрито атакувала правлячу партію. Якщо президент вирішить повернутися в активну парламентську політику, її голос звучатиме вагомо.

«Боротьба 80 чоловіків проти однієї жінки вам здається легшою. Але не вірте цьому. Сьогоднішній день не позбавить мене ні довіри і любові народу, ні енергії для того, щоб довести боротьбу до кінця разом із тими, хто вірить, що майбутнє Грузії не у ваших, а в їхніх руках, і що це майбутнє невіддільне від демократії, свободи, незалежності та повернення до європейської сім’ї [Грузії]», – заявила Зурабішвілі в парламенті.