Лукашенко розділить білорусів на «громадян» та «негромадян»

Хоча населення Білорусі скорочується не такими темпами, як в Україні з її військово-політичними катаклізмами, проте вони однаково вражають. Ще відносно нещодавно, згідно з переписом-1999, в республіці проживали 10 з невеликим мільйоном людей, а вже зовсім скоро можна буде констатувати втрату кожного десятого мешканця. Причому основний чинник депопуляції останніми роками – масова еміграція. Редакція NewsPrice спробувала зрозуміти, чи має Лукашенко з його політикою шанси зупинити демографічний спад і результат білорусів із країни?

Черги на еміграцію

За оцінками аналітиків, після придушення протестів 2020 року Білорусь залишили від 100 до 300 тисяч людей. Проте масштабність хвилі еміграції ілюструє й вивчена нами офіційна статистика. Під час перепису-2009 у Білорусі нарахували замість 10 мільйонів уже лише 9 млн. 503 тис. громадян. Після цього чисельність населення підтаювала відносно незначно. І ось останніми роками відбувається різкий обвал.

Отже, за даними Національного статистичного комітету у Білорусі, станом на 1 січня кожного року проживало:

• 2019 рік – 9 млн. 429 тис. осіб;
• 2020 рік – 9 млн. 410 тис. осіб;
• 2021 рік – 9 млн. 350 тис. осіб;
• 2022 рік – 9 млн. 255 тис. осіб.

Судячи з того, що внутрішньополітичної відлиги не спостерігається, а економіка страждає через західні санкції, що посилилися, можна припустити, що масовий від’їзд за кордон продовжиться.Про наміри багатьох білорусів залишити батьківщину може свідчити рекордна черга, що розтягнулася на півроку, в МЗС на апостилювання документів. Оцінити масштаби охочих перебратися за кордон дозволяє той факт, що на день приймають від 50 осіб і більше. До того ж можна подавати документи і за інших громадян. Багатогодинні черги цього року утворювалися також апостилюванням документів про освіту.

До речі, під час абітурієнтської кампанії-2022 на більшість спеціальностей у вишах конкурсу не було чи майже не було, зазначає відомий білоруський репетитор Євген Лівянт:

«Практично на будь-яку спеціальність можна було вступити абітурієнту з 250 балами з 400, тобто, за радянськими мірками трієчником, який закінчив лише 9 класів з 11».

Багато абітурієнтів здають централізоване тестування, проте до вузів на батьківщині не вступають. Молодь їде вчитися за кордон, переважно до Росії та Польщі, благо тамтешні вищі навчальні заклади приймають та зараховують результати білоруських іспитів.

Білоруськи не послухали «батька»

Упродовж кількох років середини 2010-х фіксувався незначний приріст населення за рахунок біженців із південного сходу України. І, мабуть, в ейфорії Лукашенко тоді почав міркувати про те, що Білорусі потрібно 15, а то й 20 мільйонів громадян:

 «Найголовніше наше завдання, яке не ми, то наші діти повинні вирішити – 15 млн. населення. Це економічна безпека нашої країни».

Він закликав білоруські сім’ї заводити якнайбільше дітей. Мінімум – трьох. Обіцяв соціально-економічну підтримку багатодітним батькам від збільшення допомоги, запровадження материнського капіталу до забезпечення житлом. “Батька” не раз заявляв:

У самого 68-річного керівника Білорусі троє синів. Молодший, народжений поза шлюбом, цього року вступив до університету. Втім, білоруски не особливо почули. 2021 рік взагалі став анти рекордним за народжуваністю за весь період незалежності країни.

Звісно, ​​на народжуваність вплинула так звана демографічна яма, характерна більшості пострадянських країн, де темпи народжуваності визначаються малочисельними поколінням 1990-х. Крім того, до планування сімей корективи внесла й епідеміологічна ситуація з ковідом. Однак основний фактор все ж таки економічний. Бути багатодітною сім’єю, коли середня зарплата становить 640 євро, причому такий еквівалент виходить багато в чому завдяки курсу рубля, що утримується, – авантюрна розкіш. У тих же сусідів-поляків середній заробіток удвічі більший.

У результаті, згідно з даними Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, білоруси посідають міцне друге місце після українців серед іноземців, що легально працюють. Громадян Білорусі, які офіційно працевлаштовані та сплачують внески до Фонду соціального страхування, налічується близько 90 тисяч.

Скільки всього білорусів їздять на заробітки на кордон, підрахувати складно. Проте проєвропейську тенденцію недавнє дослідження Белстатом домашніх господарств показало: у першому півріччі цього року «заробітчан», які обирають Росію, було 60%, рік тому – 66%. А п’ять років тому – Росія була джерелом доходів для 83% білорусів, які їздили на заробітки.

«Негідних» позбавлять громадянства

У Європі працюють і залишаються жити не лише найкваліфікованіші, а й молоді фахівці – від лікарів до IT-шахраїв. За даними польської влади, володарями постійного посвідки на проживання серед білорусів 55% – становлять люди віком 20-39 років, ще 17% – ті, хто молодший за 20 років.

При цьому повертати на батьківщину співгромадян влада країни не намагається. Скоріше навпаки. Остання ініціатива – розробка законопроекту щодо позбавлення громадянства політичних емігрантів. Виходить вона від силовиків. Директор інституту «Політична сфера» Андрій Казакевич пов’язує цю ініціативу бажанням функціонерів МВС вигадати щось нове:

«У них стоїть завдання постійно відповідати ворогам держави, вони змушені ініціювати нові форми тиску. Також вони хочуть продемонструвати активність та лояльність щодо боротьби з опонентами».

«Ми запропонували позбавляти громадянства таких людей, які продовжують протиправну діяльність, вже перебуваючи за межами Республіки Білорусь», – заявив міністр внутрішніх справ Іван Кубраков. Покарання призначатиметься заочним рішенням суду: засудженим буде заборонено в’їзд до країни на 30 років.

Олександр Лукашенко підтримав законопроект: «Потрібно ще раз подивитися на тих, хто, виїхавши за кордон, діє на шкоду державі та народу, вчиняючи злочини. Такі відомі, до єдиного. Ми знаємо їх. Чи гідні ці люди залишатися громадянами Білорусі, якщо вони втекли з рідної країни і фактично розірвали зв’язок з нею?».

Тим часом у Конституції Білорусі написано: «Ніхто не може бути позбавлений громадянства Республіки Білорусь або права змінити громадянство». Щоправда, у відповідній статті також читаємо: «Придбання та припинення громадянства здійснюються відповідно до закону».

Більше того, вже видано указ Лукашенка, згідно з яким можна позбавляти громадянства натуралізованих білорусів – тобто тих, хто набув його не за народженням, а за спеціальною процедурою. Підстави – від розпалювання національної ворожнечі до масових заворушень. Конституційний суд Білорусі визнав цей указ Лукашенка законним.

 «Сценарія два: позбавляти громадянства за рішенням суду або указом президента, який вважав особу загрозою нацбезпеці. І це суто репресивний захід», – вважає політолог Андрій Казакевич.
Підготовлені до закону про громадянство поправки також передбачають обов’язок громадян Білорусі інформувати органи про набуття громадянства іноземної держави, отримання посвідки на проживання чи іншого закордонного документа, що дає право на пільги чи інші переваги. Наприклад, про наявність Карти поляка. За даними МЗС Польщі, цей документ видано 180 тисячам білорусів.

«Нам треба розібратися: чи вони громадяни Білорусі, чи вони просто заблукали, просто взяли цю карту нібито випадково, чи в них інша “орієнтація”. Думаю, у органів внутрішніх справ та дипломатичної служби є й інші питання у сфері громадянства, які викликають стурбованість», – заявив Лукашенко.

Власники таких документів можуть бути обмежені у тих чи інших правах. «Зараз деякі законодавчі акти Республіки Білорусь містять вже певні механізми, пов’язані з тим, що особа, яка володіє цим документом, не може бути призначена, наприклад, держслужбовцям. І їм наказано такі документи здати», – заявили у МВС країни.

Такі законодавчі перспективи можуть спровокувати зростання еміграційних потоків білорусів через побоювання нового витка репресій. Владі ж стане спокійніше без цієї частини протестного електорату. Втрату їх як працівників для економіки країни можуть спробувати компенсувати прийомом українських біженців, а їх послух забезпечить загрозу позбавлення громадянства будь-якої миті.