To reset your password, please enter your email address or username below.

«Мотор Січ» розбрату. Корупційні афери та міжнародні скандали відомого великого українського підприємства з виготовлення авіадвигунів. Частина перша.

Службою безпеки України розслідується гучна кримінальна справа щодо порушення правил приватизації одного з найбільших авіаційних підприємств – запорізького Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ». Приватизація пройшла в середині 90-х, коли провідний вітчизняний виробник авіадвигунів потрапив у поле зору В’ячеслава Богуслаєва, який став у наш час президентом вже приватної компанії.

Голова правління Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони та національної безпеки (НАКО) Олена Трегуб, в ексклюзивному коментарі для NewsPrice розповідає про цілу низку економічних схем, що використовувалися при приватизації підприємства у 93-94 рр.:

«Бюджет недоотримав суттєві суми через те, що під час приватизації “Мотор Січ” податки не були сплачені в повному обсязі. Це стало можливим тому, що вартість майна була занижена в офіційній документації: комісія з приватизації Фонду державного майна України відокремила частину власності із загального обсягу державного підприємства,  а після покупки – безоплатно повернула «відібране» вже приватному.

Крім того, підприємство не мало бути продано одній людині. У той час уряд країни проводив експеримент, згідно з яким 41% акцій планувалося віддати співробітникам компанії, частину – виставити на конкурсну реалізацію, а ще частину – віддати інвестору, що зобов’язався розвивати в Запоріжжі галузь виробництва авіаційних двигунів. Але, в результаті одноосібним власником став саме Богуслаєв, який викупив через підставні фірми акції співробітників і виявився бенефіціаром компанії, яка виграла конкурсну реалізацію.»

Редакції вдалося отримати офіційну відповідь від Служби безпеки України на журналістський запит щодо ситуації навколо ПАТ «Мотор Січ»:

«Головним слідчим управлінням СБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 233, частиною 2 статті 364, частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 209 Кримінального кодексу України, в якому встановлюються обставини порушення законодавства при приватизації державного підприємства «Мотор Січ». Відповідно до статті 222 Кримінально-процесуального кодексу України інші відомості досудового розслідування поки що розголошенню не підлягають.»

Якщо ж перекласти відповідь СБУ «людською» мовою, то посадовим особам підприємства ставляться:

  • незаконна приватизація держмайна у великих розмірах групою осіб за попередньою змовою;
  • зловживання владою або службовим становищем, що завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам і спричинило тяжкі наслідки;
  • умисне ухилення від сплати податків;
  • фактичне ненадходження до держбюджету коштів, що призвело за собою, в особливо великих розмірах;
  • легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі.

Крім того 12.05.2021 р. стало відомо, що колишньому голові Фонду державного майна Володимиру Прядку висунули звинувачення про підозру в недбалості проведення процесу приватизації «Мотор Січ». Щоправда, Печерський районний суд Києва звільнив його від кримінальної відповідальності через закінчення терміну давності вчиненого правопорушення. Нагадаємо, що відбувалося далекого 1993 року.

Сам указ про дозвіл приватизації підприємства підписав 31.03.1994 р. виконуючий на той момент обов’язки прем’єр-міністра України Юхим Звягільський. Як зазначає експерт авіаційної галузі Микола Щербина, придбати таке важливе для країни виробництво стало можливим лише за допомогою кулуарних домовленостей у вищих ешелонах влади того часу:

 «Богуслаєв працював разом із Кучмою в аерокосмічній промисловості та підтримували добрі стосунки один з одним. Перший був генеральним директором ще державної «Моторс Січ», а другий – народним депутатом, майбутнім президентом та колишнім керівником дніпропетровського підприємства «Південмаш», яке випускало ракети.

На той час існували дві основні проблеми при проведенні приватизації: не було обмежень учасників аукціону на приватизацію підприємств оборонно-промислового комплексу та не було обмежень у законодавстві про корпоративне управління акціонерних товариств, тобто акціонерами можуть бути будь-які структури, зокрема й офшорні компанії.»

Як показав час, незаконна приватизація підприємства та недоплата коштів до бюджету країни – ще не все. Розслідування СБУ з цього приводу тісно переплітається із ще одним, тепер уже міжнародним скандалом – спробою продажу В’ячеславом Богуслаєвим акцій «Мотор Січ» китайському мільйонеру Ван Цзіню, який є ключовим акціонером двох найбільших китайських компаній Beijing Xinwei Technology Group Co. Ltd.» (Xinwei Group) та «Skyrizon Aircraft Holdings Limited». Сума угоди за заявою, яка опублікована у ЗМІ у 2019 році, склала 250 мільйонів доларів.

23 березня поточного року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони РНБО, ухвалене 11 березня, про повернення підприємства у державну власність. У той же період Шевченківський районний суд Києва наклав арешт на майновий комплекс та 100% акцій ПАТ «Мотор Січ». У свою чергу, незадоволені цими рішеннями китайські інвестори подали позов до міжнародних арбітражних судів про стягнення 3,6 мільярда доларів з української влади.

Наразі всі активи та акції ПАТ «Мотор Січ» знаходяться під контролем Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Скорочена назва цієї структури – АРМА.

Павло Бульдович – радник голови АРМА, в ексклюзивному коментарі NewsPrice анонсував виїзну перевірку підприємства зі слідчими СБУ та розповів, як їхнє відомство розпоряджається активами компанії у поточній ситуації:

«Наразі головне зберегти контроль держави над підприємством та його функціонуванням. «Мотор Січ» не підпорядковується безпосередньо Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості і його необхідно передати державній компанії, що нормально функціонує. На даний момент судом накладено арешт на активи, а отже, власники не можуть розпоряджатися ні майном, ні цінними паперами, тобто не зможе цього зробити і жодна держкомпанія, доки не будуть проведені необхідні юридичні дії.

Алгоритм процедури, наступний: АРМА оголошує відкритий публічний конкурс на пошук керівника для конкретного активу, а компанії, що претендують на це місце, подають документи до тендерного комітету, який і визначить переможця. Якщо йдеться про великий актив, і, як наслідок про цілий пакет акцій, то до процедури включається ще й антимонопольний комітет, який має надати дозвіл на роботу з цінними паперами. І лише після цього з компанією-переможцем укладається договір на управління активом. Такий процес може тривати місяці, котрий іноді роки.

У випадку ж із «Мотор Січ», враховуючи специфіку підприємства, рішення про те, хто візьме на себе забезпечення його функціонування, прийматиме Кабінет міністрів України на позаконкурсній основі. Коли цей процес запустять, саме Кабмін та АРМА спільно із РНБО, Мінстратегпромом та Міністерством економічного розвитку будуть опрацьовувати критерії, щоб компанія, яку призначено для управління цим активом, була в змозі забезпечити повноцінне функціонування «Мотор Січ». Можливо, це буде компанія із концерну «Укроборонпром» чи інше підприємство. Коло підприємств, які можуть керувати подібними активами, обмежене, у тому числі серед державних компаній. Це дуже специфічний актив, від якого безпосередньо залежить національна безпека України.

Операційна діяльність підприємства здійснюється і зараз, незважаючи на арешт акцій, але бенефіціари не можуть розпоряджатися своїми цінними паперами. Крім того, виробництво неспроможне отримувати прибуток від своєї діяльності. Коли суд накладає арешт на акції, він перераховує власників та депозитарні установи і якщо в ході управління з’ясовується певна невідповідність, наприклад, змінюються депозитарії акцій або змінюються власники, то ми спільно зі слідчими та судовими органами досліджуватимемо цей факт і наполягатимемо на винесенні нової судової постанови про арешт.

Розслідування СБУ може тривати роками, а потім справу направлять на розгляд до суду, і там також можна чекати на рішення кілька років. І весь цей час підприємство має функціонувати, а АРМА стежитиме за цим процесом. Ще може кілька років пройти, доки буде рішення, але «Мотор Січ» поки що функціонує, і АРМА стежить за цим процесом. АРМА працює з активами на етапі арешту, після судового рішення ми їх продаємо. Хочу наголосити, що ми не позбавляємо права власності, а лише тимчасово його обмежуємо.»

У всій цій історії зі спробою продати запорізький флагман із будівництва авіадвигуна одним з головних цікавих моментів є встановлення причини, чому саме китайці зацікавилися його покупкою. Чи діяли вони з власної ініціативи чи на користь Росії, а також хто саме перешкодив проведенню цієї угоди. Редакція вирушила на пошуки офісу китайської компанії «Xinwei Group» у Києві, опитала провідних вітчизняних авіаційних експертів та звернулася із запитами на коментарі до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Офіс президента та Міністерства оборони України та Державного концерну «Укроборонпром».

Гліб Каневський – керівник організації з питань моніторингу влади «State Watch» зазначає, що проблеми у В’ячеслава Богуслаєва та «Мотор Січ» виявилися, коли відбулася анексія Криму та була розв’язана війна на Донбасі на південному сході України у 2014 році:

«У 2015 році Богуслаєв почав шукати, кому продати «Мотор Січ». Підприємство з-за санкцій проти Кремля і оборонно-промислового комплексу РФ було працювати з російським ринком, які ринок збуту був йому основним. Щоб розірвати це коло, Богуслаєв шукав інвесторів та знайшов їх у Китаї. КНР планує створити свій вертолітний флот, а їх інвестори, плануючи покупку компанії, розраховували на його завантаження та вивіз технологій.»

Експерт авіаційної галузі Микола Щербина наголошує, що українські державні органи особливо і не замислювалися, як функціонує «Мотор Січ» останніми роками:

«Після початку конфлікту з Росією, В’ячеслав Богуслаєв фактично втратив ринки збуту своєї продукції Росії. Треба було створювати власний ринок виробництва вертольотів, але після втечі Януковича оточення п’ятого президента України Петра Порошенка не створило умов для розвитку вертольотів у країні. Розглядалося питання запуску гелікоптерного виробництва у Конотопі на базі заводу «Авіакон» та у Києві на базі авіаремонтного держпідприємства «Завод 410 цивільної авіації», але до конкретних справ так і не дійшло.»

Також став відомий цікавий факт, що ключовий акціонер компанії Beijing Xinwei Technology Ван Цзін, який мав намір купити Мотор Січ, виявляється з 2012 року має свій бізнес телекомунікацій в Росії. Партнером китайського мільйонера у цій сфері є колишній помічник Володимира Путіна Владислав Сурков, який курирував дії росіян на Донбасі, а також неодноразово виражав антиукраїнську позицію.

У серпні 2018 року в російських ЗМІ з’явилася інформація, що РФ знайшла заміну двигунам «Мотор Січ» Д-136, які встановлені на найбільші у світі транспортні гелікоптери Мі-26. Росіяни заявляли, що український двигун замінять на пермський двигун ПД-12В, і тепер продукції запорізького авіапідприємства більше не потребують.

Але, незважаючи на заяви російських ЗМІ у 2018-му, вже через рік стало відомо, що «Мотор Січ» продовжувала постачати комплектуючі для двигунів гелікоптерів Міноборони Росії, ФСБ та авіазагону, що забезпечує перельоти особисто Володимира Путіна. І це робило запорізьке авіапідприємство, незважаючи на заборону офіційного Києва з 2014 року на співпрацю в оборонній сфері. Санкції оминали, використовуючи фірму прокладку D.O.O Inzeniring BN з Боснії та Герцеговини та дві російські компанії, які працювали безпосередньо на В’ячеслава Богуслаєва.

Слід зазначити, що в інформації на сайті Служби безпеки України, опублікованої в березні цього року, в якій вказувалося про розслідування можливих порушень при приватизації підприємства, також вказувалося, що Головне слідче управління СБУ здійснює ще досудове розслідування за ознаками злочинів, передбачених статтями 14, 15, 111 та 113 Кримінального кодексу України щодо диверсійної та підривної діяльності на користь РФ з боку посадових осіб ПАТ «Мотор Січ».

Цілком ймовірно, що йдеться саме про розслідування епізодів постачання із запорізького двигунобудівного підприємства комплектуючих до авіатехніки Міноборони Росії та обслуговування гелікоптерів ФСБ та льотного загону Путіна, про які ми вказали раніше. До речі, СБУ у відповідь на наш журналістський запит не вказало, чи продовжує розслідувати ці епізоди, обмежившись відповіддю лише про можливі факти порушення приватизації «Мотор Січі» у середині 90-х.

Військовий експерт Олег Жданов також не здивований, що В’ячеслав Богуслаєв після початку війни на Донбасі продовжив співпрацю з Росією:

«Мотор Січ» був єдиним на пострадянському просторі авіадвигунним заводом, і в РФ не було можливості в іншому місці закуповувати ці двигуни, або робити їхній капітальний ремонт. На період 2014 року підприємство мало довгострокові контракти з Росією щодо виробництва та капітального ремонту вертолітних двигунів. Влада України довела Богуслаєва до того, що він бігав світом і шукав замовників для своєї продукції. І якщо раніше Державна прикордонна служба України, а також Міністерство оборони країни часто замовляли ремонт авіадвигунів у компанії, то потім вітчизняні державні структури взагалі відвернулися від запорізького підприємства. І якби не періодичні іноземні замовлення з країн Африки, Азії та Латинської Америки які досі експлуатують радянську авіатехніку, то «Мотор Січ» давно збанкрутувала б і запорізьке виробництво розпилили б на металобрухт.»

Директор Інституту глобальної політики та права Олег Березюк вважає, що для такого підприємства, як «Мотор Січ», навіть через 30 років після розпаду СРСР непросто переформувати ринок збуту своєї продукції:

«У Радянському Союзі був один народно-господарський комплекс, одні запчастини виготовлялися в одній частині СРСР, інші виготовлялися в іншому регіоні. І розірвавши ці зв’язки політично, технічно їх розірвати було неможливо, оскільки ті чи інші деталі підходять лише від конкретного виробника. Те, що українське підприємство обслуговувало авіатехніку Росії – велика політична проблема. Є відповідні органи, які контролюють товари подвійного призначення, і на цьому рівні державні структури не вирішили цієї ситуації. Це питання до СБУ насамперед.»

Враховуючи факти про зв’язок Ван Цзіня та Владислава Суркова, а також про постачання комплектуючих із запорізького авіадвигунного підприємства до РФ, виникає цілком логічне питання: китайці хотіли купити підприємство для себе чи в цій угоді була зацікавленість Кремля?

Глава НАКО Олена Тругуб заявляє, що у Ван Цзіня, м’яко кажучи, «нечиста» репутація:

«Ван Цзін входить до списку Forbes Китаю, він на трьохсотому місці і працював у різних країнах, зокрема в Нікарагуа, де і був помічений у різних міжнародних корупційних скандалах. Тому китайцю Ван Цзиню, що в Україні гроші прокручувати, що в Нікарагуа – це країни з високим політичним ризиком. Так чи інакше він безпосередньо пов’язаний із керівництвом комуністичного Китаю, і ініціатива купівлі виходила саме від верхівки компартії Піднебесної.»

У свою чергу військовий експерт Олег Жданов вважає, що китайці не мають наміру ділитися технологіями з Росією:

«Це не та держава, яка щось робить на користь інших країн. Пекін відстоює виключно власні інтереси. Китай може придбати якийсь завод, витягти його технології, реалізувати ці виробничі особливості у своїй економіці та розвинути всередині країни, а потім продаватиме авіадвигуни іншим державам, як свою продукцію. Росія не має там такого впливу, щоб отримати придбані технології і їй доводиться підлаштовуватися під Китай у міжнародній політиці, це можна спостерігати на засіданнях Ради Безпеки ООН та підтримкою кремлівських чиновників ініціатив офіційного Пекіна.»

Що ж до співпраці китайського бізнесмена Ван Цзіня з екс-радником Путіна Владиславом Сурковим, то Олег Жданов вважає, що їхнє партнерство в основному стосується лише телекомунікаційних технологій:

«У кремлівських чиновників є відносини з китайськими компаніями: вони продають російські технології та виробничі потужності на користь Китаю. Москва і Пекін розвивають спільний IT-бізнес, Росія перекладає свої IT-системи та інтернет- комунікації на китайську платформу SIAМ і згодом може від’єднатися від світового інтернету та запровадити власну електронну мережу.»

Автор знайшов сайт компанії Xinwei Technology в Україні Xinwei Ukraine і в розділі контакти побачив адресу київського офісу цієї фірми на вулиці Московській.

Попередньо надіслав запит на інтерв’ю на електронну пошту представництва з проханням прокоментувати ситуацію навколо купівлі акцій «Мотор Січ» та дзвонив на контактні телефони, але відповіді так і не отримав.

Не дочекавшись відповіді, автор вирішив нанести особистий візит на адресу китайської компанії у столиці. Але на стойці реєстрації бізнес центру отримав відповідь, що компанія Xinwei Technology переїхала і нова адреса не відома. Не виявилося офісу Xinwei Technology і на іншій київській адресі на вулиці Лейпцизькій у житловому будинку, який вказаний на сайті Youcontrol.

Також було проведено аналіз того, які компанії були власниками акцій ПАТ “Мотор Січ”. Серед бенефіціарів були Твінстар Холдінгс С.А. з Беліза, Лікатрон Ентерпрайзес Лімітед Кіпр та Skyrizon Aircraft Holdings Limited, зареєстрована на Віргінських островах. Ці офшори було створено у період, коли В’ячеслав Богуслаєв зосередив у руках контрольний пакет акцій, і розтрощив його, щоб вивести частинами.

Експерт авіаційної галузі Микола Щербина зазначає:

«У списку цих акціонерів, а вони мають 77,5% акцій, з громадян Китаю там лише одна фізична особа, яка володіє 5,01% акцій. Інші: Панама, Віргінські острови, Кіпр та Беліз. Резиденти цих країн мають 52,5% акцій запорізького авіапідприємства. Я думаю, що за цими резидентами з Белізу, Кіпру, Віргінських островів стояли структури, пов’язані з керівництвом ПАТ та самим В’ячеславом Богуслаєвим.»

Запит на інтерв’ю керівництву ПАТ «Мотор Січ» та неодноразові дзвінки на мобільний телефон В’ячеславу Богуслаєву або залишалися без відповіді, або він швидко відповідав, що перебуває на нараді та скидав виклик.

Дивна обставина, але сам китайський мільйонер Ван Цзін, що стоїть за компаніями «Beijing Xinwei Technology Group Co. Ltd.» (Xinwei Group) та «Skyrizon Aircraft Holdings Limited», які купили акції «Мотор Січі» у В’ячеслава Богуслаєва персона не публічна, і в Києві його застати не вдалося. В інтернеті на Youtube ми знайшли дев’ятихвилинний відеокоментар Ван Цзіня, який він записав у Китаї на тлі офісу восени минулого року, ще до того, як навесні 2021 року президент України Володимир Зеленський та РНБО прийняли остаточне рішення про повернення підприємства у державну власність.

Ось його основні цитати:

«Уже багато років я займаюся розвитком високотехнологічних галузей у всьому світі. Кількість підприємств, які знаходяться у нашому володінні та управлінні налічує 200 компаній, що працюють більш ніж у 30 країнах у різних регіонах планети, включаючи Азію, Європу, Африку та Латинську Америку. 2013 року я приїхав до України, маючи намір відкрити бізнес. Ми інвестували понад 1 мільярд доларів США в різні компанії та важливі проекти, серед яких відоме підприємство “Мотор Січ”.

У 2015 році компанія «Scyrizon» дійшла угоди з компанією «Мотор Січ» та запорізьким конструкторським бюро «Івченко-Прогрес» щодо поглиблення співпраці. У тому ж році, щоб швидше допомогти виробникам авіаційних двигунів вийти на китайський ринок, «Scyrizon» розпочала будівництво бази гарантійного обслуговування українських двигунів у Китаї. Завдяки появі цього підприємства китайських інвесторів, на ринку КНР пронісся ураган під назвою «Мотор Січ», багато китайських інвесторів розуміють значимість української авіаційної промисловості.

Ми ніколи не мали навіть думки про закриття заводу в Україні, не кажучи вже про гіпотетичні плани повного перенесення виробництва до Китаю. “Мотор Січ” завжди буде українським підприємством на українській землі. Унікальний у всьому світі турбореактивний двоконтурний двигун Д-18Т, турбувальний двигун Д- 136 і найбільш класичний двигун серії ТВ3-117 незабаром зіткнуться з конкуренцією та викликами з боку китайських та світових аналогів двигунобудування.

Якщо не скористатися цим шансом, не зробити ставку на величезний китайський ринок, не піти на зустріч потребам компаній, що використовують авіадвигуни, у найкоротший термін не модернізувати продукцію та не покращити технологічну складову, найближчими роками, українські авіакомпанії остаточно зникнуть з китайського ринку.

Ми не знаємо, що спричинило порушення наших законних прав та інтересів, не отримали жодних чітких пояснень від української влади і не розуміємо, чому ті відомства, або представники, які мають відношення до нашого інвестиційного проекту, ігнорують виклики до суду.»

Одне з важливих питань у цій історії, чому ж українська влада вирішила зупинити продаж акцій ПАТ «Мотор Січ» китайським інвесторам і повернути запорізьке підприємство у державну власність після того, як воно понад 25 років було у приватних руках, і хто вплинув на цей процес?

На думку українського військового експерта Олега Жданова угоді між В’ячеславом Богуслаєвим та китайцями перешкодив офіційний Вашингтон:

«Я думаю, що продаж призупинили за проханням США. Не знайшлося іншого юридичного способу, тому вирішили повернути запорізьке авіапідприємство у державну власність. Також я маю інформацію, що Фінансова розвідка США, яка входить до складу Міністерства фінансів Сполучених Штатів, знає справжні імена інвесторів з офшорів Панами, Беліза, Віргінських островів, які володіють акціями ПАТ. Але ці дані закриті, і не будуть поки що доступні для ЗМІ.»

Очевидно, що США намагаються не дозволити Китаю нарощувати військовий стратегічний потенціал. Тим більше, що на початку цього року сталися гучні скандали між американським Пентагоном та військовими відомствами Пекіна. У січні 2021 року китайські військові літаки проводили навчання недалеко від Тайваню, а як умовну потенційну мету китайські льотчики орієнтувалися на розташування американських військових кораблів на чолі з авіаносцем «Теодор Рузвельт». А вже у лютому цього року провокації китайців сталися проти американського авіаносця «Німіц» у Південно-Китайському морі.

На думку директора Інституту глобальної політики та права Олег Березюка, офіційний Київ через конфлікт навколо потенційного продажу «Мотор Січ» китайцям опинився в делікатній ситуації:

«Тут треба говорити не лише про міжнародні відносини України з Китаєм. Ми сьогодні знаходимося в центрі геополітичної проблеми, яка виникла довкола підприємства. Є глобальне протистояння Китаю та США, і говорити, що ми можемо вирішити проблему самотужки шляхом міжнародних переговорів – у принципі неможливо. Моя думка, що таке підприємство не можна було приватизувати в принципі ще тоді в 90-х. А зараз Україна мало не втратила стратегічний об’єкт і потрапила до гучного міжнародного скандалу. Китайців цікавить не метал, а технології, тобто документація КБ «Івченко-Прогрес» насамперед. А США не хоче підвищення обороноздатності Китаю.»

У свою чергу український експерт з геополітики Олексій Голобуцький вважає, що офіційний Київ перебільшує значення ситуації навколо «Мотор Січ» для міжнародних відносин із Пекіном та Вашингтоном:

«Я думаю, китайці набагато прагматичніше ставляться до таких міжнародних справ. Це для нас Китай величезний і має великий відсоток торгівлі Києва та Пекіна. А для китайців це рівень не такий великий, і, звичайно, відносини зі США їх цікавлять значно більше. Якби Піднебесна отримала контроль над підприємством, Білий дім наклав би додаткові фінансові санкції на цих китайських бізнесменів. Тут є позитивний момент: якщо китайцям потрібні технології, то запорізьке авіапідприємство має технологічну цінність і зараз, навіть при тому, що виробничі цикли розроблені ще за радянських часів і лише трохи модернізовані за останні десятиліття.

Непродаж Китаю підприємства – це не інтереси США, насамперед це інтереси України. І мені не подобається думка нинішніх вітчизняних державних чиновників, мовляв ми не продали Китаю «Мотор Січ», тоді нехай США тепер дасть Україні за це мільйони доларів. Потрібно розуміти: Вашингтон співпрацюватиме з Києвом в оборонній сфері, коли українська влада матиме стратегію розвитку військової галузі та виробництва озброєння, авіації, двигунів. Україна останніми роками перебуває у стані війни з Росією, і тому нам потрібно розвивати оборонну галузь. Офіційний Київ розуміє, що сам не може подолати агресію Кремля і потрібна допомога США та Заходу. Але США сьогодні це не ті Сполучені Штати 60-річної давності, коли Вашингтон міг відкрито тиснути на уряд якоїсь країни, мовляв, цій країні, наприклад, не продавайте авіаційне підприємство, тому що це держава конкурент чи противник США на світовій арені.»

До речі, саме адміністрація Дональда Трампа кілька років тому дізналася, що попередній президент України Петро Порошенко не проти продажу акцій запорізького авіапідприємства китайцям на певних умовах. Про це розповідає Гліб Каневський голова організації з питань моніторингу влади «State Watch»:

«За часів президентства Порошенка у 2017 році планували дозволити придбати 75% акцій підприємства інвесторам із Піднебесної, за умови, що 25% цих акцій китайські бізнесмени безкоштовно передали б «Укроборонпрому». Таким чином, держава мала б міноритарний пакет акцій, тобто не контрольний, менше 50% відсотків. Українські державні органи не впливали б на рішення китайського менеджменту, але офіційний Київ був би в курсі справ, що відбуваються на підприємстві, і держава контролювала б передачу технологій із запорізького авіапідприємства китайському бізнесменові Ван Цзиню.

Також у 2017-2018 року китайські інвестори обіцяли додатково перерахувати сто мільйонів доларів до бюджету України на розвиток авіаційної галузі, а саме підприємств ДП «Антонов» та КБ «Івченко-Прогрес», які перебувають під контролем «Укроборонпрому». А вже коли Володимир Зеленський став президентом України, вирішили не затверджувати попередню угоду Порошенка з китайцями, а Антимонопольний комітет так і не ухвалив рішення про концентрацію акцій.»

Державний концерн «Укроборонпром» за заявою директора Юрія Гусєва був готовий взяти у своє управління «Мотор Січ».

«В Україні окрім концерну «Укроборонпром» на даний момент поки більше немає компанії, що мають персонал та можливості для управління таким величезним заводом. Планують ще створити холдинг “Оборонні системи України”, тоді буде новостворена компанія, а не “Укроборонпром”, наприклад. “Мотор Січ” так залишиться єдиною компанією, яка може проектувати, виготовляти гелікоптери та обслуговувати їх та виробляти авіадвигуни», – зазначає Гліб Каневський.»

4 серпня 2021 року у відповідь на наш журналістський запит Державний концерн «Укроборонпром» повідомив:

«На даний момент АТ «Мотор Січ» не є підприємством-учасником Концерну, «Укроборонпром» не здійснює жодних повноважень щодо управління його акціями (корпоративними правами). За наявною у Концерні інформацією, акції АТ «Мотор Січ» у державній власності не перебувають. Внаслідок ухвалення Верховною Радою 13.07.2021 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно- промислового комплексу державної форми власності» Концерн та державні підприємства, що входять до його складу, готуються до корпоратизації та реформування. Питання залучення АТ «Мотор Січ» до структури Концерну не обговорюється.»

Во второй части расследования мы расскажем о том, как во время президентства Петра Порошенко из состава ПАО «Мотор Сич» специально вывели Конструкторское бюро «Ивченко-Прогресс», чтобы продать китайским инвесторам запорожское предприятие без технической документации на авиадвигатели. И о том как известный украинский миллионер Александр Ярославский хотел купить часть предприятия вместе с китайцем Ван Цзинем. А еще проанализируем, как развиваются судебные тяжбы между китайскими бизнесменами и украинскими властями при урегулировании конфликта вокруг запорожского авиадвигательного предприятия, и как сейчас происходит процедура возвращения в государственную собственность ПАО «Мотор Сич».

Автор публікації

Коментарі: 1
Публікації: 13
Реєстрація: 09.06.2021