Зміна доданків: чи зможе Гарріс перемогти Трампа?

Висування Камали Гарріс новою кандидаткою від Демократичної партії викликало ентузіазм серед її однопартійців. Однак відхід Байдена не розв’язав проблему підтримки демократів: для виборців віцепрезидент – фігура, про яку майже нічого невідомо.

Після несподіваного рішення Джо Байдена відмовитися від участі в передвиборчих перегонах демократи згуртувалися навколо нового кандидата. Віцепрезидентка Камала Гарріс ще не отримала офіційну номінацію від партії, проте її вже підтримали безліч впливових демократів, серед них – колишня спікерка Палат представників Ненсі Пелосі, колишній президент США Барак Обама і його дружина Мішель, а також подружжя Клінтонів. Це породило чутки про їхню змову: нібито шляхом закулісних переговорів вони змусили Байдена знятися з перегонів.

Лише за добу після висунення Гарріс зуміла зібрати рекордні 81 мільйон доларів пожертвувань і відтоді ця сума перевалила за 200 мільйонів. При цьому 66% пожертв прийшов від виборців, які до цього ніколи не спонсорували політичні кампанії. Досі рекорд пожертв належав Трампу, який отримав від донорів понад 50 мільйонів доларів після того, як нью-йоркський суд визнав його винним у кримінальному злочині. Зараз на передвиборчому рахунку республіканця понад 330 мільйонів доларів.

Проте таке швидке зростання підтримки Гарріс не скасувало питань до кандидата. Віцепрезидентка не брала участі в партійних праймеріз і формально не отримувала мандата від виборців на передвиборчу боротьбу. Про це анонімно заявили низка високопоставлених демократів, республіканці використали аргумент слабкої легітимності, щоб звинуватити Гарріс в узурпації власної партії.

Для республіканців зміни у штабі конкурентів принесли додаткові складнощі. За опитуваннями Morning Consult, Гарріс позбавила Трампа переваги в хитких штатах. Демократа підтримало 48% виборців проти 47% у республіканця. Гарріс лідирує в Аризоні, Джорджії, Мічигані, Неваді. При цьому у Трампа підтримка вища в Пенсільванії (50% проти 46%) і Північній Кароліні (50% проти 46%).

Відіграє роль і етнічний фактор. Більше третини виборців у семи штатах заявили, що ймовірність їхньої участі в голосуванні стала значно вищою після висунення Гарріс. Особливо яскраво це проявилося серед чорношкірих та іспаномовних виборців: цифри зросли до 49% і 44% відповідно. Політологи зазначають, що підтримка Гарріс схожа на ту, яка допомогла виграти Бараку Обамі.

Виборці вважають сильною стороною Гарріс її пропозиції щодо вирішення економічних проблем. Однак Трампа бачать більш компетентним у питаннях імміграції, боротьби зі злочинністю та міжнародної політики. Загалом, рейтинг Гарріс зріс з 35% до 45% з моменту висунення. Водночас рейтинг Трампа впав із 40% відразу після замаху до 36%.

Проте настільки швидке зростання підтримки Гарріс не скасувало запитань до кандидата. Віцепрезидентка не брала участі в партійних праймеріз і формально не отримувала мандата від виборців на передвиборчу боротьбу. Про це анонімно заявили низка високопоставлених демократів, республіканці використали аргумент слабкої легітимності, щоб звинуватити Гарріс в узурпації власної партії.

Формально переважна більшість конгресменів-демократів і 23 губернатори, обрані від партії, підтримали її кандидатуру. Нарешті, перервали мовчання два партійні боси в Конгресі: лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер і лідер демократичної меншості в Палаті представників Хакім Джеффріс – вони висловили підтримку Гарріс. За опитуваннями CBS News, 79% демократичного електорату виступають за офіційне визнання віцепрезидента кандидатом від партії.

Ентузіазм партійних лідерів викликаний радше не лідерськими якостями Гарріс, яка досі не могла похвалитися особливою популярністю, а виходом Байдена з перегонів. Провальні дебати та слабкі виступи на передвиборчих мітингах створювали гнітюче враження у виборців. На тлі президента Гарріс має набагато енергійніший і жвавіший вигляд. За тиждень після партійного з’їзду республіканців вона прибула до Вісконсіна і провела перший передвиборчий мітинг у новій якості.

Експерти з обережністю ставляться до шансів демократів на перемогу 5 листопада. Опитування показують, що в питанні, за кого голосуватимуть американці, різниця між Трампом і Гарріс коливається в межах одного-двох відсотків. Іноді цієї різниці і зовсім не спостерігається, і обидва кандидати набирають рівну кількість голосів. Загальнонаціональна вибірка може не до кінця відображати вподобання виборців, оскільки у виборчій системі США перемога важлива в кожному конкретному штаті, а не загалом по країні.

Головна проблема, яку досі не вдалося вирішити демократам, – це «ефект подвійного розчарування». Якщо раніше виборці обирали Байдена через страх перед Трампом, то тепер новий кандидат від демократів – велика загадка для американців, оскільки традиційно віцепрезидент не настільки публічний і популярний серед виборців, як глава держави. Залишається велика кількість «подвійних ненависників»: тих виборців, яким не подобаються обидва кандидати. Переконати їх приєднатися до однієї з партій – завдання останніх місяців цієї кампанії.