Грузинська мрія під загрозою: місцевий закон про іноагентів знову загрожує євроінтеграції

Правляча партія «Грузинська мрія» повторно намагається ухвалити закон про «іноагентів», який опозиція вже другий рік називає копією російського. Суперечки навколо документа показують, що прочинені для Грузії двері до ЄС можуть швидко зачинитися. Однак це не зупиняє авторів законопроєкту.

Грузинський парламент у першому читанні ухвалив дискусійний законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». За документ проголосували 83 депутати. Опозиційні партії відмовилися взяти участь у голосуванні, назвавши законопроєкт копією російського законодавства про «іноземних агентів». Проти документа висловилася і президент Грузії Саломе Зурабішвілі, заявивши, що накладе вето на цей закон.

Раніше в березні минулого року правляча партія «Грузинська мрія» вже намагалася ухвалити законопроєкт, однак це спричинило масштабні протести в Тбілісі. Повторилися вони і зараз: тисячі людей вийшли на вулиці, поліція проводила масові затримання. Обговорення документа було настільки бурхливим, що спричинило бійку просто в залі засідань парламенту: опозиційний депутат Олександр Елісашвілі накинувся на секретаря «Грузинської мрії» Мамуку Мдінарадзе.

Нинішній документ практично повністю повторює попередній, проте замість формулювання «агент іноземного впливу» введено термін «організація, що проводить інтереси іноземної сили». Законопроєкт стосується неурядових організацій і ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону. Згідно з новими правилами, вони зобов’язані оформити цей статус юридично і вказувати його в публікаціях.

Закон дійсно нагадує російський аналог. Ухвалене 2012 року в Росії законодавство про «іноземних агентів» має репресивний характер: за його допомогою російська влада переслідує незалежні ЗМІ та опозиційних політиків.  На думку критиків, грузинський закон вдарить по незалежних медіа та громадському сектору, а також стане серйозною перешкодою для вступу країни до ЄС. У грудні минулого року Грузія отримала статус країни-кандидата.

На захист нового закону прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство потрібне для фінансової прозорості одержувачів грантів. Представники правлячої партії посилаються на американський досвід: 1938 року в США ухвалили закон про реєстрацію іноземних агентів FARA. Цей самий аргумент використовувала російська влада 2012 року.

Однак у ЄС і США неодноразово попереджали грузинських політиків, що такий закон може не тільки обмежити свободу слова і призвести до стигматизації неурядових організацій, а й також стати на заваді європейській інтеграції. «Проєкт закону «Про прозорість іноземного впливу» не відповідає прагненню Грузії до ЄС і траєкторії її вступу, він віддалить, а не наблизить Грузію до ЄС», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель.

Аргументи правлячої партії на користь ухвалення такого закону залишилися тими самими. Представники парламентської більшості стверджують, що він служить прозорості та не може бути перешкодою на шляху до ЄС. Ба більше, за словами прем’єр-міністра Іраклія Кобахідзе, цей законопроєкт якраз європейський і заснований на європейських цінностях – прозорості та підзвітності.

Згідно з опитуваннями, більшість населення країни стабільно підтримує курс Грузії стати членом ЄС. Порівняно з ситуацією минулого року, протестувальники стали діяти рішучіше: на третій день мітингів натовп попрямував до урядової канцелярії, вимагаючи зустрічі з прем’єр-міністром Іраклієм Кобахідзе. Серед тих, хто прийшов до будівлі, були представники опозиційних партій. Журналісти помітили, що поліція насильно посадила в автомобіль і відвезла депутата Елісашвілі.

Значний розкол у політичній еліті засвідчує справа 22-річного Лазаря Грігоріадіса, якого суд засудив до дев’яти років тюремного ув’язнення за участь у минулорічних акціях протесту. Вирок було винесено під час нового обговорення законопроєкту про «іноземних агентів». Президент Зурабішвілі заявила, що помилує Гріоріадіса. «Я порахувала перед своєю совістю, що ця молода людина не може бути покарана на 9 років», – заявила вона журналістам.

На тлі триваючої війни в Україні зв’язки грузинських політиків із Росією стали лакмусовим папірцем для громадської думки. Мітингувальники сприймають прагнення правлячої партії протиснути закон показником лояльності російській владі та сподіваються домогтися вдруге провалу фінального голосування в парламенті. Незалежно від його результатів реінкарнація законопроєкту ілюструє глибоку політичну кризу в країні.

Зовнішні важелі тиску на «Грузинську мрію» можуть виявитися ефективнішими за внутрішні протести. Ще під час нещодавньої зустрічі грузинський прем’єр Кобахідзе намагався запевнити німецького колегу Олафа Шольца, що провокаційний закон відповідає європейським цінностям. У відповідь глава німецького уряду назвав документ «неприйнятним» і дав зрозуміти, що він може завадити Грузії інтегруватися в європейську спільноту. Якщо наполегливість влади обернеться для країни втратою статусу кандидата в члени ЄС, це призведе до непередбачуваних наслідків для правлячої партії.