Зробимо Європу великою знову: як пройде головування Угорщини в Раді ЄС

1 липня Угорщина на шість місяців стала державою-головою Ради Європейського союзу, одного з двох законодавчих органів усього ЄС. Багато хто побоюється, що авторитарний прем’єр країни Віктор Орбан, який перебуває в затяжному конфлікті з Брюсселем, зробить усе, щоб ускладнити роботу європейських органів влади і змінити політику ЄС собі на користь. Чи зможе він це зробити, і як поведе себе Угорщина на посаді держави-голови Ради ЄС?

«Зробимо Європу великою знову» – таке гасло, що повторює знамените передвиборче гасло експрезидента США Дональда Трампа («Make America Great Again»), обрала Угорщина ще до початку свого головування в Раді ЄС. Виступаючи на пресконференції в Будапешті в середині червня цього року, угорський міністр у справах ЄС Янош Бока пояснив, що «насправді воно (гасло) виражає… сподівання на те, що разом ми маємо бути сильнішими, ніж окремо, але що нам має бути дозволено залишатися тими, хто ми є, коли ми збираємося разом».

Бока також запевнив, що Угорщина працюватиме продуктивно як держава-голова Ради ЄС. «Ми будемо чесним посередником, який лояльно працює з усіма державами-членами та органами влади [ЄС]», – сказав він.

І справді, від держави-голови Ради ЄС очікується, що на шість місяців вона відсуне на задній план свої національні інтереси та виступатиме нейтральним посередником, щоб досягти компромісу між країнами-членами міжнародного об’єднання. У випадку Угорщини вона з 1 липня по 31 грудня керуватиме засіданнями Ради і вестиме переговори з Європарламентом. Крім того, Рада ЄС, до якої входить по одному міністру від кожного з урядів країн-членів ЄС, поряд з Європарламентом має законодавчу владу в ЄС. Усі ці повноваження дають державі-голові можливість багато в чому визначати порядок денний у Брюсселі. І дуже багато хто побоюється того, як саме Угорщина може розпорядитися цими повноваженнями.

Останніми роками Будапешт перебував у постійному конфлікті з Брюсселем. Угорщина відкладала ухвалення санкцій проти Росії у зв’язку з її війною з Україною, або ж боролася за їх пом’якшення, блокувала військову допомогу Києву, а також відмовлялася дотримуватися принципу верховенства закону всередині країни.

У результаті ЄС заморозив 30 млрд євро, які мав виділити Угорщині, через корупцію авторитарного режиму прем’єр-міністра Віктора Орбана, його спроб узяти під контроль суди та незалежну пресу в країні, а також його гомофобну та расистську політику. І хоча частина цих коштів була розморожена, щоб заручитися підтримкою Орбана для подальшого надання Україні політичної та військової підтримки, Угорщина все ще стала першою державою-головою Ради ЄС, яку покарали за порушення принципу верховенства закону.

«Я думаю, що [головування Угорщини] – фіаско для Євросоюзу, – заявила депутатка Європарламенту від французьких «Зелених» Гвендолін Дельбос-Корфілд, – зараз можна повністю [негативно] впливати на верховенство закону в ЄС і стати державою-головою». Вона також назвала такий розвиток подій «тривожним» для демократії в Європі.

Водночас є кілька чинників, які завадять Угорщині серйозно вплинути на роботу європейських органів влади. Для початку, головування Будапешта в Раді ЄС триватиме лише півроку, перш ніж його замінить Польща. За такий короткий термін держава-голова навряд чи встигне щось суттєво змінити, навіть якщо захоче. «Головування Угорщини триватиме лише півроку, тому я не думаю, що [за цей термін] можна завдати великої шкоди, навіть якщо ці конфлікти загостряться між Угорщиною та органами влади ЄС», – сказав директор Інституту політичного капіталу в Будапешті Петер Креко.

Крім того, за умовами Лісабонського договору 2007 року законодавча влада Ради ЄС була серйозно обмежена на користь Європарламенту, особливо у сфері зовнішньої політики. Ба більше, Рада навіть не може пропонувати нові закони – це прерогатива Єврокомісії.

Також головування Угорщини розпочалося одразу після нещодавніх виборів до Європарламенту, які відбулися 6-9 червня цього року. А це означає, що найближчі місяці країни-члени та органи влади ЄС займатимуться формуванням нової Єврокомісії, проводячи тривалі переговори і слухання в Європарламенті, щоб затвердити нових членів комісії, по одному від кожної держави-члена. Цей процес може зайняти всю осінь цього року, і Угорщина не відіграватиме жодної ролі в ухваленні рішень. І коли, нарешті, нова Єврокомісія буде сформована і запропонує свої перші закони, головування Будапешта вже добігатиме кінця. У результаті Угорщина як держава-голова не зможе скористатися своєю законодавчою владою так, як це сталося б за інших обставин.

І, нарешті, розуміючи, що Угорщина спробує змінити політику Євросоюзу на свою користь, органи влади міжнародного об’єднання доклали зусиль, щоб вирішити кілька спірних питань до того, як вона стане головою Ради ЄС. Так, 24 червня було ухвалено новий пакет санкцій проти Росії, а 25-го розпочалися перемовини щодо вступу до ЄС з Україною та Молдовою. Також ЄС встиг ухвалити рішення надати Києву військову допомогу на суму 1,4 млрд євро. «Тиск на Бельгію [державу-голову Ради ЄС до 1 липня] явно відчувався: необхідно було укласти угоди до приходу Орбана, щоб обмежити надто великі збитки», – заявив Politico один із європейських дипломатів.

У результаті всіх цих чинників Угорщина як держава-голова Ради ЄС, найімовірніше, зможе вплинути лише на ситуацію на міжнародній арені. Наприклад, Орбан може використати свій статус лідера держави-голови, щоб підвищити авторитет серед європейських ультраправих, які здобули серйозну перемогу на нещодавніх виборах до Європарламенту. «Він хоче використати вплив, який він може мати, домовляючись із третіми партіями», – сказав науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин Мілан Ніч.

30 червня 2024 року, прямо перед тим, як Угорщина стала державою-головою, Орбан оголосив про створення нового політичного альянсу «Патріоти Європи» з ультраправою Австрійською партією свободи (FPO) і чеськими націоналістами з партії ANO («Так»). Пізніше до союзу також приєдналася португальська ультраправа партія Chega! («Досить!»).

За словами Орбана, метою створення «Патріотів Європи» є формування найсильнішої правої політичної групи в Європарламенті. Щоправда, для цього до союзу мають вступити партії хоча б ще з трьох країн ЄС. Водночас про можливе приєднання до альянсу Орбана вже говорять представники італійської консервативної «Ліги» («Lega») і правлячої партії Словаччини «Курс-соціальна демократія» «(Smer»).

Крім того, Орбан може використати головування в Раді ЄС, щоб зміцнити відносини з одним зі своїх головних союзників – кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом. Угорський прем’єр уже підтримав висунення Трампа в президенти.

Крім того, Орбан збирається організувати неформальне засідання Європейської ради в Будапешті відразу після президентських виборів у США в листопаді, за результатами яких, як він сподівається, його друг повернеться в Білий дім. Щоправда, навіть якщо це станеться, то Трамп зможе приступити до виконання обов’язків глави держави лише в січні 2025 року, а на той момент Угорщина вже залишить посаду держави-голови, тож і тут вплив Орбана на відносини між США і Європою буде обмеженим.

Однак у період головування Будапешта в Раді ЄС можна очікувати певного прогресу щодо вступу до ЄС країн Західних Балкан. «Держава-голова поставила перед собою мету домогтися того, щоб трохи цього ентузіазму торкнулося Західних Балкан, щоб усі вони могли на крок наблизитися до членства», – заявив міністр Янош Бока.

За цих обставин можуть відбутися нові переговори про вступ до Євросоюзу можуть відбутися із Сербією. Будапешт і Белград обидва перебувають у конфлікті з Брюсселем, не згодні з політикою ЄС щодо України і підтримують хороші відносини з Росією і Китаєм. Водночас Єврокомісія вважає, що через авторитарну політику президента Александра Вучича Сербія, навпаки, віддалилася від членства в ЄС.

Угорщина також хоче провести переговори про вступ до ЄС із Чорногорією, Албанією та Македонією. Інші можливі кандидати – це Боснія і Герцеговина, і Грузія, хоча навряд чи достатня кількість країн-членів ЄС підтримає їхній вступ просто зараз.

За словами Петера Креко, як не дивно, але підвищена увага міжнародної спільноти до Орбана допоможе тримати його під контролем. «Він використовуватиме її, щоб на повну скористатися своєю міжнародною репутацією… Я схильний думати, що під час головування Угорщини буде не так багато скандалів, тому що, якщо вона просто влаштує хаос і зруйнує можливість впливати на ситуацію, це може мати серйозні неприємні наслідки», – сказав він.

Тому головування Угорщини в Раді ЄС може не так сильно відрізнятися від головувань її попередників. Один із західноєвропейських дипломатів заявив DW, що очікує, що наступні шість місяців пройдуть цілком звичайно. «Орбан і його люди дуже добре розуміють, що інші держави-члени втрутяться і візьмуть контроль на себе, якщо вони зіпсують порядок денний ЄС», – сказав він.

На думку дипломата, у кращому разі Орбан використовуватиме головування як платформу для «тролінгу», наприклад, як зі своїм гаслом. «Усі ми маємо бути достатньо дисциплінованими, щоб не клюнути на цю наживку», – наголосив він.

У підсумку Угорщина на посаді держави-голови Ради ЄС, найімовірніше, зможе домогтися лише невеликих змін у порядку денному. І головним, чим вона може запам’ятатися за наступні півроку – це кричущим гаслом у стилі Дональда Трампа. А ось «робити Європу великою знову» доведеться якійсь іншій державі-голові.