Знайомтесь, Його Величність «Велике Будівництво Зеленського»

Ні для жителів України, ні для її найближчих сусідів не секрет, що най масштабнішим проектом країни за всю історію її незалежності є Його Величність «Велике Будівництво», який стартував у 2020 році за ініціативою президента України Володимира Зеленського. У 2021 році дана програма передбачає, будівництво, ремонт і реконструкцію 500 об’єктів соціальної інфраструктури, а також створення і оновлення 6500 км доріг і 245 штучних споруд. І якщо вірити політикам, які стверджують, що все це, воістину, спрямоване на поліпшення якості життя українців і повільний, але впевнений висновок країни на європейський рівень, то вже скоро жити стане краще, жити стане веселіше… Але це не точно…

Отже, згідно з проектом і школи від відлуння минулого очистять, і спортивний потенціал підвищать, спортивні комплекси та об’єкти в порядок приведуть. А ще перетворять лікарні в сучасні клініки і, звичайно ж, всю територію країни якісним дорожнім покриттям устелять, як на кращих дорогах Лондона та Парижа.

Новина про те, що почнуть будувати нові якісні дороги швидко підняла на вуха усіх небайдужих, особливо вразило новиною власників автомобілів: «Як же це, в Україні будуть дороги? Прямісінькі, гладкі й рівні, як у фільмах іноземних показують? ». «Так!» – радісно відповідали чиновники, переконавшись, що проект викликав великий резонанс, поспішили придумувати якомога більшу кількість схем аби ухопити частку виділених на «Будівництво» грошей. Українці народ довірливий і сильно докопуватися не стануть, головне показати, наскільки відрізняється «нова» влада від «старої» і швидше почати масштабне будівництво.

І будувати-таки почали. Заповітні мільярди гривень на проект також знайшлися. Прямі бюджетні витрати на ці цілі в 2020 році склали 105,6 мільярда гривень, або 8% від всіх витрат бюджету. 35 мільярдів з цих коштів – гроші, які Верховна Рада додатково виділила на дороги з фонду боротьби з COVID-19. Крім того, ще необхідно врахувати позикові кошти, які державний «Укрексімбанк» видав «Укравтодору» під державні гарантії – 19,3 млрд. У цілому на будівництво і ремонт доріг в Україні направили сумарно 124,9 мільярда гривень. Ну і звичайно, там, де великі гроші там і великі гравці. Бізнес-монополісти і чиновники-корупціонери тісно сплели воєдино жадібні щупальця і ​​не послаблюючи хватку поповзли до корита «Великого будівництва».

Зрозуміло, що таке фінансування не могло не привернути іноземні компанії, і вони почали активно заходити на Український ринок. На тендерному полі бою за право будівництва доріг постійно змагаються одні й ті ж компанії, в основному це турецькі, білоруські, азербайджанські і китайські підрядники:
• Akelik Group (Азербайджан) – загальна сума підрядів 86,5 млн;
• AzVIRT (Азербайджан) – загальна сума підрядів 4,3 млрд;
• Sinohydro (Китай) – загальна сума підрядів 1,3 млрд;
• Дорожньо-будівельний трест № 4 м Брест і № 2 м Гомель (Білорусь) – загальна сума підрядів понад 2 млрд;
• Ozaltin (Туреччина) – загальна сума підрядів 1,1 млрд;
• Onur (Туреччина) – загальна сума підрядів 7,8 млрд;
• Doğuş İnşaat (Туреччина) – загальна сума підрядів 11,249 млрд.

Однак, щоб не привертати зайвої уваги і створити видимість здорової конкуренції до протистояння також допущені і вітчизняні «бійці:
• Автострада – загальна сума підрядів 2,5 млрд;
• Автомагістраль-Південь – загальна сума підрядів 9,2 млрд;
• РОСТДОРСТРОЙ – загальна сума підрядів 8,9 млрд.

І начебто все в порядку, але є питання: якщо з українськими підрядниками все більш-менш зрозуміло – договори укладаються в Україні, податки та гроші теоретично теж залишаються в Україні, то все, що відбувається з іноземними компаніями вкрито мороком.

А якщо врахувати, що уряд Дениса Шмигаля насамперед прибрав критерій «прозорої ділової репутації» з обов’язкових умов для участі у торгах, по суті дозволивши змагатися за місце біля «корита» навіть тим, хто має в активі будь-якого роду судові провадження та конфлікти, то наявне питання стає ще гостріше.

У випадку з українськими підрядниками все відомо досить добре і звучить переконливо. За класичною схемою в бюджет має повертатися до 60% інвестованих в дороги коштів, а отримавши  потужний поштовх, суміжні сфери можуть генерувати від 3 до 8 доларів за кожен вкладений долар. Іноземні ж підрядники платять основні податки на батьківщині, а отриманий прибуток виводять з країни.

Зрозуміло, що теоретичним головним козирем, що дозволяє іноземним копанням обходити вітчизняні на тендерах, швидше за все, є низький цінник. Той же «Укравтодор», формуючи тендерну пропозицію виставляє вартість робіт, яка плюс-мінус відповідає реальній і йому дуже складно знизити свій прайс, тому що інакше він або спрацює в мінус, або взагалі не зможе виконати свої зобов’язання. А він тут, в Україні … і відповідати доведеться за всією суворістю …

Компанії-нерезиденти нерідко можуть запропонувати нижчий цінник, наприклад, за рахунок вартості робочої сили або офшорного оподаткування. І хоча за логікою ремонт доріг їм повинен обходитися дорожче, через додаткові витрати на так звану мобілізацію – тобто перекидання техніки, персоналу та будівництво асфальтобетонного заводу, в реальності довгостроковість інвестицій, практично повна відсутність податків в офшорних зонах і велика купівельна спроможність валют , в яких іноземні компанії ведуть господарську діяльність, дозволяють їм «грати з цінником».

Всі додаткові витрати покриваються по тендерам міжнародних фінансових організацій, але по тендерам, які фінансуються за бюджетні гроші – ні. Тобто все, що фінансує Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), передбачає закупівлі товарів і послуг не за законодавством України, а за правилами ЄБРР.

Ну і головним фактором, що впливає на отримання іноземними підрядниками левової частки замовлень, звичайно ж, залишається корупційна складова – завжди можна домовитися. І у нас є тому маса прикладів …

Вартість напівкільцевої 150-ти кілометрової дороги за різними оцінками склала мінімум 85 млрд. гривень. У травні 2021 року Верховна рада дозволила, самій собі, вибрати підрядника на ці роботи без проведення тендеру. В результаті «Укравтодор» уклав контракт з американською «Bechtel Overseas Corporation» вже в тому ж місяці.

Виходить, що підрядник, насправді, був обраний заздалегідь і єдине, що заважало віддати йому проект були умови торгів на Prozorro. Однак, Верховна Рада, користуючись своїми необмеженими повноваженнями, вирішила це питання і щоб не створювати галас, по-швидкому узаконила свої дії, прийнявши на засіданні 3 червня законопроект №5309, який і дозволив вибрати підрядника без проведення тендеру.

Чи варто говорити, що такі дозволи обходу тендерної системи Prozorro прямий шлях до корупції? Подібні правки, підписання прямих контрактів і меморандумів – високоризикові, адже в них немає чіткої фіксованої суми договору і в процесі вона може вирости в кілька разів.

Рухаємося далі: Полтавська область і українська «Альтком»: ціни на основні будівельні матеріали від цього підрядника перевищують ринковий рівень на 17-64%. Компанія отримала підряд вартістю 455 070 000 грн., З яких 184 110 000 було виділено з Фонду боротьби з COVID-19.

На аукціоні «Альтком» конкурував з «РОСТДОРСТРОЙ», з яким вони разом входять в Національну асоціацію дорожників України, що об’єднала лідерів «Укравтодору». В ході торгів вартість тендеру знизилася на 13%. І незважаючи на це падіння, вартість будматеріалів в кошторисі виявилася вище цінового моніторингу укравтодорівського інституту ДержДорНДІ на 17-64% (залежно від виду будівельного матеріалу).

Чотири будівельних матеріали, на які в кошторисі цього тендеру було закладено 330 млн грн., а це є три чверті ціни всього тендера.

В цілому в проекті було використано майже 58 000 тон крупнозернистого асфальту. І «Укравтодор» сплатив цей асфальт по кошторисної ціною 3257 грн. / Т. Хоча середня ринкова ціна для цього регіону становила 2719 грн. / Т. Якби матеріал купувався за реальною ринковою ціною, то витрати були б менше на 31 млн. грн. тільки по цьому виду асфальту.

Аналогічна ситуація і з дрібнозернистим асфальтом – в разі його покупки за реальними ринковими цінами економія б склала ще 22 млн. грн. Істотні завищення цін зафіксовані і на бітумну емульсію, і на щебенево-піщану суміш. За цими будматеріалами, переплата становить близько 38 млн. гривень.

Загальна сума різниці за проаналізованими позиціями становить 90,91 млн. грн., тобто 20% переплати від тендерної угоди.  

До того ж в 2019-2020 рр. «Альтком» отримала найбільшу кількість підрядів «Укравтодору» за переговорними процедурами (за закритими дверима кабінетів). Сума переговорів 1,96 млрд. грн. (Стверджують «Наші Гроші»).

Для довідки: кінцевим бенефіціарним власником «Альтком» є Олександр Тисленко, наближений до колишнього віце-прем’єру часів Януковича, Борису Колеснікову. У той період на об’єктах Чемпіонату Європи з футболу 2012 (Євро-2012), керував Колесніков, а група «Альтком» отримувала найдорожчі тендерні підряди. Тож можна припустити, що біля «годівниці» «Великого будівництва» знайдеться місце всім …

Не випускаємо з уваги турецьких підрядників «Онур Конструктіон Інтернешнл» які «дали життя» першому бетонному хайвею України.

ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» – дочірня фірма турецької будівельної компанії «Онур» і один з найбільших підрядників «Великого будівництва», фігурувала щонайменше в 7 кримінальних провадженнях , що стосуються завищення вартості робіт, переказів коштів на рахунки фіктивних фірм та ухилення від сплати податків .

Для довідки: «Онур» зайшов в Україну в середині 2000-х років, і фактично одразу отримав кримінальну справу від Генпрокуратури. У 2006 році ГПУ збудилася на те, що «Онур» перерахував півмільйона двом фірмам за щебінь, який фізично так і не був поставлений на ремонт траси Київ-Одеса.

Прокурори три роки намагалися довести, що це крадіжка державних коштів, а потім згадки справи в реєстрі припинилися.

Спроби відмивання бюджетних коштів на цьому не були покинуті як «Онур» знову отримує кримінальну справу. Підставою для відкриття кримінального провадження стала інформація про те, що посадові особи ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» вступили в злочинну змову з колегами з ТОВ «Інгран» з метою привласнення частки бюджетних коштів, виділених на виконання капітального будівництва автодоріг.

Встановлено, що ТОВ «Інгран» було переведено 1,95 млн. гривень нібито на придбання гранітних бордюрів. Але в подальшому, за даними слідства, ці безготівкові кошти перевели в готівку і, найімовірніше, привласнили

Крім цього, Департамент захисту економіки Нацполіціі України встановив, що підприємство ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» при виконанні робіт використовувало старі бордюри замість нових, як зазначено в кошторисі. За даними слідства, невелика кількість нових бордюрів, дійсно, було встановлено в місцях великого скупчення людей, проте в інших місцях вони не використовувалися.

Також слідство вважає, що «посадові особи КК «Київавтодор» за попередньою змовою з керівниками ТОВ« Онур Конструкціон Інтернешнл »привласнювали бюджетні кошти при виконанні будівельних робіт шляхом значної економії асфальтобетону при здійсненні його укладання».

«При виконанні ремонтних робіт підрядна організація навмисно, з метою привласнення бюджетних коштів, не дотримується нормативи щільності укладки асфальту приблизно на 40% і нормативи будівництва автодоріг. Отримані при цьому кошти фігуранти привласнюють і розподіляють між собою », – йдеться в матеріалах справи.

Маніпуляційних схем з відмивання коштів у «Онура» вистачає, але оскільки пункт про «прозору ділову репутацію» скасовано, то і підстав для недопущення компанії до будівництва немає.

Ще один цікавий факт: відносини з турецькою компанією самого Володимира Зеленського. Ще задовго до президентства Зеленський вдосталь гастролював по Туреччині з «Кварталом-95» і Сергієм Шефіром, який зараз є першим помічником президента. Так ось, після обрання, Зеленський відкритим текстом запропонував віддавати підряди «Онур» без проведення тендерів і радісно вітався з представниками компанії на презентації «Великого будівництва» прямо на трасі, яку ремонтувала турецька компанія.

У завершення даного матеріалу цілком можливо припустити, що «Велике будівництво» Зеленського було продумане до дрібниць завчасно до фактичного сходження на пост президента. Факти, викладені вище, підтверджують переконання про те, що в Україні можна домовитися про все, особливо коли на кону дуже великі гроші, а органи влади всіх рівнів всіляко цьому сприяють.

Проект «Велике будівництво» став так би мовити відправною точкою, в 2021 році році стартує другий схожий проект «Велика реставрація» культурних пам’яток України. Можна припустити, що даний проект стане ще одним джерелом корупції і лазівкою для набивання власної кишені за рахунок бюджету країни.

Нижче наведено таблицю дорожньо – будівельних компаній України, в якій видно, що переважна більшість компаній, так чи інакше пов’язані з владою.